ВСТУП
Переповідати тут ґенезу і перебіг козацького повстання проти Польщі під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, було б повторенням того, що вже опрацював Михайло Грушевський у своїй Історії України-Руси (т.
VIII, ч. 2 і 3). Останнім часом на сторінках наукових і науково-популярних, та окремих видань, появилося чимало цікавих публікацій, присвячених дослідам постаті Б. Хмельницького, згадати б таких дослідників як І. Крип'якевич, Ю. Мицик, Ф. Сисин, В. Смолій, В. Степанков, Д. Злепко й інші. Значне місце в працях згаданих дослідників присвячене Зборівському договорові та його суперечливим наслідкам.Повстання Хмельницького — це надзвичайне явище, яке не має аналогії у цілій тогочасній Европі. (Виїмком може бути повстання в Голляндії проти Еспанії (1568 — 1648), хоч не на тому самому рівні та в інших обставинах).
Як відомо, в тогочасній Европі існувала ієрархічна побудова суспільства1, цебто на верху цієї побудови була шляхта, а в низу закріпощене селянство. В 1648 р. козаки пробують змінити ту структуру, прийнайменше теоретично, впроваджуючи принцип рівности ("без хлопа і без пана”). То ж не диво, що козацьке повстання стає предметом заінтере- сування в Західній Европі, і це зовсім природно, бо події, що відбуваються в якій би то не було країні, розвиваються не ізольовано, але знаходять позитивне або негативне сприйняття поза її границями. [31]
Метою цієї статті є спроба представити тогочасні джерела, як у Західній Европі оцінювали повстання Хмельницького та Зборівський договір і наскільки їх оцінка відповідає фактам та історичній правді.