ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА................................................................................................ 8

Розділ 1. ВІДОМОСТІ ПРО НАРОДЖЕННЯ

ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВОВИЧА

ТА ЙОГО РОДОВІД ПО МАТЕРІ.........................................................

§ 1. Свідчення найдавніших літописів............................................ 23

§ 2. Свідчення Ніконовського та Архангелогородського

літописів............................................................................................. 28

§ 3. Повідомлення С. Герберштейна, М. Стрийковського

та В. Татіщева................................................................................... 31

§ 4. Билинні персонажі родоводу Володимира

Святославовича................................................................................ 33

§ 5. Географічні орієнтири літописних та легендарних

повідомлень про родовід та місце народження

Володимира Святославовича........................................................... 38

Розділ 2. ВІДОМІ ВАРІАНТИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ МІСЦЯ

НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА

СВЯТОСЛАВОВИЧА........................................................................... 44

§ 1. В. Татіщев про псковську батьківщину Володимира Святославовича та житійна версія народження

св. Ольги............................................................................................. 45

§ 2. Псковська краєзнавча версія народження

Володимира Святославовича.......................................................... 48

§ 3. Київська версія локалізації Будятиного села.......................... 51

§ 4. Гомельська версія локалізації Будятиного села.................... 53

§ 5. Деревлянська версія походження Малка Любчанина

і волинська географія деревлянських подій

у Я. Длуґоша.....................................................................................

Розділ 3. НИЗКИНИЧІ ТА РОДОВА ЛЕҐЕНДА КИСЕЛІВ-СВЯТОЛЬДИЧІВ 62

§ 1. Найдавніші відомості про рід Киселів

та його маєтність - село Низкиничі............................................... 63

§ 2. Набута леґенда Киселів-Святольдичів та етимологія

родового прізвища............................................................................ 66

§ 3. Давня основа герба Киселів та його “барокізація”................ 72

§ 4. Низкиничі та варяго-руська топоніміка Побужжя................ 79

Розділ 4. ВОЛИНСЬКІ БУДЯТИЧІ ТА КАЛУСІВ У

СВІТЛІ ВІДОМОСТЕЙ ПРО РОДОВІД І МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА 82

§ 1. Волинські Будятичі та ототожнення

їх з літописним Будятиним селом................................................. 83

§ 2. Добриня Резанович, волинські Резановичі

та воєвода Козарин............................................................................ 86

§ 3. Родовід Малковичів.................................................................... 90

§ 4. Авункулат і народження Володимира Святославовича

в родинних маєтностях матері......................................................... 95

§ 5. Село Калусів (Гряди) і повідомлення С. Герберштейна

та М. Стрийковського про Малка-Калусу...................................... 97

Розділ 5. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ

ВІДПРАВЛЕННЯ МАЛУШІ

З КИЄВА ДО БУДЯТИНОГО СЕЛА................................................... 108

§ 1. Дата народження Володимира Святославовича.................... 109

§ 2. Вислання Малуші з Києва в контексті місійної

діяльности єпископа Адальберта................................................... 113

§ 3. Релігійна ситуація на північних околицях Руси.................. 116

§ 4. Антихристиянський терор та його сліди на Волині............ 120

Розділ 6. ОЛЬЖИНА “ДЕРЕВЛЯНСЬКА ПОМСТА”

І ПОХІД НА ВОЛИНСЬКУ ЛУГУ 947 РОКУ........................................ 128

§ 1. Проблема інкорпорації Києвом Волинської землі та похід Володимира “к Ляхомъ” 981 року 129

§ 2.

та похід “к Новугороду” 947 року................................................. 133

§ 3. Про вірогідність реформ київської адміністрації

в Новгородській землі.................................................................... 138

§ 4. Шлях княгині Ольги на волинську Лугу після деревлянської помсти 150

Розділ 7. ОКНЯЖЕННЯ ОЛЬГОЮ ДЕРЕВЛЯНСЬКОЇ ТА ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЕЛЬ У СВІТЛІ

МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ............................................ 156

§ 1. Торговельний шлях Булгар-Київ-Реґенсбурґ та європейська торгівля Руси 157

§ 2. Буг і Луга та балтійська торгівля Руси......................................... 169

§ 3. Торговельні війни на Побужжі

Х - початку ХІІ століть................................................................... 172

§ 4. Погости в басейні Прип'яті та питання окняження

й урбанізації Західної Волині....................................................... 176

Розділ 8. ПОХІД 947 РОКУ ТА ЗВІСТКА

ПРО ЗАЛИШЕНІ У ПЛЕСКОВІ

“ОЛЬЖИНІ САНИ”............................................................................ 182

§ 1. Трактування повідомлення про “сани” в Плескові як свідчення мандрівки Ольги на Північ 183

§ 2. Використання саней у поховальному обряді............................... 186

§ 3. Літописне свідчення про ритуальні сани княгині Ольги, залишені в насипі поховального кургану князя Ігоря.................................................................................. 192

§ 4. Книжне трактування саней Ольги як реліквії на взірець колісниці св. Константина та Єлени зі скарбниці константинопольської Софії................................. 198

Розділ 9 ‘НОВГОРОД’ ЛІТОПИСНОЇ ЗВІСТКИ

947 РОКУ........................................................................................... 208

§ 1. Історичні джерела та археологія про початки Новгорода на Волхові 209

§ 2. ‘Немоґард’ - центр уділу Святослава............................................

§ 3. Етнонім ‘нукарда’ Аль-Мас’уді..................................................... 226

§ 4. Південна локалізація Новгорода середини Х століття.......... 232

§ 5. Уділ Святослава - батьківщина Володимира......................... 244

Розділ 10. НОВГОРОД НА ЛУЗІ ТА

ВОЛХОВСЬКО-БУЗЬКІ ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ...................................... 254

§ 1. Новгород та ‘Словенська земля’ в етнонімічних переліках ПВЛ 255

§ 2. Заснування Володимира на ‘Словенській землі’.................. 259

§ 3. Локалізація ‘Новгорода’ у повідомленні Яна Длуґоша........ 280

§ 4. Новгородські етногенетичні леґенди та їх західноволинські аналоги 284

§ 5. Свідчення про запустіння й відновлення ‘Словенська’ та етапи урбанізації Побужжя VI-X століть..................................................................................................... 292

Розділ 11. ХРИСТИЯНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ВОЛИНІ...................................... 306

§ 1. Християнізація Західної Волині у контексті проблеми великоморавських та чеських євангелізаційних впливів......................................................... 307

§ 2. Дуалістичні богомильські впливи на Русі............................. 312

§ 3. Леґенда про хрещення Новгорода на Волхові чи міжконфесійний конфлікт у Новгороді на Лузі?..................................................................................................... 319

§ 4. Найдавніші храми Володимира і звістка про передання Будятиного села церкві Богородиці 336

Розділ 12. ВОЛОДИМИР ТА МАЛУША В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ 348

§ 1. Інтерпретація Корсунської леґенди в традиції вшанування Будятицького святого джерела 349

§ 2. Образ Малуші в українській обрядовій поезії...................... 357

§ 3. Правові норми Х століття та елементи тогочасного побуту в колядках про ключницю 362

§ 4. Малуша і Володимир в українській обрядовій поезії зимового циклу 375

ВИСНОВКИ...............................................................................................

НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ.......................................................... 406

Бібліографія..................................................................................... 407

Скорочення ремарок та назв мов, наріч і діалектів..................... 443

Бібліографічні скорочення............................................................. 444

Іменний покажчик........................................................................... 445

Покажчик географічних назв та етнонімів................................... 460

Перелік ілюстрацій......................................................................... 474

ЗМІСТ....................................................................................................... 478

483

977 рр. між Оттоном ІІ та Болеславом ІІ останній протиставив київсько-німецькому союзу коаліцію з Володимиром^[1017].

На думку О. Назаренка, чеський князь спробував заманити на свій бік і деревлянського Олега. Про його чеські зв'язки свід­чать відомості XVI-XVII ст. про походження чеського роду Же- ротинів, предком якого вважається руський князь Кольга (Олег) Святославович. Отже, союз чеського Болеслава із Володимиром та Олегом Святославовичами відігравав роль стримувального фактора стосовно київського Ярополка. Таким чином, коаліція молодших Святославовичів проти Ярополка виглядає політично вмотивованою та обґрунтованою й виходить за рамки літописної версії міжусобиці синів Святослава, яка зводить її причини до мо­тивів особистої помсти.

Крім того, О. Назаренко звертає увагу на природність сою­зу чеського князя з деревлянським Олегом, “который уже в силу своей географической близости к Киеву весьма подходил на роль сдерживающего фактора по отношению к Ярополку [...] Если так, становится понятным, почему дружины киевского князя, прежде чем двинуться в Побужье, были вынуждены взять Овруч, а Владимир узнав об этом, “Убоявся бежа за море””^[1018].

За О. Назаренком, хронологічний виклад конфлікту такий: одруження Володимира з ‘чехинею' - 975 р.; похід Яропол­ка на Овруч і загибель Олега - поміж літом 975 та зимою 975­976 рр.; втеча Володимира “за море” - між осінню 975 та весною 976 рр.; повернення із найманими варягами - між весною та осін­ню 976 р.^[1019]

Однак дослідник змушений визнати, що часовий проміжок аналізованого конфлікту надто тісний для тієї маси подій, які зга­дано в ПВЛ, і у ньому немає місця для походу Володимира на Полоцьк.

²¹¹ Крип ’якееич І. П. Галицько-Волинське князівство / АН УРСР. Ін-т суспільних наук. Ред. кол.: Б. О. Рибакое (відп. ред.) та ін. - Київ: Наукова думка, 1984. - С. 65, прим. **. Про локалізацію

⁴⁶⁸ Перхавко В. Б. Опыт комплексного исследования... - С. 11. Аналізуючи міжнародний кон­текст походу Володимира “до Ляхів”, І. Мицько висунув припущення, що він не пов’язаний з боротьбою за території, а мав цілком мирні причини. На його думку, в 981 р. київський князь одружився з чешкою Аділлю, вдовою Славника, впливового голови “богемського” мож­новладного роду (леху) Славниковичів, конкурента Пшемислідів, який помер того ж року у граді Лібіце. Дослідник також припускає, що червенські городи та Перемишльщина були під­контрольні Київській державі ще з часів Олега, від початку Х ст. Див. про це: Мицько І. Укра­їнсько-чеські зв’язки... - С. 67-70. Якщо прийняти гіпотезу І. Мицька про одруження князя Володимира з чешкою Аділлю у 981 р., то, зважаючи на її походження з Пшемислідів (звідки й назва Перемишля), можна припустити, що територію Забужжя та Перемишльщину київ­ський князь міг отримати від чехів як посаг (придане) за дружиною. Червен, як стверджують польські дослідники, було засновано щойно на початку ХІ ст. Тому згадка про нього є лише пізнішим географічним орієнтиром для окреслення території Забужжя, отриманого Володи­

⁷⁵⁵ Вилинбахов В. Б. Несколько замечаний о легендах Великого Новгорода и древнейших межславянских связях // Вестник Лениградского университета. - Ленинград: Изд-во Ленинградского гос. университета, 1963. - Сер. 2: История, языкознание и литературоведение. - Вып. 3. - № 14. - С. 36-41; Гольдберг А. Л. Легендарная повесть XVII в. о древнейшей истории Руси // Вспомогательные исторические дисциплины / АН СССР. Отделение истории.

⁷⁶⁶ Північноросійські леґенди трактують ‘чудь’ і ‘чудь белоглазую' як чужих, чудних, диких, лихих та небезпечних людей неросійського походження, давніх аборигенів, що зникли, залишивши по собі загадкові пам'ятки культури. Їх також вважають противниками церкви та язичниками (“нехристю”). Див.: ЛашукЛ. П. Чудь историческая и чудь легендарная // Вопросы истории / АН СССР. Отделение истории. Мин-во высш. и средн. специального образования. - Москва: Издательство “Правда”, 1969. - № 10. - С. 208-216; Смирнов Ю. И. Предания европейского Севера о чуди // Проблемы изучения финно-угорского фольклора / НИИ языка, литературы и истории и экономики при Совете министров Мордовской АССР. Научн. совет по фольклору при отделен. лит. и языка АН СССР. - Саранск: Мордовское книжное издательство, 1972. - С. 55-62; Воронцова Ю. Б. Материалы к словарю коллективных прозвищ жителей Архангельской области. ІІ. Л-Я. - Вопросы ономастики. - Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2007. - № 4. - С. 104-105; ДранниковаН. В. Чудь в устной культуре народов Европейского Севера // Народные культуры Европейского Севера. Республиканская научная конференция (Архангельск, 15-17 октября 2007 года) / Отв. ред. Н. В. Дранникова. -

⁸³⁰ Янин В. Л. Летописные рассказы о крещении новгородцев: О возможном источнике Иоакимовской летописи // Русский город: Исследования и материалы / Ред. В. Л. Янин. - Москва: Изд-во МГУ, 1984. - Т. 7. - С. 54-55; его же. Крещение Новгорода и кристианизация его населения // Введение христианства у народов Центральной и Восточной Европы. Крещение Руси (Сборник тезисов) / АН СССР. Институт славяноведения и балканистики. Ред. кол.: Н. И. Толстой (отв. ред.) и др. - Москва: Изд-во “Наука”. Главн. ред. вост. лит.,

1987. - С. 61-63; Рапов О. М. О времени и обстоятельствах крещения населения Новгорода