ВСТУП

Двічі орденоносна столиця Радянської України місто-герой Київ є одним з найстаріших міст нашої країни. Виник він у сивій далечині віків, задовго до появи перших писемних документів з історії східних слов’ян.

В працях дворянських істориків XVIII ст. погляд на початок історії Києва базувався виключно на літописній легенді про заснування міста трьома братами-полянами: Києм, Щеком і Хоривом. Ніяких сумнівів щодо вірогідності цієї легенди не виникало; розходилися лише в питан­ні про дату події та про етнічну приналежність її дійових осіб. Так, В. М. Татищев вважав їх сарматами; Г. В. Байєр, Г. Ф. Міллер, І. Рай- негс—готами; М. Щербатов — гуннами; І. М. Болтін — аварами і т. д.

Натомість М. В. Ломоносов рішуче висловився на користь слов’ян­ського походження засновників Києва, тим самим стверджуючи глибокі корені східнослов’янської державності. Думку про слов’янство Кия_г Щека і Хорива підтримував і найвидатніший представник дворянської історіографії в Росії — М. М. Карамзін.

Однак в першій половині і середині XIX ст. у зв’язку з поширен­ням норманістичної концепції інтерес до проблеми походження Києва підупадає. Тенденція починати історію Русі від 862 р. (тобто від року' міфічного закликання варязьких князів) зробила свою справу: все, що стосувалося більш давніх часів, випадало з поля зору дослідників. Це було характерно і для дворянських істориків України (Д. М. Бантиш- Каменський, М. А. Маркевич); як не дивно, тенденція ця захопила і де­яких представників антинорманізму, наприклад М. О. Максимовича.

У буржуазній історіографії другої половини XIX ст. намітилися дві основні тенденції.

Але поряд з цим в працях деяких істориків, таких, як М. І. Косто­маров і В. Б. Антонович, робилися спроби реабілітації літописної леген­ди і відшукання в ній реального історичного ядра. Зокрема, названі автори твердили, що ця легенда відбиває історичний факт передування Києву кількох більш древніх поселень, які послужили основою виник­нення пізнішого міста. Костомаров навіть вважав Кия історичною особою.

Неважко помітити, що характерною рисою всіх праць, які торка­лися проблеми виникнення Києва, до кінця XIX ст. було те, що розв’я­зувати цю проблему вони прагнули на підставі лише літописних даних, які, однак, не дають достатнього матеріалу для правильної постановки і тим більше — розв’язання цієї проблеми.

Перші, правда, не дуже вдалі, спроби розширити коло джерел ро­билися починаючи від середини XIX ст. Перш за все звернулися до іноземних джерел, які, однак, не змогли внести щось принципово нове у розробку питання. Тому наслідком цих спроб були гіпотетичні побу­дування, дуже далекі від дійсності. Так, інтерес до скандінавських джерел викликав до життя неймовірну гіпотезу про те, шо Київ в IV ст. н. е. був столицею готської держави — знаменитим містом на Дніпрі (Данпарстадом).

Спроби розшифрувати ім’я Києва, наведене Констан­тином Багрянородним, привели до не менш фантастичних гіпотез щодо аварського, хазарського, угорського, вірменського і т. д. походження цього слова і, отже, щодо участі всіх цих народів в ранній історії Києва, Так само не мали позитивних наслідків і спроби зв’язати з Києвом де­які назви міст вздовж Дніпра, згадувані Птолемеем. Більш серйозне значення мало вивчення східних джерел, зокрема арабських (праці А. Я. Гаркаві, Д. А. Хвольсона та ін.), але, на жаль, відомості цих джерел не йдуть вглиб віків далі IX—X ст.

Справжній прогрес у вивченні початкової історії Києва зв’язаний з розгортанням археологічних досліджень на території міста, які роз­почалися в кінці XIX ст. Велике значення мали, зокрема, неодноразові знахідки римських монет на території стародавньої частини міста, які ще у 80-і роки XIX ст. дали можливість В. Б. Антоновичу і деяким іншим ученим твердити про існування в перші віки н. е. на території Києва значного торговельного центру.

Важливе значення для правильної постановки проблеми виникнен- ~~ Древньоруських міст, в тому числі і Києва, мало посилення інтересу -- значення економічної історії східних слов’ян, характерне для історіо- ^≈~n кінця XIX — початку XX ст. (роботи М. Я. Арістова, М. В. Дов- ■ зз-Запольського, В. О. Ключевського, М. О. Рожкова та ін.). Ці до- *--Дники підготували грунт для постановки питання про древньоруські *-ста як центри ремесла і торгівлі, а тим самим — про роль економіки а процесі їх виникнення. На жаль. недооцінка рівня господарського :-:ззитку древньої Русі, заперечення його хліборобської основи, ігно­рування даних щодо розвитку східних слов’ян в епоху до утворення

- усі (зокрема, археологічних) дуже заважало успішному поступу цього з з галом прогресивного напрямку.

Лише марксистській історіографії виявилася під силу правильна постановка проблеми виникнення Києва.

Радянські історики розглядають цю проблему як безпосередню

- невід’ємну частину загальної проблеми походження древньоруських міст. Давши правильну соціально-економічну характеристику Київ­ській Русі як феодальній державі (праці Б. Д. Грекова, С. В. Юшкова,.¹∙L М. Тихомирова, Б. О. Рибакова та ін.), розробляючи успішно питан­ня про господарський розвиток древньоруського суспільства, радянські історики зуміли правильно зрозуміти і соціальну суть процесу появи древньоруських міст.

Радянська історіографія базується на марксистському вченні про міста як центри ремесла і торгівлі. В основу кладуться соціально-еко­номічні моменти: суспільний поділ праці, розвиток ремісничого вироб­ництва і обміну, концентрація ремесла і торгівлі в певних населених пунктах, які кінець кінцем і переростають в міста.

Вирішальною передумовою в процесі утворення міст було відок­ремлення ремесла від сільського господарства. Велике значення у ви­світленні цього процесу мало, зокрема, капітальне дослідження Б. О. Рибакова «Ремесло древньої Русі», в якому встановлено і дату початку відокремлення ремесла від землеробства — рубіж нової ери.

Правильна теоретична постановка питання про соціально-еконо­мічну суть древньоруських міст дала можливість радянським історикам правильно висвітлити і шляхи їх виникнення (праці Б. Д. Грекова, Ci В. Юшкова, М. М. Тихомирова, М. М. Вороніна та ін.). Це дає хо­рошу відправну точку і для дослідження початкової історії окремих міст, яке, однак, зараз лише починається.

Так і проблему виникнення Києва теж доводиться шукати в сфері соціально-економічного розвитку. Запорукою успішного розв’язання цієї проблеми повинно бути уважне вивчення тих джерел, які можуть пролити на неї світло. Перш за все слід підкреслити успіхи радянської археології. Систематичні розкопки, проваджувані на території Києва в радянський час під керівництвом С. С. Гамченка, В.

Це дало можливість цілком точно виявити в літописній легенді про Кия, Щека і Хорива реальне історичне ядро і тим самим підтвер­дити правильність висловленої ще в другій половині XIX ст. думки, що утворенню міста Києва дійсно передувало існування цілого гнізда більш давніх поселень. Разом з тим стало ясним, що літописна легенда становить собою згадку про цілком реальну подію: побудування най­давнішого київського городища-замка.

Ця точка зору, сформульована українськими археологами (Т. М. Мовчанівський, I. O Іванцов), набула широкого визнання в лі­тературі, причому не лише в археологічній (М. К. Каргер, М. М. Во­роній та ін.), але й історичній (Б. Д. Греков, В. В Мавродін та ін.). Останнім часом ряд важливих праць, присвячених літописній легенді, опублікував Б O Рибаков, який, зокрема, встановив час побудування найдавнішого київського городища.

Таким чином питання про виникнення Києва нарешті було зру­шене з місця, на якому воно застряло на початку XIX ст., і наміти­лися шляхи для його розв’язання. Однак завдання це, цілком назріле і підготовлене всім розвитком радянської історичної науки, досі ще залишається нездійсненим, а ціла низка питань — поки що не розроб­леною.

Проблема виникнення Києва має кілька аспектів: економічний (виникнення міста як центру ремесла ■ торгівлі), політичний (Київ — центр древньоруської держави), культурний, топографічно-містобудів­ний (розвиток міської території Києва).

Розробка теми про виникнення Києва має велике значення і в плані викриття тих теорій, які з’являються в сучасній буржуазній літературі.

Я-: показує практика, всі ці теорії буржуазної науки розлітаються на пог ох при об’єктивному науковому вивченні джерел. Отож, найкра­щим засобом критики норманської, готської і подібних до них теорій є справді наукова, методологічно правильна розробка тих проблем які стають ареною діяльності сучасних буржуазних ідеологів.

Серед цих проблем є і проблема виникнення Києва, безпосередньо зв’язана з проблемою ранньої історії Русі, переходу древньоруського суспільства від первіснообщинного ладу "о класового устрою, похо­дження древньоруської держави, тобто саме з тими питаннями, які най­більш перекручуються сучасною буржуазною історіографією.

Тим часом до сьогоднішнього дня не маємо жодної спеціальної праці, присвяченої розробці питання про виникнення Києва і початок його історії. Гадаємо, що необхідність створення такої книжки давно на­зріла і є актуальним завданням радянської історіографії.

Розділ I