РАЙКОВЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ: КАДРИ КІНОХРОНІКИ
Людмила Павленко, Сергій Павленко, Андрій Чекановський (Київ)
У повідомленні подано інформацію про використання кінокамери під час робіт Райко- вецької археологічної експедиції 1930року.
Невідомі широкому колу дослідників кіноматеріа- ли були продемонстровані під час роботи конференції 2007р. в м. Переяславі- Хмельницькому.Райковецьке городище залишається на сьогодні практично єдиним повністю розкопаним городищем давньоруського часу. Під час його досліджень застосовані нові на той час методи роботи, фіксації та консервації археологічних об'єктів. Але й до сьогодні питання організації експедиції, методики археологічних робіт під час перших досліджень великою площею об'єкту такого типу, а також методи й засоби фіксації та консервації археологічних комплексів городища залишаються майже не висвітленими.
У даному короткому повідомленні ми розповімо про застосовування в роботі Райкове- цької експедиції кінокамери. Зазначимо, що це була одна з найперших в Україні (а, можливо, й у Радянському Союзі і Російській імперії) спроба використати кінозйомку для фіксації ходу археологічних робіт та досліджених археологічних об'єктів.
Кінозйомку археологічних робіт на Райковецькому городищі було проведено у 1930 році. Кінозйомку здійснив оператор Вінницького відділу ВУФКУ Соловйов, за відповідним погодженням і допомогою директора філії ВУФКУ Лучинського. У фондах ВУФКУ кінохроніка отримала інвентарний № 200. Планувалося, що кінооператор здійснюватиме кінозйомку в три етапи: на початку, в процесі розгорнутих робіт та по їх закінченні (після роз- чистки всієї запланованої на цей рік площі на городищі). Але третій, можливо найбільш важливий, із запланованих етапів кінозйомки не відбувся, тому на думку Т.М. Мовчанівського кадри кінозйомки «не висвітлювали як слід остаточні наслідки робіт експедиції» [2, с. 17].
Довгий час про існування кіноматеріалів експедиції, як і про сам факт кінофіксації археологічних робіт на Райковецькому городищі, не було відомо широкому колу дослідників.
Кіноматеріали експедиції нам вдалося відшукати у фондах Центрального державного кіно- фотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного. Кінохроніка під назвою «З глибин минулого. с. Райки (Бердичівщина). Розкопки Райковецького городища ХІІ ст. великокнязівської доби» (сюжет 7) знаходиться в складі кіножурналу 1930 року за № 34/200 (архівний фондовий № 1466). Весь сюжет тривалістю 2 хвилини 12 секунд, аудіодоріжка відсутня.Кінохроніка складається з декількох сюжетів: вид з городища на курган скіфського часу; вид на розкопану частину площадки городища та західні (?) вали; процес розчистки верхніх шарів площадки городища; хід розчистки шару погрому та групи людських кістяків; розчищений шар погрому, окремі людські кістяки, групи кістяків та звалища кісток; зброя - зігнутий меч та стріли; жіночі прикраси - височні кільця, дротяний браслет на руці кістяка, намисто, сережки із зерненими намистинами; гривна київського типу; залізна оковка до лопати, коса, розчищене жорно в заповненні об'єкту; а також тогочасний сюжет розмелення зерна з використанням ручних жорен.
Сюжети кінохроніки розділені кадрами з супровідними текстами. Супровідні тексти переплутані (очевидно під час монтажу) й не відповідають змісту сюжетів, що слідують безпосередньо за ними. Т.М. Мовчанівський покладав вину за переплутані тексти на співробітників ВУФКУ: «Слід відзначити, що з вини ВУФКУ, супровідні тексти до кінокадрів з рай- ковецьких розкопок виготовляли особи, які ні з історією, ні з археологічними дослідами ніколи нічого спільного не мали, тому хроніку ВУФКУ № 200 демонстрували з неправильними, часто зовсім безглуздими підтекстовками» [2, с. 17].
Незважаючи на незавершені заплановані кінороботи та помилки під час монтажу, Т.М. Мовчанівський надавав кінозйомці великого значення й планував залучити кінооператора для продовження робіт і в 1932 р. [1, с. 6]. На жаль, кінофіксація археологічних робіт експедиції не була продовжена.
Знайдену нами кінохроніку переведено в цифровий формат і записано на цифрові носії, що дає можливість аналізувати відео сучасними цифровими засобами, розбивати на окремі кадри, масштабувати, перемонтовувати і виділяти необхідну інформацію для детального наукового аналізу.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Мовчанівський Т.М. Орієнтовний плян організації державної археологічної експедиції для дослідження городища доби раннього февдалізму в с. Райках на Бердичівщині // Архів ІА НАН України - Ф. ІІМК/Р. - Спр. 57 (додаток). - 9 с.
2. Мовчанівський Т.М. Райковецьке феодальне городище // Архів ІА НАН України - Ф.20 (фонд Мовчанівського). - Спр. 11. - 195 с.
The report contains information about the use of motion-picture camera during works of archaeological expedition in Rayky in 1930. To the cinema materials, unknown to the wide circle of researchers, were shown during work of conference.