ПЕРЕДМОВА
Епоха Київської Русі — це той період історії братніх народів — російського, українського і білоруського, коли предки цих народів досягли високого рівня культури, що перевищував рівень культури тогочасних західноєвропейських країн, створили могутню і велику державу від Дону до Карпат і від Балтійського до Чорного морів.
Економічні і культурні досягнення Київської Русі стали грунтом для історичного прогресу східнослов’янських народів у наступні епохи.Економічний, політичний і культурний розвиток Київської Русі відбувався в умовах постійної і напруженої боротьби руського народу з численними ворогами, які загрожували його прогресу і незалежності.
Вже в І тисячолітті н. е. древнім слов’янам довелося захищати свою незалежність і від рабовласницьких держав — Римської та Візантійської імперій, що намагалися зробити слов’янські країни джерелом поповнення рабської сили, і від нападів кочових народів — готів, гунів, аварів, що з’являлися в причорноморських степах.
В епоху виникнення і зміцнення Київської держави руський народ був змушений захищатися від розбійницьких нападів кочів- ників-печенігів, вести боротьбу з хозарським каганатом і Візантійською імперією, які чинили опір державному об’єднанню східнослов’янських племен та міжнародному зміцненню Київської Русі.
З середини XI ст., на протязі близько двохсот років, руський народ боронився від нападів кочівників-половців, які руйнували й знищували міста та села, а населення забирали в полон. Боротьба з половцями потребувала великих зусиль Київської Русі. Ще з більшою запеклістю боронився руський народ від нападу татар.
Завдання цієї праці — ознайомити широкі кола читачів з тим, як і за допомогою якої зброї руський народ боронив свою
. З незалежність і культуру в епоху Київської Русі. Вступна частина присвячена розвиткові військової справи у древніх слов’ян до виникнення Київської держави. В інших розділах розповідається про різні галузі військової справи в епоху Київської Русі.
Автор не ставив своїм завданням дослідження важливих питань з історії військової справи, хоч інколи йому це й доводилося робити через брак спеціальної літератури. Щоб накреслити загальну картину військової справи в епоху Київської Русі, автор в основному обмежився зведенням відомих в історичній та археологічній літературі фактів.