ОХОРОННІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО МІСТА ПРИЛУК (ЗА МАТЕРІАЛАМИ 1990 РОКУ)
Тетяна Новик (Чернігів)
В публикации вводятся в оборот материалы охранных исследований на посаде летописного города Прилук 1990 года. На территории посада близ городища были зафиксированы постройки и ямы древнерусского времени XI-XII вв., два погребения эпохи бронзы и часть рва Прилукской крепости XVII в.
Также был зафиксирован культурный слой, содержащий материалы черняховской культуры, постройки XVI-XVIII вв.Прилук - місто в Переяславській землі, вперше згадане в Іпатіївському літописі під 1092 р. у зв'язку з нападом половців, які взяли місто [1, стб. 206]. Місто було однією з фортець, які відігравали важливу роль у системі південно-східних укріплень Київської Русі. Воно входило до складу Посульської оборонної лінії, і розташовувалося у верхній течії річки Удай (притока р. Сули) на західному кордоні літописного Посулля [2, с. 149; 3, с. 10].
Локалізація літописного міста не викликає сумніву - це городище, розташоване в центрі сучасного м. Прилуки Чернігівської області на правому корінному березі р. Удай. В наш час це територія міського парку та ринку. На південь та південний схід від городища знаходився торгово-ремісничий посад. Територія міста була заселена ще в ІІ тис. до н.е., про що свідчить виявлене тут поселення доби бронзи [5, с. 517]. Городище привертало увагу дослідників ще з початку ХХ ст. Його згадує в своїй праці Л.В. Падалка, [4, с. 163]. Охоронні спостереження під час будівництва на майданчику городища були здійснені у 1972 р. С.О. Біляєвою. Тоді було обстежено зруйновані археологічні об'єкти та візуально зафіксовано потужний, до 7 м, культурний шар [6]. Городище було обстежене Ю.Ю. Моргуновим, який відзначає, що археологічного матеріалу для вивчення міста зібрано недостатньо [7, с. 110-111]. У 1985 р. охоронні розкопки на місті будівництва кінотеатру в центрі міста проводилися Чернігівським історичним музеєм.
Тоді було досліджено частину рову ХІІ ст.Влітку 1990 року рятівні археологічні дослідження за участю автора були проведені Прилуцьким загоном Чернігово-Сіверської експедиції Чернігівського обласного археологічного центру [8].
Одна з ділянок посаду, на якій проводилися розкопки, розташована на високому корінному березі р. Удай, на південний захід від дитинцю давньоруського міста, і відділена від нього глибоким яром (рис. 1). На цій ділянці (вул. В'їзд Крутий, 10) під час робіт вже існував котлован під будівництво, який знищив культурний шар повністю. Більш того, на цій ділянці було здійснене нівелювання майданчику, що також істотно пошкодило культурний шар. Тому після зачистки стінок котловану для досліджень були зроблені прирізки в тих місцях, де в стратиграфії були зафіксовані археологічні об'єкти. Культурний шар на цій ділянці має загальну потужність 0,7-2,0 м. В основному він являє собою чорний гумус, потужність якого сягає 0,8-1,35 м. В багатьох місцях він пошкоджений перекопами та коріннями дерев. Загальна відкрита площа в розкопі 1 складає 51 кв. м. Всього в розкопі № 1 було досліджено 2 споруди давньоруського часу, 4 ями, 2 поховання та частину рову Прилуцької фортеці XVIIXVIII ст.
Будівля 1 досліджена частково. Прирізкою було відкрито південно-східну її частину. Будівля чотирикутної форми, орієнтована кутами по сторонах світу, довжина ї південно- східної стінки - 4,0 м, заглиблена в материк на 0,7 м. Вона мала стовпову конструкцію, про 490
що свідчать виявлені ями від стовпів по кутах, під стінами в центральних їх частинах, та по центру споруди. В заповненні споруди знайдено багато фрагментів давньоруської кругової кераміки кінця XI-XII ст., фрагмент шиферного пряслиця, фрагмент залізного циліндричного замка, точильний брусок з сірого сланцю, ніж та залізний предмет (рис. 2).
Рис. 1. Прилуки. Ситуаційний план розташування розкопів 1990 р.: І - дитинець; ІІ - Спасо-Преображенський собор поч.
XVIII ст.;ІІІ - церква XVIII ст.; IV - Стрітенська церква ХІХ ст.
Рис. 2. Розкоп 1. Знахідки зі споруди 1 та горщик з ями 3.
Споруда 2 датується тим же часом, що і споруда 1. Прирізкою відкрита її південно- західна стінка та два її кута, орієнтовані за віссю південний захід - північний схід. Ширина будівлі 4,20 м, заглиблена в материк на 0,7-0,9 м. В заповненні споруди зафіксований прошарок печини. По кутах виявлені стовпові ями, а вздовж стін простежені сліди від лаг. В заповненні крім фрагментів кераміки знайдені залізна пряжка прямокутної форми, фрагмент залізної скоби та залізний предмет.
Уламки давньоруської кераміки ХІ-ХІІ ст. в досить великій кількості, крім названих будівель, містить в собі також культурний шар на ділянках, менш пошкоджених. Знайдені вони також в ямах 3 та 4. В ямі 3, в заповненні якої було багато уламків печини та вугликів, був виявлений розвал горщика ХІІ ст. (рис. 2; 3).
Отже, про те, що на цьому місці, зручно розташованому поблизу дитинцю, за часів Київської Русі відбувалося інтенсивне життя свідчить потужність культурного шару, виявлені об'єкти та достатньо велика кількість археологічного матеріалу на невеликій дослідженій площі.
В цьому ж розкопі зафіксовані два поховання (рис. 4).
Поховання 1 було виявлене під час зачистки південної стінки розкопу 1 у вигляді прямокутної плями сіро-жовтого світлого супіску потужністю 1,22 м, яка залягала під шаром чорного гумусу завтовшки 0,8 м. Заповнення ями однорідне, частково вона була знищена вже існуючим котлованом, ширина, що збереглася - 0,58 м. Орієнтована яма довгими стінками за віссю схід - захід, довжина її 2,65 м, впущена в материк на 0,12-0,24 м. Похований був покладений головою на захід в скорченому стані на лівому боці. Збереженість кістяка добра. Речей та кераміки в похованні не виявлено.
Друге поховання здійснене в катакомбі. Шахта катакомби виявилася повністю знищеною котлованом під будівництво.
Поховальна яма з заходу частково перерізана ямою ХІ-ХІІ ст. Заповнення поховальної ями - світлий сіро-жовтий супісок, який є мішаним материковим шаром. Поховальна камера завдовжки 2,15 м, заввишки 0,65 м, простежена на ширину 0,9 м. Поховання здійснене на глибині 0,94 м від рівня давньої денної поверхні. Похований лежав на спині головою на захід, руки витягнуті вздовж тіла. Але череп його з двома шийними хребцями знаходився біля лівого коліна кістяка, що дає можливість припустити, що голова похованого біла відсічена.На жаль, ні в першому, ні в другому похованні не виявлено ніяких речей та кераміки, що ускладнює їх датування. Але за ознаками поховального обряду їх можна віднести до доби бронзи.
В розкопі 1 виявлено також частину рову Прилуцької фортеці XVII-XVIII ст. Рів був досліджений частково шурфом приблизно на одну третину його ширини (5,40 м). Материкове дно рову знижається східчасто з глибини 2,0 м до 3,13 м, а далі плавно до глибини 5,2 м від денної поверхні. На схилі рову зафіксовано чотири ями, з яких одна заслуговує особливої уваги. Вона впущена в материк під кутом, її заповнення містить велику кількість лінз та грудок глини і відділене від основних шарів замиву рову потужною лінзою глини. Можливо, ця яма є залишками конструкцій укріплень рову. В заповненні рову знайдено глиняну іграшку у вигляді фігурки коня, прикрашеної білими та брунатними смугами, а також велику кількість уламків гончарного та скляного посуду XVII-XVIII ст., неполив'яних пічних кахлів (рис. 5).
Рис. 3. Розкоп 1. Знахідки з ями 4.
Рис. 4. Розкоп 1, поховання: а) - план та розрізи поховання 2; б) - план поховання 1.
Розкопи 2 та 3 були розбиті на ділянці під забудову, яка розташована, на відстані близько 540 м на схід від дитинця стародавнього міста (сучасна вул. Бособрода, 87), та на відстані 65 м на південь від краю корінної тераси р.
Удай (рис. 1). В північній частині розкопу 2 потужний шар чорного гумусу (0,6-1,4 м) містив в собі кераміку черняхівської культури. Це уламки кругового посуду з сірої глини, два біконічних глиняних пряслиця, з яких одне орнаментоване вертикальними насічками (рис. 6). Оскільки культурний шар в розкопі в південному напрямку поступово зникав, розкопом, можливо, була відкрита периферійна частина черняхівського поселення, або ж шар був знищений пізнішими переплануваннями міста. Також, в розкопах 2 та 3 зафіксовано залишки ям та жител XVII-XVIII ст., але в невеликій кількості. В споруді № 1 розкопу 3 зібрано досить різноманітний посуд XVII-XVIII ст., фрагменти скляних віконниць (рис. 7). Матеріалів давньоруської доби не виявлено, отже ця частина сучасного міста знаходилася поза межами міста тієї доби.
Рис. 5. Розкоп 1. Основні типи кераміки із заповнення рову XVII ст.
Рис. 6. Розкоп 2. Знахідки з культурного шару.
Рис. 7. Розкоп 3. Знахідки зі споруди 1.
Таким чином, хоч і невеликі за обсягом археологічні дослідження, дають нам інформацію про заселеність цієї території в різні часи.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Ипатьевская летопись // ПСРЛ. - Т. 2. - М., 1962. - 938 с.
2. Коринный Н.Н. Переяславская земля, Х - первая половина ХІІІ века. - К., 1992.
3. Моргунов Ю.Ю. Сампсониев остров. Пограничная крепость на посульской окраине Южной Руси в XII-XIII веках. - М., 2003.
4. Падалка Л.В. О древних городах, городищах и насыпных валах на территории нынешней Полтавской губернии // Труды ПУАК. - 1905. - Вып. 1.
5. Історія міст і сіл УРСР. Чернігівська область. - К., 1972.
6. Беляева С.А., Паршина Е.Л. Отчёт о разведке в г. Прилуки в 1972 г. - НА ИА НАН Украины. - 1972/52. - № 6127. - 7 с.
7. Моргунов Ю.Ю. Круглые городища Левобережья Днепра // СА. - № 2. - М., 1986.
8. Казаков А.Л., Новик Т.Г. Отчёт об охранных археологических работах на Прилукском посаде в 1990 г. - Чернигов, 1991. - Архив автора.
The paper sums up the materials of archeological excavations 1990. The remains of buildings and pits of the 11-12-th century, two graves of age of bronze, the part of Prilyk fortress of the 17-th century were investigated on the territory of settlement not far from ancient fortress. Also, the layer with materials of chernjahov's archeological culture, remains of building XVII-XVIII-th century were founded.