ІЛЮСТРАЦІЇ

Рис. 1. Природно-сільськогосподарське районування України. Зони, області: Полісся, Лісостепова, Степова, Степ Посушливий, Сухостепова, Карпатська гірська, Кримська гірська.

Рис. 2. Давньоруські дружинники (Рис. П. Корнієнка).

Рис. 3. Половецький хан із Чингульського кургану (Рис. П. Корнієнка).

Рис. 4. Київська Русь за часів князювання Ігоря, Ольги, Святослава (912- 972 рр.): 1 — територія, охоплена «малим полюддям»; 2 — територія, охоплена «великим полюддям»; 3 — анекси Святослава та інші тимчасові володіння Русі; 4 — маршрути походів русів; 5 — місця битв.

Каспійське море

Рис. 5. Завершальний етап розвитку ранньофеодальної монархії: 1 — маршрути походів руських князів на сепаратистів та зовнішніх супротивників; 3 — місця битв.

Рис.

234 Землероби та кочівники на Великому Кордоні Східної Європи

рис. 7. Літописні гради на території південноруських земель (за А. Кузою): 1 — Берестій, 2 — Кобринь, 3 — Здитов, 4 — Пінеськ, 5 — Версщин, 6 — Андріїв, 7 -— Володава, 8 — Рай, 9 — Щекарів, 10 — Стовп, 11 — Угровеськ, 12 — Холм, 13 — Комов, 14 — Ухані, 15 — Сутейськ, 16 — Любомля, 17 — Турійськ, 18 — Устилуг, 19 — Володимир, 20 — Волинь, 21 — Грубешів, 22 — Червен, 23 — Ряшов, 24 — Всеволож, 25 — Шеполь, 26 — Мельниця, 27 — Небль, 28 — Чернеч-Городок, 29 — Чорторийськ, ЗО — Жидичин, Зі — Лучеськ, 32 — Давид-Городок, 33 — Туров, 34 — Степакь, 35 — Санок, 36 — Перевореськ, 37 — Ярославль, 38 — Перемишль, 39 — Любачів, 40 — Вишня, 41 — Телич, 42 — Белз, 43 — Львів, 44 — Перемиль, 45 — Дубен, 46 — Муравиця, 47 — Бужеськ, 48 — Голі Гори, 49 — Пліснеськ, 50 — Звенигород, 51 — Галич, 52 — Дубровиця, 53 — Дорогобуж, 54 — Пересопниця, 55 — Кремянець, 56 — Стожек, 57 — Данилов, 58 — Мильськ, 59 — Сапогинь, 60 — Гольско, 61 — Корчеськ, 62 — Тихомль, 63 — Шумеськ, 64 — Гнойниця, 65 — Семоць, 66 — Ізяславль, 67 — Полоний, 68 — Микулин, 69 — Збараж, 70 — Теребовль, 71 — Деревич, 72 — Каменець (?), 73 — Колодяжин, 74 — Болохів, 75 — Губин, 76 — Білобережжя, 77 — Корбут (?), 78 — Чернятин, 79 — Межибіж, 80 — Кудин, 81 — Божзький, 82 — Возвягль, 83 — Ушеськ, 84 — Іскоростень, 85 — Вручий, 86 — Малин, 87 — Тисмениця, 88 — Коломия, 89 — Василів, 90 — Онут, 91 — Кучелмин (?), 92 — Бакота, 93 — Ушиця, 94 — Каліус, 95 — Мозир, 96 — Лучин, 97 — Речиця, 98 — Рогачов, 99 — Брягин, 100 — Чорнобиль, 101 — Давидова Боженка, 102 — Мичеськ, 103 — Котельниця, 104 — Ярополч, 105 — Ростовець, 106 — Володарів, 107 — Кучар, 108 — Білгород, 109 — Здвижень, ПО — Мутижир, Ill — Вишгород, 112 — Київ, 113 — Звенигород, 114 — Новгород-Малий, 115 — Чернів, 116 — Василів, 117 — Мунарів, 118 — Пересічен (?), 119 — Треполь, 120 — Красн, 121 — Неятин, 122 — Тумащ, 123 — Витачів, 124 — Халеп, 125 — Чучин, 126 — Юр’їв, 127 — Саков, 128 — Богуславль, 129 — Полствин, 130 — Корсунь, 131 — Торчський, 132 — Товаров, 133 — Родня, 134 — Канів, 135 — Заруб, 136 — Устя, 137 — Жито- мель, 138 — Вщиж, 139 — Чицерськ, 140 — Гомій, 141 — Коломна, 142 — Вороб'їн, 143 — Дебрянськ, 144 — Корачов, 145 — Домагощ, 146 — Спаш, 147 — Кром, 148 — Мценськ, 149 — Стародуб, 150 — Росусь, 151 — Синій Міст, 152 — Трубецьк, 153 — Радощ, 154 — Ропеськ, 155 — Новгород- Сіверський, 156 — Севськ, 157 — Любеч, 158 — Оргощ, 159 — Сновськ, 160 — Листвен, 161 — Чернігів, 162— Моровійськ, 163 — Гуричів, 164 — Березий, 165 — Блестовит, 166 — Хоробор, 167 — Сосниця, 168 — Глухів, 169 — Ворогол, 170 — Путивль, 171 — Рилеськ, 172 — Ольгов, 173 — Куреськ, 174 — Лутава, 175 — Городець Вострьский, 176 — Носов, 177 — Унежеж, 178 — Всеволож, 179 — Бахмач, 180 — Біла Вежа, 181 — Глебль, 182 — Вир, 183 — Русотина, 184 — Льто, 185 — Баруч, 186 — Переяславль, 187 — Прилук, 188 — Переволока, 189 — Ромен, 190 — Пирятин, 191 — Бронькняж, 192 — Полкос- тень, 193 — Пісочен, 194 — Синець, 195 — Коснятин, 196 — Лубен, 197— Сні- пород, 198 — Горошин, 199 — Лукомль, 200 — Римов (?), 201 — Желні, 202 — Воїнь, 203 — Малютин, 204 — Лутава, 205 — Донець.

Рис. 8. Південні сусіди східних слов’ян в кінці І — на початку II тис. н. e.: 1 — хозари, 2 — печеніги, 3 — половці, 4 — піденні кордони давньоруської держави в XI-XIII ст., 5 — столиці князівств, 6 — похід монголо-татар у 1223 р., 7 — похід русько-половецьких військ на р. Калку, 8 — похід монголе—татар на південноруські землі.

Рис. 9. Історична карта Хозарського каганату (за С. Плетньовою): а — горо­дища, б — катакомбні могильники, в — ямні могильники, г — перекочівки праболгар у VII ст., д — переселення алан, авар та хозар у VIII ст., е — переселення праболгар на початку IX ст., ж — переселення праболгар на початку X ст., з — давньоруське місто, и — ві рогідне знаходження Ітиля.

Рне 10. Слов’янські землі підпорядко­вані Хозарському каганату (за О. Гри- гор’євим): А — до початку IX ст., Б — до кінця IX cτ., В — до 965 р., Г — території, що зберегли автономію від Русі до кінця XI ст.

Рис. 11. Поросся у XII ст. (за С. Плетньовою): а — давньоруські міста, б — вежі кочівників, в — території зайняті печенігами, г — ліси, д — походи половців.

Рис. 12. Східноєвропейські степи у половецький період (за С. Плетньовою): а — половецькі кочів’я, б — поселення бродників, в — могильник «диких половців» на Дністрі, г — давньоруські міста, д — болгарські міста, е — можливе місце­знаходження половецького міста Саксина, ж — можливе місцезнаходження значного поселення половців (із знахідками давньоруської кераміки), з — пам’ятки XII-XIV ст. в Башкири, и — межа Лісостепу і Лісу, к — землі, що були зайняті половцями, л — землі, що були зайняті кочовиками в Башкири, м — землі, зайняті кочівниками (нащадками печенізько-торчеських орд), н — номери союзів половецьких орд, котрі виділяються за кам’яними скульптупами, о — кордон Волзької Булгарії, п — землі Чорних Клобуків та інших васалів Русі.

Рис. 13. Карта взаємовідносин Русі і половців у перший період (за С. Плет- ньовою): 1 — самостійні походи половців, а також їх спільні походи із давньо­руськими князями; 2 — руські походи на половців; 3 — давньоруські міста та інші населені пункти пов'язані із такими походами: 1— Київ, 2— Переяславль, З — Чернігів, 4 — Сновськ, 5 — Льто, 6 — Устя, 7 — Заруб, 8 — Лубен, 9 — Хортичів, 10 — Торчеськ, 11 — Юр'їв, 12 — Неятин, 13 — Ростовець, 14 — Прилук, 15 — Зарічеськ, 16 — Володимирець, 17 — Тмутаракань; 4 — поло­вецькі міста: 18 — Шару кань, 19 — Сугров, 20 — Балин; 5 — кордон Лісостепу і Степу.

Рис. 14. Карта взаємовідносин Русі і половців у другий період (за С. Плет- ньовою): 1 — походи половців на Русь у взаємодії із давньоруськими князями; 2 — самостійні походи половців; 3 — руські походи на половців; 4 — половецькі вежі та поселення-зимовища; 5 — давньоруські міста: 1— Київ, 2— Переяслав, 3 — Чернігів, 4 — Баруч, 5 — Вир, 6 — Болгари, 7 — Білавежа, 8 — Біла Вежа (Саркел), 9 — Городець, 10 — Треполь, 11 — Красн, 12 — Василів, 13 — Білгород, 14 — Вишгород, 15 — Прилук, 16 — Малотин, 17 — Галич, 18 — Новгород-Сіверський, 19 — Корачів, 20 — Рязань, 21 — Неринськ, 22 — Дідославль, 23 — Курськ, 24 — Попаш, 25 — Родня, 26 — Ольгов, 27 — Мунарів, 28 — Ярополч, 29 — Козельськ, ЗО — Заруб; 6 — кордони Поло­вецької землі; 7 — кордони Лісостепу із Лісом та Степу із Лісостепом.

Рис. 15. Карта походів Русі на половців у третій період (за С. Плетньовою): 1 — руські походи у Степ; 2 — битви русів із половцями; 3 — сторожі половецькі; 4 — вежі; 5 — стада; 6 — «Голубий ліс»; 7 — «Чортів ліс»; 8 — Соляний та Залозний шляхи (за К. Кудряшовим); 9 — давньоруські міста й пункти, названі у літопису у зв'язку із походами русів у Степ: 1 — Київ, 2 — Переяславль, 3 — Чернігів, 4 — Путивль, 5 — Новгород-Сіверський, 6 — Курськ, 7 — Холок (городище), 8 — Татинець, 9 — Торчеськ, 10 — Проторчі, 11 — Донець, 12 — Херсон, 13 — Су рож, 14 — Тмутаракань; 10 — скопления половецьких статуй; 11 — кордони Половецького степу й половецьких союзів; 12 — кордони Лісостепу із Лісом та Степу із Лісостепом.

Рис. 16. Карта походів половців на Русь у третій період (за С. Плетньовою): 1 — самостійні походи половців на Русь; 2 — походи половців на Русь разом із руськими князями; 3 — давньоруські міста: 1 — Київ, 2 — Переяславль, 3 — Чернігів, 4 — Римов, 5 — Путивль, 6 — Торчеськ, 7 — Ростовець, 8 — Юр^гів, 9 — Рот, 10 — Лтава, 11 — Баруч, 12— Серебряний, 13— Лукомльське горо­дище, 14 — Дмитрів, 15 — Товари, 16 — Корсунь, 17 — Василів, 18 — Виш- город, 19 — Чартери, 20 — Галич, 21 — Каменськ, 22 — Чурнаїв; 4 — кордони Половецької землі та половецьких союзів; 5— кордони Лісостепу із Лісом та Степу із Лісостепом.

Рис. 17. Карта походу Ігоря Святославича на половців у 1185 р. і райони бойових дій (за Б. Рибаковим та Л. Махновцем).

Рис. 18. Карта взаємовідносин Русі та половців у четвертий період (за С. Плет- ньовою): 1 — спільні походи половців та давньоруських князів; 2 — татаро- монголи у 1222 р.; З — битва на р. Калка; 4 — татаро—монголи весною 1223 р.; 5 — Протолочі; 6 — давньоруські та кримські міста: 1 — Київ, 2 — Переяс­лавль, 3 — Чернігів, 4 — Галич, 5 — Володимир, 6 — Каменець, 7 — Звени­город, 8 — Козельськ, 9 — Тмутаракань, 10 — Сурож, 11 — Херсон; 7 — спіль­ний похід русів і половців 1223 р.; 8 — кордни Половецької землі: 9 — кордони Лісостепу із Лісом та Степу із Лісостепом.

Рис. 19. Схема битви на р. Калка 1223 р. (за «Енциклопедією історії України»).

Рис. 20. Навала на Русь монголо-татар Чингісхана і Батия (за П. Толочком): 1 — похід монголо-татарських військ під проводом Джебе і Субедея в Південну Русь та Крим 1223 р.; 2 — похід монголо-татарських військ на чолі з Батиєм у 1237- 1239 рр.

Рис. 21. Данина хозарам мечами.

Рис. 22. Прохід угрів біля Києва.

Рис. 23. Похід Володимира на печенігів.

Рис. 24. Кожум'яка душить печеніга.

Рис. 25. Поразка руських князів від половців у 1068 р.

Рис. 26. Половці палять Торчеськ.

Рис. 27. Вбивство хана Ітларя у Переяславлі.

Рис. 28. Копають могилу хану Тугоркану.

Рис. 29. Половецькі посли просять миру у руських князів які зібралися на Золотчі під Києвом.

Рис. ЗО. Половці палять Всеволодів Красний двір.

Рис. 31. Мир із половцями біля Сакова.

Рис. 32. Похід русів на половців.

Рис. 33. Ярополк Володимирович привів собі жону ясиню.

Рис. 34. Торки і печеніги втікають із Русі.

Рис. 35. Олеговичі з половцями беруть полон.

Рис. 36. Протистояння Юрія Долгорукого.

Рис. 37. Мстислав Ізяславич повертається до Переяслава із половецьким полоном.

Рис. 38. Половці женуть руський полон.

Рис. 39. Половці беруть полон на «руському» боці Дніпра.

Рис. 40. Перемога Святослава Всеволодовича над половцями.

Рис. 41. Військо Ігоря Святославича захоплює половецькі вежі.

Рис. 44. Дмитрівка. Курган 1, поховання 2. Прикраси поясу — бляшки.

Рис. 42. Пам’ятки салтово-маяцької культури на Дону і в Приазов’ї (за С. Плет- ньовою): 1 — відкриті поселення, городища, могильники; 2 — маршрути із виявленням фрагментів кераміки вздовж берегів річок та інших водойм; 3 — кордон степу й лісостепу; 4 — кордон винотравних земель на нижньому Дону.

Рис. 43. Кочів’я салтово-маяцької культури (за С. Плетньовою): 1 — кочів’я типу І (курінна форма кочівницьких поселень); 2 — кочів’я типу II (аїльна форма кочів­ницьких поселень); 3 — кочів’я в поймі річки; 4 — літні та весняні кочів’я; 5 — кордон степу й лісостепу; 6 — кордон винотравних земель на нижньому Дону.

Рис. 45. Дмитрівка. Курган 1, поховання 2. Ніж у піхвах (1 — срібло, 2 — срібна фольга у перетині, 3 — решт­ки тканини, 4 — залишки шкіри, 5 — залишки дерева, 6 — залізо).

Рис. 46. Дмитрівка. Курган 1, поховання 2. Реконструкція розміщення прикрас на взутті (за О. Супруненком).

Рис. 47. Твердохліби. Курган 1, поховання 1. Деталі поясного набору та прикра­си ременів взуття.

Рис. 48. Шушвалівка. Бляшки.

Рис. 49. Шушвалівка. Ременні наконечники.

Рис. 50. Верхньосалтівські ранньосередньовічні житла: а — житло №4; б — житло № 5; в — житло №6. 1 — дерево, 2 — обпалена глина, 3 — каміння, 4 — жорна.

Рис. 51. Житло А Мохначівського городища: 1 — піч, пропалений грунт; 2 — попіл, деревне вугілля; 3 — каміння; 4 — дерн.

Рис. 52. Гончарна кераміка із Шестовиці на Десні.

Рис. 53. Кераміка із дружинних курганів центральних та північних територій Русі. Гньоздово на Смо- ленщині, Заозер’є у Приладожжі.

Рис. 54. Салтівська кераміка із Q/хогомольшанського могильника на Харківщині.

Рис. 55. Кераміка із Микульчиць.

Рис. 56. Аварська кераміка. Девінська Нова Весь, Дьод.

Рис. 57. Кераміка із поховань Південно-Західної Словаччини.

Рис. 58. Кераміка із Малопольщі. Вроцеріж.

Рис. 59. Кераміка із Ревнянського городища І на Буковині.

Рис. 60. План Донецького городища поблизу Харкова: А, Б, В — посад, Г — дитинець.

Рис. 61. Клейма на дінцях посуду із Донецького городища.

Рис. 62. Комплекс пам'яток в с. Липове: 1 — городище, 2 — селище, 3 — курган­ний могильник.

Рис. 64. План-схема городища Какреш.

Рис. 65. Пастирське городище І тис. н. е.

Рис. 66. Городище біля с. Шарки на р. Гороховатка (літописний Торчеськ).

Рис. 67. План розміщення археологічних пам’яток біля с. Верхній Салтів: 1 — городище, 2 — цитадель, 3 — посад, 4 — катакомбний могильник, 5 — відкрите поселення, 6 — грунтовий могильник.

Рис. 68. План Нітри IX ст.

Рис. 69. План Кракова X ст.: а — укріплення, в — житлова частина, с — костел, d — могильник, е — курган.

Рис. 70. План Микульчиць IX ст.: а—укріплення, в — рови, с — кам'яно- цегляна архітектура.

Рис. 71. Плани чорноклобуцьких городищ у IIopocci: 1 — Уляники, 2 — Пиля­ла, З — Тростянець, 4 — Чепиліївка, 5 — Малий Букрин.

Рис. 72. Городище в с. Буки на р. Роставиці.

Рис, 73. Городище в с. Губин на р. Случі.

Рис. 74. Городище Ходлік у Польщі.

Рис. 75. Речі із чорноклобуцьких поховань. Степанці: 1-6 — курган 215; 7-8 — курган 216.

Рис. 76. Речі із чорноклобуцьких поховань. Ємчиха: 1-5 — курган 354, 6-7 — курган 355; 8 — Беркозовка, курган 384; 9—1.1 — Шандри, курган 409, пох. 3; 12 — Ємчиха, курган 357; 13 — спис із розораного кургану; 14-20 — речі із розораного кургану.

Рис. 77. Яблунівський курган 69: обряд поховання та знахідки.

Рис. 78. Яблунівка. Керамічні вироби із курганів 96 та 135.

Рис. 79. Зброя та обладунок із поховання кочівника XI-XII ст. біля с. Берестняги.

Рис. 80. Старожитності «своїх поган» в окрузі Чернігова (за В. Коваленком та Ю. Ситим): А — літописні міста, Б — городища, В — селища, Г — суходольні шляхи. 1 — Козарки, 2 — Тарачина, 3 — Овраменків Круг, 4 — Верхній Торчин, 5 — Количівка, 6 — Торчин, 7 — Олбин, 8 — Клочків, 9 — Печенюги, 10 — Ніжин, 11 — Кальчинівка.

Рис. 81. Городище та посади давньоруської Білої Вежі.

21

Рис. 82. Речі із поховання кочівника поблизу Ніжина.

Рис. 83. Городище Ковчин. Схемплан пам’ятки та знахідки.

Рис. 84. Змієві вали на землях Середнього Подніпров’я (за М. Кучерою).

Рис. 85. Листоподібні збруйві бляшки із Табаївки.

Рис. 86. Реконструкція та- баївського набору. Роз­міщення бляшок на ре­мінцях оголів’я (за Р. Орловим).

Рис. 87. Наремінна гарнітура київських майстерень лиття: 1 — напис на київській формі; 2, 3 — напис «Благословення» на поливній кераміці X-XII ст.; 4-10 — пояс­ний набір; 11-13 — збруйний набір; 14 — реконструкція київського поясу (за Р. Орло­вим).

Рис. 88. Схема розвитку декору виробів давньоруських майстерень X-XI ст. (за Р. Орловим): 1 — курган Гульбище, 2 — Шестовицький могильник, 3 — Чернігів «Старе кладовище в Берізках», 4 — Табаївка, 5 — великий ритон із Чорної Могили, 6 — малий ритон із Чорної Могили, 7 — поховання 108 у Києві, 8 — шабля із Відня, 9 — шабля із Княжої Гори, 10 — меч із Києва, 11 — піхви із садиби Десятинної церкви у Києві, 12 — наруч із Білої Вежі, 13 — Hobo- кам’янка і Первоконстантинівка Херсонської обл., Каланчак Херсонської обл.

Рис. 89. Територія поширення продукції південноруських шкіл А і Б:

I — наремінні гарнітура: 1 — листовидні бляшки, 2 — круглі бляшки із мотивами серцевидних фігур по колу, 3 — круглі бляшки із мотивами зірки, 4 — квадратні із прорізом для сумок, 5 — трьохпелюсткові.

II — гудзики: 1 — литі із однієї сировини, 2 — невизначеного типу і складу (за І. Русановою), 3 — знахідки форм для відливки гудзиків.

III — поширення виробів із одного центру: 1 — знахідки форм для лиття наремінної гарнітури, 2 — пункти знахідок готової продукції у підкурганних похованнях та Шмільовському скарбі.

IV — полюддя перших київських князів: 1 — знахідки мечів IX-XI ст. (за А. Кірпічніковим із доповненнями Р. Орлова), 2 — реконструкція маршруту (за Б. Рибаковим).

Рис. 92. Карта знахідок наремінних прикрас на території північнопричорно- морських земель (за Р. Орловим): І — східна група, II — давньоруська група; IIl — візантійська група. 1 — Трапівка, 2 — Тузли, 3 — Мирне, 4 — Hobo- горожено, 5 — Булгакове, 6 — Зміївка (Старошведське), 7 — Новокам’янка, 8 — Каланчак, 9 — Першоконстянтинівка, 10 — Сарайли-Кият, 11 — Кам’янка, 12 — Котовка, 13 — Гаївка, 14 — Княжа Гора, 15 — Київ.

Рис. 93. Біконічні половецькі намистини серед прикрас Гочевського могильника на території Курського Посем’я.

Рис. 94. Битва русі в із хозарами (за малюнком О. Федорова).

Рис. 95. Кінний монгол (середньовічний малюнок).

Рис. 96. Піший монгол (середньовічний малюнок).

Рис. 97. Стильова єдність культової архітектури Русі середини XII ст. (за П. To- лочком): Кирилівська церква у Києві, Успенські храми у Володимир-Волин- ському, Чернігові, Володимирі-на-Клязьмі.

Рис. 98. Кам’яні половецькі «баби» (за С. Плетньовою).

Рис. 99. Каптан половецького хана із Чингульського кургана (реконструкція А. Йолкіноі).

Рис. 100. Карта-схема розміщення найбільш значних курганів Нижнього Дніпра (за «Великою Скіфією»).

Рис. 101. Розташування Запорозьких січей у XVI-XV1II ст. (за «Малою енци­клопедією Українського козацтва»).