ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ ГРАФІТІ
Найцікавіше графіті повідомляє про смерть князя Ярослава Мудрого. Йому передує повідомлення: «Бути грому взимку». За ворожильними книгами це означало смерть князя, і внизу після цього показується здійснення пророкування: «У літо 1054 (якщо користуватися сучасним літочисленням) помер кесар наш Ярослав».
Показово, що князя названо кесарем, тобто королем. Істотно й те, що тут для дослідників поставлено абсолютну дату, завдяки якій можна перевіряти правильність інших літописних дат. Адже літописи часто доходили до нас у 20-му переписуванні!На вході є напис про продаж землі Бояна. Взагалі ж це певний натяк на те, що Боян — історична особистість. Адже літописи не дають нам підстав для такого висновку. Через те, що пергамент був дуже дорогий, слова писалися без інтервалу. І потім потрібно було розбивати на слова. Тому можна прочитати в літописному тексті «Бо Ян» (такий персонаж Ян Вишатич був), а можна прочитати «Боян».
ФРЕСКОВІ РОЗПИСИ - ПЕРЛИНИ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ
Ми з вами дотепер дивилися мозаїку. Ось фреска «Апостол Павло» — перлина фрескового розпису Київської Софії. Як ви розумієте, десь у
«Під шаром старої олійної фарби знайшли фреску... На ній — чоловік у царському вбранні з піднятими руками — знак Оранти. Імовірно...— це прижиттєве зображення Ярослава...»
XVII — XVIII століттях усе це було замазано штукатуркою, а зверху олією домальовано ті сцени, що зображувалися фрескою. Після зняття штукатурки фреска «Апостол Павло» зберегла свою виразність. Це підтверджує те, що фреска — «вічне мистецтво». Адже стіна дихає, виділяє газ. Якщо ви напишете олійними фарбами, то рано чи пізно на поверхні з’являться пузирі, якщо ж зображення виконати мінеральними фарбами по сирій глині, зображення зі стіною буде одним цілим. Тут є ще своя метафізика — стіна повинна «пожертвувати» собою для того, щоб було зображення.
Стіна тут виступає як трибуна, з якої фреска спілкується з глядачем.Хто такий апостол Павло? Апостол Павло — це перший ідеолог християнства, який у вигляді листів (знаходився він у Греції) до коринфян, римлян, ефесян... став формулювати концепцію християнства. По-перше, Павло першим почав створювати універсальну, загальнолюдську релігію. До нього церкви були тільки національні (іудейська, зороастризм...); християнство ж — релігія загальнолюдська. По-друге, він скасував криваві жертвоприношення. Ось, пам’ятаєте, Ісус вигнав торговців із храму. Але вони торгували не звичайними речами, а тваринами для жертвоприношення, яке чинили в храмах (у вірменів цей звичай зберігся). Мені як філософу цікаво, що апостол Павло першим придумав паранесуперечливу логіку. Що це таке? Відомий німецький фізик Макс Борн відзначав у листах до академіка М. Омеляновського, що йому цікаво читати радянську філософську літературу. «Одного я не можу зрозуміти, — зауважував він, — як може вважатися істинною філософія, що претендує на універсальність?..» Апостол Павло створював універсальну релігію. Він зрозумів, що може створити універсальну релігію, ввівши в неї протиріччя. Тобто протиріччя вводилися усвідомлено.
Ось ще одна обставина — тут ми бачимо багате моделювання тканин. Виникає запитання — навіщо це, навіщо потрібен одяг? Щоб сховати сором тіла? Але ж це тіло святе. Який сором ховати? А що, у раю душі теж в одязі? І як завжди, богослови інтуїтивно знайшли відповідь. Вони говорять, що ці складки виражають магнетизм тіла, силові лінії його симпатій. І психологія це визнає. У кожної людини є свій особистий простір. Навіть якщо найдорожча людина сяде дуже близько, ви здригаєтеся — порушено ваш особистий простір. У кожної людини він різного радіуса. Ви пам’ятаєте, як у JI. Толстого Наташа відчувала, що між людьми є якась скляна стіна? Коли вона вперше покохала, тоді відчула, як впала стіна між нею і предметом любові.
Цікава фреска в боковому вівтарі святого Георгія.
З лівої сторони зображення цього святого проглядає бюстик Аполлона. Річ ось у чому. Художник був греком. Він міг християнство не сповідувати. І тому зобразив свого язичеського бога Аполлона, використавши його як модель для того, щоб намалювати християнського святого. Потім язичеське погруддя було замазане. Таким чином ми бачимо в Софії Київській, якщо я не помиляюся, єдине місце в Європі, де є пряма, наочна трансляція античності в християнство. Можливо, це не так, але судячи з того, що зображення Аполлона було замазане, воно не входило в задум при створенні фрески. Погруддя Аполлона було відмите в наші часи.
«...Розписи Софії завершуються музичними сценами... Інструменти зображували для вираження піфагорійської гармонії світу...»
Георгіївський боковий вівтар. Ви знаєте, що всі руські князі мали два імені. Слов’янське ім'я — Володимир, тобто той, хто володіє світом (миром); Ярослав, тобто той, хто славить сонце. При хрещенні князі отримували християнське ім’я — Володимир отримав ім’я Василь, а Ярослав — Георгій. Георгіївський боковий вівтар присвячений самому Ярославу Мудрому. Під шаром старої олійної фарби знайшли фреску. Зображений на ній чоловік у царському вбранні з піднятими руками — знак Оранти. Швидше за все, принаймні гіпотетично, — це прижиттєве зображення Ярослава.