<<
>>

Зороастризм вважає простір і час нескінченними. При цьому весь простір поді­ляється на дві частини: одна частина — нескінченне світло, область добра й Ахура­мазди;

інша — нескінченна пітьма, область зла й Ахримана. У нескінченному часі Ахурамазда створив кінцевий замкнутий відрізок часу, еон — термін кінцевого світу тривалістю 12 тис. років.

Цей час поділяється на чотири рівних проміжки по 3 тис. років. Протягом першого періоду Ахурамазда діє в ідеальному (нематеріальному) вигляді, тобто створює не речі, а ідеї речей. Сюди примикає поняття фраваши. Піс­ля закінчення 3 тис. років на межі світла й пітьми з’являється Ахриман, але зляка­ний світлом і уражений молитвою («Ахуна-ВарЯ»), вимовленою Ахурамаздою, він відступає в морок. Війну оголошено, і починається створення світу, коли «два Духи створювали творіння — Добрий і Злий». Триває він наступні 3 тис. років. За однією з версій, у перші 3 тис. років Ахурамазда створив увесь світ у своєму тілі, що нагадує ведійський міф про першолюдину Пурушу, принесену в жертву [2, 16].

Земля, відповідно до зороастризму, куляста, а небо має три сфери — сферу зірок, сферу Місяця і сферу Сонця. За сферою Сонця знаходиться «Будинок Хва­ли» (Гаронмана) — рай Ахурамазди; унизу — темне царство девів (Дужахва); посе­редині — місце змішання світла й пітьми (область життя). Відповідно до основної дуалістичної доктрини (весь рух є результатом боротьби двох начал) творіння Ахурамазди статичне, поки не втручається Ахриман. Останній, створивши собі армію девів, пробиває небесну сферу і вторгається у створений світ: тоді світ приходить у динамічний стан — рухаються небесні тіла, течуть води, з’являють­ся гори. Вторгнувшись у витвір Ахурамазди, Ахриман негайно починає контр- творіння: на небі він створює планети, комети і метеори, тобто тіла, що не підко­ряються рівномірному рухові небесних сфер. Зірки, з яких головна — Тіштрія, борються з ними. До кожної планети спеціально приставлена ахурівська істота для нейтралізації її шкідливого впливу. Звідси звичайні назви планет і вважають­ся іменами не самих планет, а цих нейтралізуючих сил: Тир (Меркурій)-Тіштрія, Бахрам (Марс)-Вертрагна, Ормазд (Юпітер)-Ахурамазда, Нахід (Венера)-Анахіта.

Від зірок, за зороастрійським уявленням, залежить дощ і розподіл води в цілому (що вказує на пов’язаного з ними Ахурамазду як на переважно водне божество). Земля поділяється на 7 каршварів, центральний з яких зветься Хванірата, й саме в ньому розташована Аріанам-Вайджа й інші «кращі країни» [2, 17].

Ахриман створює шкідливих тварин, забруднює воду, отруює рослини і зрештою доводить до смерті першого, створеного Ахурамаздою, Бика і першу людину — Гайа Мартан (середньоперс. Гайомарт, в епосі Каюмарс). Але від бика й людини залишається насіння: з першого народжуються тварини, із другого — чо­ловік Мартйа та жінка Мартйанаг, від яких і походить людський рід. Період тво­рення триває 3 тис. років, а наступні 3 тис. років являють собою історію боротьби до появи Заратуштри. Це — золотий вік людства, де царем був Іма Хшайта. У його царстві не було «ні спеки, ні холоду, ні старості, ні смерті, ні заздрості — творіння девів; як п’ятнадцятирічні обличчям ходять там батько і син». Ахурамазда пропо­нує Імі стати пророком віри, але той відмовляється. Тоді Ахурамазда, давши йому золоту стрілу (або, за іншою версією, пастушачий ріжок) і батіг, доручає розши­рити землю, що стала тісною для худоби й людей, що Іма і робить тричі. Потім Іма, за точними інструкціями Ахурамазди, рятує від потопу кращу частину людей, тварин і рослин, побудувавши для них спеціальне житло (Вару). Після приходу у світ Заратуштри світові залишається існувати ще 3 тис. років. За цей час тричі — рівно через тисячу років один після одного — повинні з’явитися людству три Спа- сителі. Вони — сини Заратуштри, що залишив своє насіння в озері Кансава, де в належний термін купаються вибрані дівиці. З приходом третього Спасителя на­стає вирішальний момент долі світу (мах): Ахриман збирає всі сили; зривається з ланцюга Ажи-Дахака («змій з трьома пащами, з трьома головами, шістьма очима, з тисячею хитрощів»), прикутий Траетаоном (Ферідуном) до скелі Демавенд (вища точка в Ірані — 5604 м, вулкан у хребті Ельбурс). Спаситель Саош’янт воскрешає всіх мертвих правовірних, і в останній сутичці сили зла зазнають остаточної по­разки. Світ очищається потоком розплавленого металу, а усе, що залишається піс­ля цього, знаходить життя вічне. Цим відновленням світу і закінчується 12-тисяч- ний період [2, 17-19].

Розглянемо священну історію зороастризму і пов’язаних з нею персонажів докладніше.

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Зороастризм вважає простір і час нескінченними. При цьому весь простір поді­ляється на дві частини: одна частина — нескінченне світло, область добра й Ахура­мазди;: