Відповідно до сучасної теорії еволюціонізму гомініди — це сімейство роду приматів, до яких належать як сучасні мавпи, так і сучасні люди.
При цьому встановлено, що люди не походять від мавп, проте і одні, і другі, судячи з усього, мали певного спільного пращура, від якого одна гілка привела до появи роду мавп, а інша — людини.
Примітно, що мавпа — сакральний персонаж багатьох релігійно-міфологічних систем, у тому числі й первинний пращур (наприклад, у ста- ротибетській релігії). У світлі сучасних еволюційних побудов вважається встановленим, що близько 25 млн років тому з’явились пращури людиноподібних мавп — пліопітек і проконсул, а близько 20 млн років назад — ореопітек і дріопітек, останнього з яких сучасні вчені визнають першим відомим науці представником еволюційної гілки, що веде до появи людини. Близько 12 млн років тому від дріопітека пішов рамапітек (і той, і інший мали зріст трохи більший за 1 м), який дав початок появі близько 4 млн років тому австралопітека (букв. «південна мавпа») і «людиниумілої». Обидва види проживали в суміжних областях Африки між 4-1,5 млн років тому. Нескладно помітити, що всі вказані види мавпоподібних налічують по два підвиди, що свідчить про наявність певного дуального принципу організації живих істот.Цей природний дуалізм простежується далі. Австралопітека і «людину умілу», які мали зріст приблизно 1,2 м та об’єм мозку 400-800 куб. см, змінила 2-1,5 млн років тому «людина прямоходяча» (архантроп, пітекантроп, тобто «мавполюдина») з більшим об’ємом мозку й зростом. При цьому привертають увагу дані про те, що вже «людина уміла» мала кілька підвидів, які відрізнялись один від одного, що припускає змішування видів з різними параметрами. Те саме спостерігається й серед архантропів, серед яких розрізняють яванського пітекантропа (явантропа), пекінського пітекантропа (синантропа), африканського пітекантропа (атлантропа), європейського пітекантропа («гейдельберзька людина») та ін. Пітекантропами-архантропами була заселена більша частина Африки, південь Європи та Азії, а також Океанія.
Наприклад, на острові Ява в Тихому океані близько 2 млн років тому жила «людина прямоходяча моджокертська» (названа так за назвою поселення Моджокерто, де було знайдено її останки). Вона мала міцну будову й зріст 1,6-1,7 м. Близько 600 тис. років тому її змінив більш «удосконалений» тип «людини прямоходячої» такого ж зросту і з об’ємом мозку від 300600 куб. см (об’єм мозку сучасної людиноподібної мавпи) до 1300-1800 куб. см (об’єм мозку сучасної людини). Цей вид яванського пітекантропа вимер приблизно 500 тис. років тому, коли на Яві з’явились мегантропи — величезні викопні людиноподібні примати.У зв’язку з мегантропами становлять інтерес дані досліджень 30-х років ХХ ст. так званого Острова черепів, що лягли, як стверджують сучасні кінематографісти, в основу відомого фільму «Кінг Конг». Цей острів містився в Індійському океані поблизу Індонезії (тобто недалеко від острова Ява) і був досліджений у 30-х роках минулого століття кількома експедиціями. Учасники цих експедицій (їх було не менше шести) стверджували, що острів заселяли кілька видів хижих динозаврів (у тому числі літаючих), які збереглись тут впродовж 60 млн років завдяки вулканічним процесам, що забезпечували постійний теплий клімат (усі інші динозаври, здогадно, вимерли від похолодання, спричиненого падінням на Землю метеорита). Жили на «Острові черепів» також гігантські мавпи (утричі більші за сучасних горил, тобто сягали 6 м зросту) і, найдивовижніше, — люди. Від цих людей збереглися кам’яні споруди, мости і висока стіна (діаметром 37 км), яка оточувала кругле доісторичне місто на найвищому місці острова, що нагадує легендарні міста атлантів і лемурійців, а також підземні поховання (системи тунелів, подібні похованням острова Мальта мегалітичного періоду). Територія «Острова черепів» (названого так за похованнями, де черепи складалися окремо у вигляді пагорба) поступово зменшувалась під натиском океану, поки від неї не залишився лише пагорб, на якому колись і містилося стародавнє місто. У минулі віки в ньому мешкали представники меланезійсько-полінезійської раси, які ховались від хижих динозаврів у підземних похованнях і поклонялися гігантській чорній горилі. Цій горилі, ймовірно, приносились людські жертви, чиї черепи і складались у вигляді пагорба. У 1948 р. «Острів черепів», на якому через мільйони років збереглись викопні види рептилій і тварин, а також сліди доісторичної високорозвиненої раси людей, був остаточно поглинутий океаном внаслідок вулканічного виверження, що достеменно нагадує загибель легендарних Лемурії та Атлантиди.