Цигани - вихідці з Індії
Цигани мають самоназву «рома» — етнонім, який походить від грецької назви маніхеїв, єретиків, що засвідчує помітну участь предків циганів у цих рухах. Цигани — етнічна спільнота (загальна чисельність не менше 1,5 млн осіб), групи якої проживають у багатьох країнах світу.
Циганів у різних країнах називають по-різному: англійці — «єгиптянами», угорці — «фараоновим плем’ям», французи — «богемцями», голландці — «язичниками», фіни — «чорними» та ін. Цигани належать до індосередземноморської раси великої європеоїдної раси і говорять на мові циган індоарійської групи індоєвропейської сім’ї мов. Предки циганів залишили Індію, мабуть, наприкінці I тис. до н. е. Спочатку вони осіли в Передній Азії (на території Ірану) і в Єгипті. На початку II тис. просунулися на Балканський півострів, а в ХУ-Х¥І ст. розселилися Європою (пізніше — Північною Африкою, у XIX ст. — Америкою й Австралією). Перше доброзичливе ставлення до циганів в Європі змінилося переслідуванням їх як заброд, що промишляють ворожінням і жебрацтвом: циганів оголошували поза законом і висилали за межі держав. Поступово виникло ділення циганів на осілих, напівосілих і кочових [147, 501].У циганів зберігся інститут вождизму, а також свій суд з найшановніших і найстарших за віком циганів, переважно чоловіків. Становище жінки є швидше приниженим, проте старих жінок шанують. Цигани зазвичай сповідують релігію тих народів, серед яких мешкають, і часто міняють вірування, дотримуючись при цьому і традицій. Серед чоловіків найпоширенішим заняттям була торгівля кіньми, у жінок — ворожіння. Займалися також ремеслами — ковальським, виготовленням казанів, ювелірною справою, різьбленням по дереву. Цигани в усьому світі славляться як чудові танцюристи, музиканти, співаки. На рис. 54 зображена циганка у традиційному уборі [147, 501502].
Рис. 54. Цигани. Дівчина у традиційному уборі
[147, 502]
Однією з причин виходу циганів з Індії сучасні дослідники вважають нашестя мусульман наприкінці I тис.
н. е. Донині існує безліч легенд про походження циганів. Найпоширенішою є легенда про те, що цигани — це нащадки жителів загиблої Атлантиди. Проте фахівці стверджують, що цигани залишили Індію через економічну кризу близько VI ст. н. е., в результаті якої групи ремісників, артистів, дрібних торговців опинилися без засобів до існування. На думку сучасних дослідників, об’єднуючу функцію у циганів (яку у євреїв, наприклад, виконує іудейська релігія) виконує кастове коло професійних занять. Саме структура професійних занять (ремесла, торгівля кіньми, спів і танці, заклинання змій і виступи з дресированими тваринами, ворожіння і жебрацтво) впродовж тисячоліття дала змогу циганському етносу зберігати свою самобутність. Тому шукати пояснення циганської історії необхідно в кастовій системі Індії, оскільки устрій циганської етнічної групи (циганський табір) — це практично устрій касти (доклад. див.: 60).