Сідон
Сідон розташований у південній частині Лівану. Зведений на морському мисі близько ІУ тис. до н. е. Згадується в документах, починаючи з ХІУ ст. до н. е. Це було одне з головних фінікійських міст, славетне своїми виробами зі скла і пурпурними фарбами.
Роль Сідона особливо зросла в УІ-ІУ ст. до н. е. завдяки персам, що використовували кораблі і моряків цього фінікійського міста для зміцнення свого впливу в Східному Середземномор’ї.Північніше Сідона, серед кедрових лісів і фруктових садів, лежать руїни великого, під відкритим небом, храму, присвяченого головному божеству Сідона — Ешмуну. Храм був зведений у УІІ-УІ ст. до н. е. Дуже постраждав від землетрусу в ІУ ст. до н. е. Зберігся донині «трон Астарти», вирізаний із суцільного граніту з двома сфінксами по боках.
Збережена легенда оповідає про те, що Ешмун народився у Бейруті, де провів своє дитинство та юність, доки в нього не закохалася богиня Астарта. Проте це почуття не було взаємним, і Ешмун, бажаючи уникнути любові Астарти, волів каструвати себе і вмерти. Астарта негайно втрутилася і повернула Ешмуна до життя, зробивши його безсмертним. З тих пір Ешмун став не тільки богом родючості, а й медицини, його ототожнювали з римським Ескулапом (грецьким Аскле- пієм). У храмі знайдено символ Ешмуна — змію, що оповилася навколо чаші на золотому диску.
У Сідоні також є храм Мелькарта, зведений на маленькому острові, з’єднаному з берегом рухомим мостом (на цьому місці потім хрестоносцями був побудований так званий Замок моря).