Шумерська версія

Світовий океан підземних прісних вод (Хаос) у шумерській релігійно-міфоло­гічній системі названий, як ми пам’ятаємо, Абзу, а його володарем є бог муд­рості Енкі. Водночас Абзу вважалося таємним місцем, де зберігаються могутні сили — Ме.

Одним з центральних шумерських божеств є бог неба Ан (букв. «небо»). Як «батька богів» Ан «забирає» (тобто створює) небо і сидить на небесах на першому місці. Він, проте, нерідко ворожий людям (створює, наприклад, сім злих демонів). Але найбільше для образу Ана характерна пасивність, бездіяльність. Відомий на­віть міф, де боги — уособлення небесних світил (Місяця, Сонця і планети Венера) хочуть змусити Ана поділитися з ними владою. Ан посилає проти Місяця сімку злісних демонів, і Місяць потрапляє в полон, але, очевидно, звільняється за до-

помогою Енкі — господаря Світового океану. Богиня Інанна (уособлення планети Венера) під час цього конфлікту переходить на бік Ана (як володарка богів іноді виступає й у ролі дружини Ана) [90, II, 75].

Енліль (шумер. «володар-вітер») також є одним з головних богів шумерсь­кого пантеону і в деяких випадках стає суперником батька Ана і навіть згодом відтісняє його культ. Термін «енлільство» означає «панування» і цією якістю може згодом володіти будь-який могутній бог. Енліль — це божество родючості і жит­тєвих сил, а також неприборканої стихійної сили (бог бурі, повітря). Енліль висту­пає також в образі бога, що вмирає і воскресає. У гімнах і молитвах до Енліля його порівнюють з диким биком, з ревучим вітром. Нерідко також підкреслюєть­ся його ворожість до людей. Так, саме Енліль, як бачимо, більше за інших богів винен у Всесвітньому потопі. До того ж в образі Енліля, відзначає В. Афанасьєва, досить чітко виражені й риси носія культури, творця Всесвіту, тобто деміурга. Він «забрав собі» (створив) Землю, як Ан — Небо. Разом з Енкі він створює богинь Лахар і Ашнан (худоба і зерно) [90, II, 662-663].

Ще одним головним божеством шумерського пантеону є вже згадуваний Енкі (шумер. «володар землі», «володар низу») — хазяїн Абзу, бог мудрості і закли­нань, господар божественних сил Ме. Він іноді виступає захисником людей перед богами, а також помічником людей і богів у всіх важких справах. Енкі, як і Енліль, постає у міфах як бог родючості і носій культури, творець світових цінностей. Він також творець людей (разом з Нінмах за участі Намму), охоронець основ цивілі­зації, улаштовувач світового порядку на землі. В одному з міфів («Енкі й Ереду») батьком бога Енкі названо Енліля [90, II, 662].

З-поміж жіночих божеств шумерського пантеону найвідоміша богиня Інан­на (шумер. «володарка небес») — богиня родючості, плотської любові і чвар, «зірка вранішнього сходу» (планета Венера). За однією міфологічною традицією, Інанна — дочка бога неба Ана, за іншою — дочка бога місяця Нанни, сестра со­нячного бога Уту. З витісненням Ана Енлілем Інанну іноді називають його доч­кою. Серед її чоловіків згадується бог-пастух Думузі — класичний образ бога, що вмирає і воскресає. Інанні приписують викрадення в Енкі божественних сил Ме (таблиць доль). Старшою сестрою Інанни є Ерешкігаль (шумер. «господар­ка великої землі») — володарка підземного царства, розташованого ще нижче світових прісних вод. Загалом, вважає В. Афанасьєва, Інанна в шумерській мі­фології уособлює якісь могутні сили природи, байдужі до понять добра і зла [90, I, 510-511].