<<
>>

Шлях Сонця

У сі знають, що Сонце рухається небом, з'являючись на сході вранці і ховаю чись за обрієм на заході увечері. Проте не всім відомо, що лише для нас, жи­телів Північної півкулі, Сонце рухається так, як ми звикли — зліва каправо.

Для тих, хто живе у Південній півкулі, його шлях пролягає у зворепкому напрямі справа наліво. Для всіх землян Сонце піднімається на максимальну висоту опівдні, а за Полярним колом, де влітку Сонце іноді взагалі не заходить, мож­на побачити й опівнічну нижню, за висловом астрономів, кульмінацію нашого світила.

Цікаво, що й на полюсах, і в наших середніх широтах шлях, що його здійснює Сонце небом протягом доби, не залишається незмінним: у день зимо­вого сонцестояння він найменший, у день літнього сонцестояння — найбіль­ший. У дні весняного й осіннього рівнодень Сонце опиняється на небесному екваторі і сходить астрономічно точно на сході й заходить так само «правиль­но·· на заході. Протягом місяців, що минають між весняним рівноденням 1 літнім сонцестоянням, місце сходу Сонця поступово переміщується від точки сходу у північному напрямі вліво. Л місце, в якому' Сонце заходить, у свою чер­гу, зміщується від точки заходу також у північному напрямі, тільки вправо. В результаті цих переміщень у день літнього сонцестояння Сонце з'являється вже на північному сході, опівдні опиняється на найбільшій у році висоті, а за­ходить на північному заході. Після цього місця заходу і сходу Сонця знову по­чинають поступово зміщуватись на південь, тож у день зимового сонцестояння наше світило з'являється на південному сході, піднімається на мінімальну в ро­ці висоту і ховається за обрієм на південному заході. Таким чином, добовий шлях Сонця з позиції земного спостерігача можна уявити собі як мале коло не­бесної сфери, паралельне небесному екватору — великому її колу, що являє собою лінію перетину небесної сфери уявною площиною. перпендикулярною до умовної «осі світу», навколо якої обертається небесна сфера.

Здійснюючи свій річний шлях. Сонце переміщується відносно небесного екватора спочатку на

Рис 4. Знаки Зодіаку (12|

північ, потім на південь. При цьому дише в дні рівнодень — весняного і літньо­го, коли Сонце опиняється на небесному екваторі, збігаються шляхи, пройдені ним за денну та нічну частини доби.

Шлях видимого річного переміщення Сонця на тлі зірок (або велике коло небесної сфери) називається екліптикою (від грецьк. екіеірзіз — затем­нення); небесна сфера перети­нається з екватором у точках весняного й осіннього рівноден­ня. Період оберт)· Сонця ек­ліптикою називається зоряним роком, який дорівнює 365 діб 6 год 9 хв 10 с (125. VIII, 280- 282]. Видимий рух Сонця екліп­тикою пов'язаний з поясом Зоді­аку (грецьк. носіїакоз від гооп — тварина) — сукупністю зодіа­кальних сузір'їв, розташованих уздовж екліптики |рис. 4). Кіль­кість зодіакальних сузір'їв (12) дорівнює кількості місяців у ро­ці; кожному місяцю відповідає знак сузір'я, в якому Сонце пе­ребуває цього місяця. Фактично через безперервне переміщен­ня точки весняного рівнодення (приблизно на 1° за 70 років) Сонце кожного місяця перебуває у двох суміжних сузір'ях Зодіаку, але місяці мають колишні назви

(березень — Овен, квітень — Телець тощо) (12, 425-426, 1392].

Таким чином, знаки Зодіаку являють собою 12 однакових ділянок екліп­тики, вздовж якої рухаються всі планети Сонячної системи. Проте знаки Зодіаку та зодіакальні сузір'я — це не одне і те саме: коло знаків Зодіаку розміщується в межах Сонячної системи і прив'язане до часового поділу року (наприклад, Сонце входить до знаку Овна 21 березня, до знаку Тельця — 20 квітня і т. д.), тоді як коло зодіакальних сузір'їв розташоване далеко за ме­жами Сонячної системи. Зміщення знаків відносно сузір’їв визначає епохи. що тривають 2160 років кожна. Зараз, наприклад, точка весняного рівнодення (початок знаку Овна) зміщується із сузір'я Риб до сузір'я Водолія, що знаме­нує собою перехід до нового космічного циклу (епохи Водолія)*. Повний оберт усього зодіакального кола здійснюється за 25920 років (2160 · 12. див. табл. 1).

Екліптика і небесний екватор перетинаються під кутом 23° 26' у точках весняного й осіннього рівнодення. У першій з цих точок Сонце зазвичай пере-

• Точка весняного рвиодення переміститься і] сузір'я Риб до сузір'я бодогія приблизно у 2400 0 (125. VIII. 257)

буває 21 березня, коли воно переходить з Південної півкулі неба до Північної, в другій — 23 вересня, переходячи з Північної півкулі до Південної. У найвід- даленішій на північ точці екліптики Сонце перебуває 22 червня (літнє сонце­стояння). а на південь — 22 грудня (зимове сонцестояння). У високосному році ці дати зміщені на один день [125, VIII, 282].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Шлях Сонця: