Релігія і пов'язана з нею міфологія індіанців Північної Америки сформувалися, як вважають сучасні дослідники, в умовах родоплемінного устрою, а також у період утворення союзів племен, військової демократії, в поодиноких випадках — за наявності рабоволодіння (у племен північно-західного узбережжя) [33, І, 512].
Вона відбиває складні міграційні процеси, різкі контрасти природних умов, процеси взаємовпливу осілих і кочових, землеробських і мисливських племен, найважливішими серед яких є племена ірокезької мовної сім'ї (каюта, онондага, онейда, могаухи, тускарора, гурони та ін.), алгонкінської (делавари, оджибве-чиппева.
меноміні. чорноногі та ін.), мускозької групи (чирокі, чокто, чикасо, семіноли та ін.). мовної сім'ї сіу (дакота. ворони, майдан, оседж. покка, віннебато) та інші племена прерій (кайова, поуні), племена аліапаскськоі мовної сім'ї (апачі, навахо), юкі; хока (помо, вашо. юма). пенугі (вінтун, майду. мівок|, холі, зуні, тева та ін.; племена північно-західного узбережжя, що належать до різних сімей (тлінкіти, хайда. цимшіан, квакіутл. кутка, селіш).У релігійно-міфологічних системах індіанців Північної Америки персоніфікація надприродних істот виражена слабо, немає чіткого уявлення про ієрархію богів і духів. Досить поширене уявлення про чотири сторони світу, чотири стихії (земля, вогонь, повітря, вода), що СПІВВІДНОСЯТЬСЯ З СИМВОЛІКОЮ
кольорів і з різними предметами, явищами природи. Сукупність чотирьох сторін світу є символом довершеності і єдності світу', тісно пов’язаним з ідеєю циклічності всього довколишнього (33, 1, 512]