<<
>>

Релігія і міфологія «об'єднувачів»

Бамбара (самоназва, що. ймовірно, означає «ті, що становлять основу», «об'єд­нувачі») — народ групи мандинго у західній та центральній частині Малі, а також у Кот-д'ївуарі, Гвінеї, Гамбії, Буркіна-Фасо і в Сенегалі.

Загальна чи­сельність — 3.49 млн чол. (1992 р.), з них у Малі проживає 2,7 млн чол. Спочат­ку словом «бамбара» араби називали все немусульманське населення Західно­го Судану'. Належать до негрської раси великої негроїдної раси [40, 84] Говорять мовою бамаиа — однією з мов манде (разом з мовами малінке і джу- ла утворюють мовну' спільність мандинго), яка є офіційною мовою Республіки Малі [29, 67]

Предки бамбара жили на сході Давнього Малі (XIII-XVI ст.|. Формуван­ня бамбара пов'язане з піднесенням ранньополітичного утворення Сегу, де з бамбара складався керівний і військовий апарат. В результаті експансії Сегу виокремлюються локальні групи бамбара. У Малі бамбара становлять етнічну основу соціально-культурної консолідації. Основне заняття — ручне перелого­ве землеробство (зернові культури вирощують чоловіки, городину — жінки). Розводять кіз та овець Ремесла — ковальське, ювелірне, гончарне, прядіння, ткацтво (серед чоловіків). Традиційне житло — суданського типу, сирцеве, кругле, 3 конічним солом'яним дахом. Традиційний одяг — короткі штани і ко­ротка сорочка без рукавів, на голові — ромбоподібна шапочка (бамада). Основ­на їжа — каші з м'ясними, рослинними і рибними соусами, напої — пиво,

пальмове вино [40. 84-85].

У традиційній кастовій ієрархії вищу верству становили землероби-воїни (вони ж могли займатися ткацтвом), середню — ковалі, нижчу — мандрівні співці-гріоти. Зберігається родовий поділ (з переважною ендогамією в межах об'єднання союзних родів), що позначається на системі родових імен. Рахунок спорідненості паїрилатеральний. Існують статевовікові інститути, таємні товари­ства, зберігається велика родина. Шлюб вірилокальний.

поширена полігінія. Сільською общиною керує рада старійшин, а очолює її найстарший чоловік з ро­дини засновника селища. Родина займає в селищі окремий квартал: житлові, гос­подарські і культові споруди, загони для худоби та ін.

Зберігаються культ предків, космогонічні міфи, магія, обряди з масками, елементи пантеону, очолюваного божеством води Фаро. Розвинений фольклор: епос, що його виконують мандрівні співці-гріоти. казки, пісні, танці, приказки (40. 85[.

Система релігійних уявлень

Релігійно-міфологічні уявлення бамбара типологічно близькі до уявлень догонів: релігійно-міфологічні системи обох народів сучасні дослідники називають «вторинною» міфологією, у створенні якої чималу роль відіграли жерці. Ця подібність зумов­

лена, мабуть, генетичною спорідненістю бамбара і догонів (у їхніх генеалогічних міфах фігурує та сама прабатьківщина — Країна манде), їхнім неодноразовим об'єднанням в єдиній державі (у середньовічних державах Малі. СонгаіІ, наяв­ністю розвиненого інституту жрецтва І таємних товариств (33, 1. /60).

Існують міфи, призначені лише для посвячених, чиїм привілеєм є повне знання. Так, шість таємних товариств у бамбара відповідають шести стадіям посвячення (згідно з міфологічною символікою, вони відповідають шести основ­ним суглобам людини — гомілковостопний, коліно та ін.|. Спільність релігійно- міфологічних поглядів бамбара і догонів виявляється в аналогічності символіки: чисел (наприклад, сім — символ людини, три втілюс чоловіче начало, чотири — жіноче), кольору [червоний — символ крові, життя, кохання, білий — колір предків, чистості), тварин, рослин тощо; у подібності уявлень: про первісну роль у створенні світу вібрації, спіралеподібного руху, про принцип паристості, що лежить в основі утворення Всесвіту, про народження рослин І тварин від союзу небесного божества із Землею, про ро.'іь у створенні світу божеств, що втілюють духа води, про конструктивне значення творчого слова, про класифікацію еле­ментів Всесвіту, про множинність світів (сім верхніх і сім нижніх) 133, І.

/б/|.

Космогонічні

міфи

Космогонічні міфи бамбара — це вище знання, що містить у собі філософію буття і Всесвіту' і доступне лише для по­свячених. У них описується позачасова початкова стадія, що передувала етапам сотворіння. Світ походить від порожнечі, наділеної рутсом — «глав, яка породила звукового двійника, у результаті з'явилася пара — «гла гла» (подвоєнням підкреслюється первісний характер паристості — основного принципу існування). «Гла гла» породила субстанцію «зо сумале» («холодна ір­жа»), що утворила тверді та блискучі речовини. Після низки рухів і трансфор­мацій між обома «гла» стався вибух: він створив міцну і тверду речовину, яка. вібруючи, почала опускатися Завдяки цій вібрації виникли знаки; вони мали розташуватися на ще не створених речах, щоб їх означити. Від «гла» відокре­милася людська свідомість і перейшла на речі для пробудження в них само­свідомості і найменування їх Під час творіння з'явилися дух Йо. 22 основні елементи і 22 витки спіралі. Ці витки спіралі «розмішали» Йо, внаслідок чого виникли звук, світло і всі істоти. всі дії, всі почуття. Від Йо пішли перші могутні сили — Пемба і Фаро, що брали участь у сотворінш. Згідно з однією версією, деміургом був Пемба. він створив і Фаро, який продовжив справу створення світу, реорганізував Всесвіт і класифікував усі його елементи, створив людей. Фаро, «хазяїн слова», навчив людей слову Згідно з іншою версією, старшим є Фаро (33. І. /6/].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Релігія і міфологія «об'єднувачів»: