Пізні народні культи

Поряд з лаоською, буддійською І конфуціанською релігійно-міфологічними си­стемами в Китаї існували різноманітні архаїчні й виникали нові Місцеві народні культи, а також культи різних героїв загальнодержавного та місцевого значен­ня |33, І.

Під кінець І тис. н. е. у Китаї відбувається дедалі тісніше зближення різних релігійно-міфологічних систем і утворюється так званий релігійний синк­ретизм, що об’єднав в одну систему персонажів лаоської, буддійської, конфуці- анської та народної релігій. У свідомості народу процес синкретизаціі спричи­нився до появи в середні віки зведеного пантеону божеств на чолі з Юй-ді. образ якого сформувався приблизно у VI II - X ст. Юй-ді певною мірою замінив верхов­не божество даосів Хуан-ді й посів місце, що належало в давнішій релігійно- міфологічній системі Шан-ді. Серед безлічі міфологічних персонажів синкретич­ного пантеону вирізняються постійні групи: небесні божества, Юй-ді та його почет, божества природи і стихій (бог грому, богиня блискавки, божества вітру, вод, включаючи драконів усіх родів і рангів, більшість духів зірок тощої, місце­востей і міст, дому і громадських будівель (бога дверей, вогнища, постелі, відхо­жого місця, покровителі ремесел, торгівлі, свійської худоби, охоронці храмів), медицини, богн-дігоіюдавачі, бога щастя, довголіття, багатства, духи служителі пекла, безліч привидів, тіней, бісів та інші представники нижчої міфології. Пер­сонажі китайської народної релігії, особливо пізньої, які часто постають як ре­альні особи, мають присвячені їм свята (дні народження тощо), що відзначають­ся за прийнятим у Кіггаї місячним календарем, у якому тривалість місяців пов'язується зі змінами фаз Місяця (33, І. 659-660].