Пантеон шумерів
У кожному місті-державі зберігалися свої божества і герої, цикли міфів і своя жрецька традиція. До кінця III тис. до н. е., мабуть, не було єдиного систематизованого пантеону, однак було кілька загальношумерських божеств:
Енліль — володар повітря, цар богів і людей, бог міста Ніппур (центр найдавнішого шумерського племінного союзу);
Енкі — володар підземних прісних вод і Світового океану (пізніше й божество мудрості), головний бог міста Ереду (найдавніший культурний центр Шумеру);
Ан — бог неба та Інанна — богиня війни і плотської любові — божества міста Урук, що піднялося наприкінці IV — на початку III тис.
до н. е.;Нанна — місячний бог, вшановуваний в Урі;
Нінгірсу — бог-воїн, якого вшановували в Лагаші, та ін.
Найдавніший список божеств (близько XXVI ст. до н. е.) виокремлює шість верховних богів ранньошумерського пантеону: Енліль, Ан, Інанна, Енкі, Нанна і сонячний бог Уту [90, II, 648], основні функції яких наведено в табл. 24.
ЗАГАЛЬНОШУМЕРСЬКІ БОГИ
Таблиця 24
| Імена божеств | Функції і родовід |
| 1 | 2 |
| Ан (шумер. «світлий», «сяючий», «день») | Бог неба. У списках богів XXVI ст. до н. е. з Фари (як і в усіх інших списках богів) його іменем відкривається список. Крім того, Ан — божество міста Урука. Постійний титул «батько богів», в якому Ан створює (забирає) небо, наказує народитися богам, сидить на небесах. Нерідко ворожий людям, створює сімку злих демонів. Для Ана найхарактерніші пасивність, бездіяльність, він лише образ вищої влади. Символ Ана — рогата тіара. Його дружиною є Ураш («земля») (за іншою версією, Ураш — це давнє небесне божество планети Уран, що, очевидно, з часом уособлював Ан, а його дружиною вважалася Анту), дітьми — Енліль («перший син»), їм (Ішкур — бог грозовиці), Марту (бог амореїв), Інанна (Іштар), Баба (Бау), Гатумдуг, Нісаба, боги аннунаки |
| Енліль (шумер. «володар- вітер»?) | Загальношумерський бог і бог-покровитель Ніппура — найдавнішого центру шумерського племінного союзу. У списках богів з Фари посідає друге місце після свого батька — бога неба Ана, якого він подеколи перевершує. Головні епітети Енліля — «Велика гора», «Могутній стрімчак», «Володар усіх країн», |
| «Володар, який визначає долю», «Господар, чиї слова незмінні». Його дружина — Нінліль, сини — його первісток місячний бог Нанна, боги війни Нінурта і Нінгірсу, бог спопеляючого сонця і пекла Нергал, бог-доля Намтар (син Енліля і володарки підземного світу Ерешкігаль). У міфах Енліль виступає як божество родючості і життєвих сил, а також неприборканої стихії (бог повітря?). Його порівнюють з диким биком, ревучим вітром. У текстах нерідко підкреслюється його ворожість до людей. Саме Енліль більше від інших богів винен у Всесвітньому потопі. Він насилає на людство постійні нещастя — чуму, посуху — засолення і, зрештою, знову потоп. При цьому в образі Енліля чітко виражені й риси творця Всесвіту, носія культури. Енліль створив (забрав) землю (як Ан небо), створив мотику і богів скотарства. Символ Енліля той самий, що символ Ана — рогата тіара, яка стоїть на вівтарі | |
| Інанна (шумер, «володарка небес») | Богиня родючості, плотської любові і чвар\ під іменем Нінсіани вшановувалася також як астральне божество — «зірка вранішнього сходу» (планета Венера). Інанна — центральний жіночий образ шумерського пантеону, що перейшов потім в аккадський (Іштар). Спочатку була місцевою богинею — покровителькою Урука. Символ Інанни — кільце зі стрічкою (косою?), інший символ — багатопелюсткова розетка, яка, можливо, зображує зірку. У списку богів з Фари згадується на третьому місці (після Ана і Енліля). Інанна — дочка бога неба Ана (за іншою версією — дочка бога місяця Нанни, сестра сонячного бога Уту). Серед її чоловіків згадуються бог-заступник Кіша і бог-пастух Думузі |
| Енкі (шумер. " «володар землі», «володар низу») | Одне з головних божеств шумеро-аккадського пантеону, бог-заступник міста Ереду. Енкі — господар Абзу, підземного світового океану, прісних вод, а також поверхневих земних вод, бог мудрості та заклинань, володар божественних сил Ме, часто захисник людей перед богами, помічник людей і богів в усіх важких справах. Дружина Енліля — Дамгальнуна, син — бог-цілитель Асаллухі, дочка — богиня Нанше, посол - двостатева істота Ісімуд. Енкі — творець людей, худоби і зерна (разом з Енлілем), охоронець основ цивілізації, улаштовувач світового порядку на землі, винахідник плуга, форми для цегли, садівництва й городництва, льонарства, лікарських трав |
| Нанна («володар знання») | Місячне божество, «той, чиє піднесення — сяйво». Бог-заступник Ура. Нанна — первісток Енліля і Нінліль. Його дружина — Нінгаль, діти — сонячний бог Уту і планета Венера (Інанна, Іштар). Культ Місяця в Межиріччі був дуже поширений. Нанна асоціюється також з биком, роги якого творять півмісяць, тому один з найуживаніших епітетів Нанну — «бик з лазуритовою бородою». Разом зі своїм сином Уту Нанна — володар оракулів і пророчих рішень. Символ Нанну - півмісяць |
| Уту | Сонячний бог, син бога місяця Нанни. Дружина його — Шенірда. Уту — суддя, охоронець справедливості й істини. Він також бог-захисник і подавець оракулам. Культ Уту як місцевого божества був розвинений у місті Ана — Урук. Характерні ознаки цього бога — промені за спиною і серпоподібний зубчастий ніж у руці. У шумерській релігії сонячний культ відіграв меншу роль, ніж місячний |
З огляду на те, що ці шість верховних богів мали свої жіночі або чоловічі паралелі (подружжя), то йдеться, найімовірніше, про 12-членний пантеон, який був і в інших давніх народів (наприклад, у греків), що вказує, очевидно, на зв’язок цих перших пантеонів із зодіакальними сузір’ями, календарними й астральними системами.
Давні шумерські божества, зокрема й астральні боги, зберігали функцію божества родючості, яке мислилося як бог — покровитель громади. Один з найти- повіших образів — образ Богині-Матері (в іконографії з нею іноді пов’язують зображення жінки з дитиною на руках), що вшановувалася під різними іменами: Дамгальнуна, Нінхурсаг, Нінмах (Мах), Нінту, Мама, Мамі. В епосі про Гільгаме- ша Богиня-Мати Аруру є творцем «дикоїлюдини» (символ першолюдини) Енкіду. Можливо, що з образом Богині-Матері пов’язані і богині — покровительки шумерських міст. Енкіду (шумер. «володар, що створив землю», або «Енкі великий») у шумерській міфоепічній традиції слуга, раб Гільгамеша, в аккадській — герой, соратник і друг Гільгамеша, його побратим. Енкіду створює з глини богиня Аруру на прохання богів як суперника (і, можливо, двійника) Гільгамеша. Тіло Енкіду вкрите смухом, він не знає цивілізації, живе в степу, близький до диких тварин і захищає їх від мисливців. Зустріч з Гільгамешем змінює Енкіду. Він бере участь у подвигах Гільгамеша і зрештою виявляється спокутною жертвою за свого побратима, якому розгнівані боги посилають хворобу і смерть (Енкіду помирає, можливо, замість Гільгамеша) [90, I, 662].