Малайський архіпелаг — це найбільше скупчення островів на Землі (близько 10 тис.), розташованих між материковою Азією і Австралією.
Малайський архіпелаг — територія Індонезії, Малайзії та Філіппін. До архіпелагу входять Великі (Суматра, Ява, Калімантан. Сулавесі) та Малі (Балі. Сумба, Сумбава, Флорес, Тимор та ін.) Зондські острови.
Філіппінські та кілька груп менших островів. Держава Малайзія складається з розділених Південно-Китайським морем частин: Західної Малайзії (Малайя) — на півострові Малакка, Східної Малайзії — у північно-східній частині острова Калімантан. Більшу частину островів Малайського архіпелагу займає Республіка Індонезія, а Філіппінські острови — Республіка Філіппіни [4].Острівний світ Південно-Східної Азії (Індонезія, Філіппіни), а також близь кий до нього географічно і в історико-культурному плані півострів Малакка (Малайя) — це особлива частина південно-східноазіатського регіону, яка багато в чому відрізняється від його континентальної частини (Індокитай). Тут говорять іншими мовами, проживають переважно інші етнічні групи, не кажучи вже про помітніший, ніж на континенті. негро-австралоідний компонент (6, 415].
Дані антропології, археології і палеолінгвістики свідчать про те, що на давніший негроїдний та австро-меланезійський расово-етнічний субстрат у ІП —І тис. до н. е. наклався етнокультурний шар малайських племен, що мігрували до Малайї з Південно-Західного Китаю і принесли з собою культури неоліту і бронзи (6, 416]. Нині малайці («люди країни Мелаю») являють собою етнічну спільність у Південно-Східній Азії, у Малайзії. Сінгапурі, Індонезії, Таїланді. Брунеї. Окрім того, вони живуть на Малаккському півострові у прибережній смузі Суматри І Калімантану, становлять більшість населення Кокосових островів і острова Різдва. Живуть також у ПАР, Бірмі, Кампучії, Шрі-Ланці, Повій Зеландії..Австралії та інших країнах; умовно поділяються на малайців Індонезії та малайців Малайзії Загальна чисельність — близько 21.3 мли чол. (1992 р ). Належать до південноазіатської раси (40, 277] Говорять малайською мовою — однією з австронезійських мов (за традиційною класифікацією малайсько-полінезійська гілка — індонезійські мови). Починаючи з раннього середньовіччя малайська мова була мовою міжетнічного спілкування і міждержавних зв'язків в ареалі малайської «прибережної цивілізації» (Малайський архіпелаг, узбережжя Індокитаю і Нової Гвінеї). Малайською мовою написана багата література різних традиційних жанрів і перекладна. Типологічно малайська мова — характерний представник індоне-зійських мов Великих Зондськкх островів (за іншою класифікацією — західних малайсько-полінезійських мов) Найдавніші пам'ятки малайської мови — написи на каменях на островах Суматра і Банка (VII ст. н. е.); письмо складове, південноіндійського тип)’ (29. 280].