<<
>>

Гібборими

Від зв’язку «синів Божих» з «дочками людськими», що стався в часи велетнів-нефелимів, почали народжуватися гібборими — «сильні, віддавна славні люди», що, за біблійним слововживанням, означало «ви­датну особистість», «добірного воїна», «людину, яка перевершує інших своєю силою» [145, І, 46].

Етимологічно це слово (гібборим), можливо, виявиться близьким до імені «гіпербореї» — назви народу, який живе, за грецькою міфологією, на крайній півночі, «за Бореєм», і особливо улюблений Аполлоном (божеством переважно солярної природи).

Блаженне життя супроводжується в гіпербореїв піснями, танцями, музи­кою і бенкетами (що дещо нагадує спосіб життя каїнітів), але їхні вічні веселощі супроводжуються і постійними побожними молитвами Аполлону, жерцями і слу­гами якого вони є. Навіть смерть приходить до гіпербореїв як звільнення від пе­ресичення життям, і вони, зазнавши всіх насолод, кидаються в море. Мудреці і служителі Аполлона Абарис і Аристей, які навчали греків, вважалися вихідцями з країни гіпербореїв. Ці герої, на думку відомого російського вченого О. Лосєва, розглядаються як іпостась Аполлона, оскільки володіють стародавніми фети­шистськими символами бога (стрілою, вороном і лавром Аполлона з їхньою чудодійною силою), а також навчають і наділяють людей новими культурними цінностями (музикою, філософією, поезією, храмобудівництвом [90, І, 304]. При­кметно, що один з основних фетишів солярного божества Аполлона — ворон — є та­кож одним з головних героїв-деміургів народів Північної Азії (на території якої, за переказами, і була країна гіпербореїв) і Північної Америки, а також одним з двох птахів, випущених Ноєм з ковчега під час потопу на пошуки суходолу (ворон до того ж був першим, але менш успішним, ніж голуб, який символізує у христи­янській традиції Святого Духа).

Сенсаційна заява британських археологів про виявлення ними на глибині восьми метрів у Північному морі двох стародавніх міст облетіла всі засоби масо­вої інформації. За оцінкою археологів, містам цим близько 10 тис. років, і подіб­них поселень, які опинилися колись на дні моря, може бути багато. Можливо, виявлені руїни доісторичних міст належать гіпотетичній цивілізації гіперборей­ців, що охоплювала колись північні райони тодішньої ойкумени (які мали, оче­видно, у той далекий час досить сприятливий клімат).

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Гібборими:

  1. Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл., 2020