Держава Ахеменідів була за своїми масштабами і можливостями класичною світовою імперією, поширюючи свою могутність на частину Європейського континенту, Малу і Середню Азію, Закавказзя, Месопотамію, Єгипет, Лівію, території Індостану.
Під владою перських царів перебувала безліч давніх народів — носіїв різних культур, що взаємодіяли один з одним і впливали один на одного. Для об’єднання такого різноплемінного населення в єдину імперію необхідною була спільна для всіх мова і писемність.
Ахеменіди запозичили тип писемності з Межиріччя. Давньоперська мова, якою користувалися при дворі Ахеменідів, вперше одержала письмове оформлення за Кира Старшого — засновника держави Ахеменідів. В офіційних династичних написах застосовувалися ще дві мови — елам- ська і аккадська (вавилонська). В Еламі й самій Персиді була поширена еламська мова, про що свідчать виявлені в Персеполі господарські царські архіви. В ахе- менідські часи, як мова ділової переписки і міжнародних відносин, використовувалася також арамейська мова (семітська група), широко розповсюджена тоді по всьому Передньому Сходу [38, 121].