Брахма - творець світу

У Ведах Брахма як бог — творець Всесвіту відсутній, але ці функції властиві в Праджапаті, який у відносно пізніх текстах ототожнюється з Брахмою. Харак­терно, що в епосі за Брахмою в числі його епітетів-іпостасей згадуються Тваштрі («творець»), Дхатрі («установник»), Відхатрі («розподільник»), Локагуру («настав­ник світу»), Парамештхін («високий») і та ін.

Брахму зображають червоним, лотосооким, з бородою, у нього чотири об­личчя, чотири тіла і вісім рук, в яких чотири Веди, жезл, посудина з водою з Ганги, жертовна ложка, іноді квітка лотоса, намисто із перлів і лук. Брахма «подібний до тисячі сонць», сяючий, могутній, непереможний. Він перебуває на вершині най­більшої гори Меру, а пересувається верхи на лебеді. Брахма, як вже наголошувало­ся, народжується в яйці, Золотому зародку, що плаває у первісних водах. Провів­ши в яйці рік (тому Брахма дорівнює року), він силою думки розділяє яйце на дві половини [139, I, 185]:

• з однієї половини утворюється небо, з іншої — земля, а між ними виникає повітряний простір;

• далі з’являються п’ять елементів (вода, вогонь, земля, повітря, ефір), думка;

• ще пізніше з’являються боги, жертвопринесення, три Веди, зірки, час, гори, рівнини, моря, річки;

• нарешті, з’являються люди, мова, пристрасть, гнів, радість, покаяння, на­бір протиставлень: жар — холод, сухість — волога, горе — радість та ін.;

• далі сам Брахма розділяється на дві частини — чоловічу і жіночу;

• після цього створюються рослини, тварини, птахи, комахи, демони.

Все живе, весь світовий порядок управляється, контролюється і спрямо­вується Брахмою. Він, власне, і є втіленням творчого принципу існування, пер­соніфікацією Абсолюту як вищого об’єктивного начала, з якого виник тваринний світ. З огляду на зазначене Брахмі протистоїть індивідуалізоване і суб’єктивне начало — Атман. Брахма не тільки створює світ, але й саме його життя, що пе­ревищує життя всіх інших богів (він «вічно давній»), визначає хронологічні рамки Всесвіту. Брахма, як вже наголошувалося, живе 100 «власних» років («сто років Брахми»), які дорівнюють 311040000000000 «людських» років. «День» Брахми складається з 1000 «великих століть» (махаюг), кожний з яких дорівнює 4320000 «людських», або 12000 «божественних» років (тобто один «божественний» рік дорівнює 360 «людських» років). Кожна махаюга, як ми вже знаємо, ділиться на 4 величезні (юги): критаюгу, третаюгу, двапараюгу і каліюгу. Після закінчення калію- ги вогонь, що виривається з дна океану, знищує Всесвіт, але він знову створюється Брахмою. «День Брахми» (тисяча махаюг) рівний всьому терміну існування цього світу, а «ніч Брахми» дорівнює часу, коли він бездіяльний, відпочиває від поперед­нього акта творення, що разом становить кальпу («доба Брахми»), яка дорівнює 8640000000 «людських» років [139, I, 185].