ВИРОБИ з БРОНЗИ
Колекція бронзових виробів є нечисленною і складається з наконечника стріли, шпильок, прикраси з дроту, уламка стрічки, ручки до посудини.
Наконечник стріли має довжину 2,8 см, ширину в основі 0,9 см, діаметр втулки 0,4 см.
Наконечник гостролистої форми, трилопатевий, вістря в плані має форму трикутника, краї лопатей злегка дугоподібні, на лопатях є заглиблення, які підкреслюють внутрішню втулку. Кінці лопатей зрізані на одному рівні з основою схованої втулки (рис. 10, 4). Такі наконечники відносяться до ІІ-ї хронологічної групи, 5-го «базового» типу, і датуються, згідно А.І. Мелюкової, другою половиною VI — першою половиною V ст. до н. е. [Мелюкова, 1964, с. 20—22, табл. 7, Б, 1, 2; В, 1, 2; И, 1—5], згідно С.В. Поліна — початком VI — початком V ст. до н. е. [Полін, 1987, с. 31, рис. 4, 2, 5; 8, 15]. Наконечники «базового» типу зустрічаються не лише у поховальних комплексах степової й лісостепової Скіфії [Махортих, Тупчієнко, 1998, с. 501, мал. 5, 9, 10], чи в похованнях некрополя Ольвії [Полін, 1987, с. 31], а й на північно-західних околицях скіфського світу [Даниленко, 1956, с. 10, табл. ІІ, 37] та далеко поза межами Скіфії — на території поширення лужицької культури, зокрема у верхньосілезь- ко-малопольській групі [Kaszewski, 1975, tabl. X, 2, 3] та особливо у тарнобжеській групі лужицької культури ІІІ-ї фази її розвитку (Обойно, Трійчиці, Ґродзіско Дольне) [Szarek-Waszkowska, 1973, tabl. V, 8; Poradylo, 2001, s. 93, tabl. IX, 2; Czopek, 2007, s. 68—69, ryc. 2, 3]. Ці пам'ятки датуються періодом HC—HD (VI—V ст. до н. е.).Дві бронзові шпильки, знайдені в культурному шарі, належать до одного типу. Довжина однієї з них становить 13,5 см. Вона зроблена з круглого в перетині дроту товшцною 0,2—0,3 см. Верх шпильки розклепано і закручено у вигляді кільця («вушка»), нижній кінець зігнуто (рис. 10, 1). Друга шпилька довжиною 9 см так само виготовлена з округлого дроту товщиною 0,3 см і також має закручену у вигляді кільця голівку (рис.
10, 2). Зазначимо, що із Хрінників відомо ще три подібні знахідки [Крушельницька, 1993, с. 157, рис. 78, 20, 23].Шпильки такого типу вважаються виробом центральноєвропейського походження, вони відомі в багатьох культурах доби бронзи та раннього заліза, особливо в культурах лужицького кола, зокрема у куявській [Cofta-Broniewska, Kosko, 2002,
Рис. 10. Вироби з бронзи: 1, 2 — бронзові шпильки,
3 — бронзова прикраса, 4 — наконечник стріли
ryc. 97, 17], верхньосілезько-малополь- ській [Mlodkowska-Przepiorowska, 2001, tabl. I, 4, 5] та тарнобжеській групах, де датуються здебільшого періодом HC—HD [Szarek-Waszkowska, 1973, s. 81, tabl. V, 1; 1975, tabl. V, 11; X, 4; Czopek, 1996, ryc. 3, d, e; Niemiec, 2006, s. 136, tabl. VII, 2, 5; VIII, 5; XVII, 2, 3; XXII, 1, XXVI, 1, 2], ульвівець- кій групі (могильник у Топорниці) [Grnsik, 1958, tabl. LIII, 3, 7]. На території Волині і Прикарпаття цей тип шпильок найпоширенішим був у висоцькій культурі протягом усього часу її існування [Крушельни- цька, 1993, с. 157]. Дослідники поділяють їх на такі, що мають рівний стержень, і в яких він зігнутий. Обидва види шпильок, аналогічні знайденим у Хрінниках, зустрічаються здебільшого у похованнях висоцьких могильників у Чехах, Висоць- ку, Золочеві, Петрикові [Sulimirski, 1931, s. 133—134, tabl. XXII, e; XXIV, 22; XXV, 4, 5, 7; Крушельницька, 1965, с. 133, рис. 11; Бандрівський, 2002, рис. 29, 7, 8]. Відомі такі шпильки і в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1976, с. 97, рис. 39, 20; 1993, с. 217, рис. 109, 8, 5].
Бронзова прикраса (перстень або завушниця) зроблена із напівкруглого в перетині дроту товщиною 0,1—0,15 см, закрученого у вигляді пружини у чотири витки (рис. 10, 3). Такі прикраси часто знаходять на могильниках верхньосілезько- малопольської групи лужицької культури I.Vllodkowslki-I lrze∣Iiorvwslki. 2001, tabl. I, 6—13], мазовецької групи [Miklaszewska, 1962, tabl. XXVI, 2], ульвівецької групи [Dziedziak, 2001, ryc. 13, a, b], тарнобжесь- кої групи лужицької культури [Godlewski, 2001, tabl. IV, 7; V, 9; Poradylo, 2001, s. 93, tabl. VI, 7; Czopek, 2001, tabl. LXXXV, 1].
Від подібних прикрас (можливо, кільця для скріплення зачіски) походить уламок бронзової стрічки шириною 0,3 см (табл. 15, 9). Більшої чи меншої довжини уламки такого дроту трапляються на могильниках висоцької культури й чере- пинсько-лагодівської групи [Крушельни- цька, 1965, с. 134, рис. 10, 14, 16, 23; 1993, рис. 109, 7].
Датування таких прикрас досить широке, найчастіше вони виступають на пам'ятках періодів НВ—НС.