КЕРАМІКА

Колекція керамічних ви­робів складається з посуду, «дисків» та прясел. Серед посуду горщики, миски, кухлики, опуклобока ваза та мініатюрна орнаментована посудинка.

Горщики можна поділити на п'ять типів.

Варіант А. Зовнішня поверхня вкри­та рустом, який нанесено хаотично або ж у вигляді проведених пальцями рельєф­них навскісних смуг. Одразу нижче краю вінець нанесено ряд невеликих про­колів. Характерні зразки горщиків цього варіанту знаходились в ямах 59 (табл. 11; 13), 61 (табл. 13, 1—3), 64 (табл. 12, 3), 86 (табл. 14, 2), 87 (табл. 14, 4); спорудах 41 (табл. 3, 1), 42 (табл. 4, 2), 44 (табл. 5, 3, 6); у культурному шарі (табл. 15, 1; 14, 7).

Окремо у цьому варіанті слід виділи­ти великий, як для першого типу, тонкос­тінний горщик висотою 43 см. Діаметр його вінець становить 35 см, діаметр дна 13 см. Зовнішня поверхня суцільно вкри­та хаотичним рустом, лише вузька смуга зовні під вінцями з невеликими отворами загладжена (табл. 17).

Варіант Б. Відрізняється від варіан­ту А наявністю валика з пальцевими вдавленнями нижче вінець. Фрагменти горщиків варіанту Б виявлено в ямі 68 (табл. 3, 5), спорудах 42 (табл. 4, 4) і 46 (табл. 9, 4), житлі 82 (табл. 1, 5) та в куль­турному шарі (табл. 9, 17). В окремих випадках валик із пальцевими вдавлен­нями розташований на бочках дещо нав­скоси (табл. 5, 7).

Варіант В. До нього віднесено горщи­ки із шорсткою, іноді легко рустованою зовнішньою поверхнею та слідами від ніг- тевих затисків по всій площині. Уламки такого посуду знайдено в ямі 86 (табл.

1), споруді 35 (табл. 2, 2) та в культурному шарі (табл. 15, 4).

Варіант Г. На горщиках цього варіан­ту горизонтальний валик із пальцевими вдавленнями розташований не на шийці під вінцями, а на плічках посудин. Улам­ки таких посудин виявлено у спорудах 42 (табл. 4, 3) і 46 (табл. 6, 7). Окремо щодо декорування слід відмітити горщик з S- подібним профілем, висота якого стано­вить 17 см, діаметр потовщених вінець 12 см, діаметр дна 7 см. Зовнішня поверх­ня рівна. Верхній край вінець — плаский і вкритий по всьому периметру тисненими рисками, розташованими на однаковій відстані одна від одної поперек площини вінець. Під вінцями — ряд проколів. На бочках горщика, дещо вище місця макси­мального діаметру тулуба, знаходиться горизонтальний наліпний валик шири­ною 1,5 см, вкритий навскісними заглиб­леними рисками. У нижній частині тулу­ба знаходяться кілька невеликих отворів (табл. 18).

Варіант Д. Поверхня цих горщиків вкрита легким рустом, верхній та зовніш­ній край вінець прикрашені невелики­ми вдавленнями. Під вінцями — проко­ли. Фрагменти такого посуду знайдено в ямі 76 (табл. 9, 77), споруді 38 (табл. 2, 3) та в культурному шарі (табл. 14, 6; 15, 3).

Аналогії горщикам першого типу зна­ходимо у досить широкому колі культур початку ранньозалізної доби на території Волині, Північного Прикарпаття і Захід­ного Поділля, перш за все, у лежницькій групі [Крушельницька, 1976, рис. 24, 77; 25, 7; 1993, рис. 77, 7, 6, 75, 27—23; 80, 3; Павлів, 2006, рис. 5, 6, 7; 7, 7, 2, 4]; чере- пинсько-лагодівській групі [Крушельни­цька, 1993, рис. 87, 7; 88, 2; 105, 9, 76]; могилянській групі лужицької культури [Крушельницька, 1976, рис. 27, 7—4; 28,

2] ; лужицькій культурі Надбужанщини [D⅛browski, 1962, tabl. III, 5; V, 3, 77, 73, 76; VII, 5; 1972, ryc. 26, a—d; Klosinska, 2005, ryc. 13, c; Niedzwiedz, 1992, tabl. III, 7—4, 6; Misiewicz, 1999, ryc. 3, 7; 2005, ryc. 3, 7, 6—8; 4, 7, 2, 5; Piotrowski, Wisniewski, 2006, ryc. 6, 7, 2, 6, 8; Szeliga, 2006, ryc. 7, 2]; тарнобжеській групі лужицької куль­тури ІІІ-ї фази її розвитку [Poradylo, 2001, tabl.

До другого типу зараховано горщи­ки середнього розміру, тюльпаноподібної форми, тонкостінні, з прямими або ледь розхиленими назовні вінцями досить ве­ликого діаметру, який коливається від 20 до 28 см. Край вінець заокруглений або плаский. Зовнішня поверхня нерів­на, шорстка, часто вкрита легким рус­том у вигляді навскісних смуг, інколи трапляються нігтеві затиски. Під вінця­ми — ряд проколів, нижче, у деяких ви­падках, знаходиться горизонтальний ва­лик. Фрагменти горщиків другого типу виявлено у спорудах 35 (табл. 2, 7), 38 (табл. 2, 4), 44 (табл. 5, 2), 46 (табл. 7, 7,

3), ямі 76 (табл. 9, 74) та в культурно­му шарі (табл. 15, 2). Частина горщиків другого типу вирізняються більш опук­лими бочками, наприклад, зі споруди 61 (табл. 10, 7), житла 82 (табл. 1, 6) та ями 76 (табл. 9, 73).

Аналогії горщикам другого типу зна­ходимо у лежницькій групі (Торчин, Ро- мош) [Крушельницька, 1993, рис. 77, 5; 80, 9]; черепинсько-лагодівській групі (Лагодів) [Крушельницька, 1993, рис. 105, 70—73; 106, 4, 5]; матеріалах ранньозалізного часу Південної Волині [WQgrzynowicz, 2001, ryc. 4, e]; лужиць­кій культурі Надбужанщини та Хол- мщини (Стрижів, Вербиця, Верешин, Гребенне, Гусинне, Крупи, Молодютин, Орхув, Лащув) [D⅛browski, 1962, tabl. V, 7; Niedzwiedz, 1992, tabl. II, 5, 6; VI, 7; VII, 7; VIII, 7—9; Misiewicz, 2005, ryc. 5, 7—4; Mazurek, 2005, ryc. 6, 2—5; Miklaszewska, 1962, tabl. XXVI, 3; Hildt-WQgrzynowicz, 1959, ryc. 6, a; Niedzwiedz, 1992, tabl. IV, 3]; матеріалах пам’яток ранньоскіфсь- кого часу Західного Поділля (Залісся) [Ганіна, 1984, рис. 1, 7—8].

До третього типу зараховано досить товстостінні горщики середнього розміру й діжкоподібної, або наближеної до банко- подібної форми з ледь нахиленими всере­дину вінцями. Верх вінець заокруглений, їх діаметр коливається від 19 до 30 см.

Аналогії горщикам третього типу знахо­димо у лежницькій групі [Крушельниць- ка, 1993, рис. 80, 2, 5, 7]; лужицькій куль­турі Надбужанщини (Крупи) [Misiewicz, 1999, ryc. 5, 1, 7]; тарнобжеській групі лужицької культури ІІІ-ї фази її розвит­ку (могильник Трійчиці) [Poradylo, 2001, tabl. III, 1, 3, 4; XIV, 21, 22].

До варіанту А четвертого типу за­раховано невеликого розміру тонкостінні добре випалені горщики тюльпаноподіб­ної форми. Край вінець потоншений, за­округлений. Під вінцями розташований ряд невеликих проколів. Зовнішня по­верхня рівна, місцями загладжена. Фраг­менти горщиків цього типу знайдено в спорудах 47 (табл. 9, 5), 50 (табл. 9, 9), 52 (табл. 9, 10), ямах 79 (табл. 8, 2) та 81 (табл. 9, 15), у культурному шарі (табл. 5, 5, 13, 16).

Аналогічний посуд виявлено на пам'ятках ульвівецького типу Західної Волині (могильники в Рованцях та Го­родку) [Павлів, 1993, рис. 6, 4, 8, 12; 9, 12; 10, 15; Козак, Павлів, 1999, рис. 5, 3, 7, 1; 9, 1] та на пам'ятках лужицької куль­тури Надбужанщини (Стрижів, Мли- ниська) [D⅛browski, 1962, tabl. I, 3; VI, 4; WQgrzynowicz, 1963, ryc. 5, e].

До варіанту Б четвертого типу за­раховано також горщик з діаметром вінець 13 см, знайдений у споруді 44. Від посуду варіанту А він відрізняється дещо товсті­шими стінками (близько 1 см) та особли­вим декоруванням зовнішньої поверхні, яка, починаючи від самого краю вінець, прокреслена вертикальними подвійними заглибленими лініями (табл. 5, 4).

Аналогії такому посуду знаходимо на пам'ятках лужицької культури та ульві- вецького типу Надбужанщини (Стрижів, Лущув, Тарношин, Городок над Бугом) [D⅛browski, 1962, tabl. II, 10; Klosinska, 2005, ryc. 3, a; 5, b; Niedzwiedz, 1999, ryc. 3, 3; 4, 3; Niedzwiedz, Taras, 2006, ryc. 8, 6], а також у тарнобжеській групі лужицької культури (Лази, Свиняри Старі) [Jarosz, Szcepanek, 2005, ryc.

До п’ятого типу віднесено високі тонкостінні горщики, можливо, «підбі- конічної» форми, від яких збереглися частини високих, прямих або ледь нахи­лених усередину вінець і прямих, легко розширених донизу бочків. Край вінець заокруглений, потоншений. Діаметр їх коливається від 24 до 28 см. Під вінцями ряд невеликих проколів. Вінця деяких горщиків мають злегка хвилястий край. У бочках двох посудин є просвердлений отвір (табл. 6, 2—4; 7, 1—3). Цікаво, що всі фрагменти, а вони належать до п'яти горщиків, знайдено у споруді 46.

Подібний посуд відомий у лежниць- кій групі (Ромош) [Крушельницька, 1993, рис. 80, 1, 4], черепинсько-лагодівській групі (Лагодів) [Крушельницька, 1993, рис. 108, 1, 2], могилянській групі (Мо- гиляни) [Крушельницька, 1974, рис. 1, 13, 14], у матеріалах пам’яток початку ранньозалізної доби Північно-Західного Поділля (Малі Вікнини) [Домбровский, 1970, рис. 2, 7], висоцькій культурі (Лу- каші) [Войнаровський, Конопля, Филип- чук, 2005, рис. 63, 1; 64; 66, 1], лужиць­кій культурі Мазовії, Надбужанщини й Холмщини (Орхув, Лащув, Войцехів) [Miklaszewska, 1962, tabl. XXVI, 3; XXVII, 3; Niedzwiedz, 1992, tabl. IV, 2, 3; Golub, 1990, tab. 6, 1].

Миски, які складають досить чисель­ну колекцію серед посуду ранньозалізно- го часу поселення у Хрінниках, загалом можна поділити на три типи.

До першого, найпоширенішого типу зараховано миски напівсферичної форми, з більше чи менше нахиленими всереди­ну вінцями. Діаметр вінець коливається від 20 до 30 см. Краї вінець заокруглені, найчастіше потоншені, інколи потовщені. Більшість мисок є досить мілкими, деякі глибші, їх бочки, звужуючись стрімкіше спадають до денця (табл. 2, 6). Зовнішня поверхня рівна, шорстка, деколи заглад­жена, у деяких випадках загладженим є лише зовнішній край вінець, решта по­верхні шорстка або вкрита легким рустом. Під вінцями нанесено ряд проколів. Цей тип мисок виявлено в житлі 82 (табл. 1, 2, 8), спорудах 41 (табл. 3, 4), 42 (табл. 4, 7, 8) і 44 (табл.

4), культурному шарі (табл. 14, 12; 15, 5— 7). Деякі миски першого типу мають таку особливість, як хвилястий край вінець (споруда 42: табл. 4, 8; споруда 44: табл. 5, 1). Одна з мисок першого типу, фрагмен­ти якої знайдено у споруді 61, прикраше­на на опуклих плічках рядом маленьких круглої форми виступів — «перлинок» (табл. 10, 2).

Аналогічні миски із Хрінників (підйом­ний матеріал) та з поселення в Ромоші опубліковані Л.І. Крушельницькою, яка віднесла їх до лежницької групи [Кру- шельницька, 1993, с. 153—154, рис. 77, 10, 18; 80, 15]. Такі ж миски знайдено на пам'ятках лужицько-лежницького типу (ульвівецьких?) у Заставному [D⅛browski, 1972, ryc. 26, e], Ульвівку [Павлів, 2006, с. 161, рис. 6, 2], Стрижові [D⅛browski, 1962, tabl. IV, 5] та лужицької культу­ри Надбужанщини (Гребенне, Любича Крулевська, Вербковіце-Которув, Моло- дютин, Дорогичин, Крупи) [Niedzwiedz, 1992, tabl. III, 5; V, 7; IX, 1; Mazurek, 2005, ryc. 6, 1; Miklaszewska, 1959, tabl. III, 5, 7; Misiewicz, 1999, ryc. 5, 4; 6, 1]. Відомі такі миски в тарнобжеській групі лужи­цької культури (могильники в Клижові, Трійчицях, Лазах) [Czopek, 1996, ryc. 4, h, f; Poradylo, 2001, tabl. VIII, 9; XIV, 27; Jarosz, Szczepanek, 2005, ryc. 5, g]. Подіб­ні до мисок першого типу із Хрінників (у тому числі й з хвилястим краєм вінець) зустрічаються в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1993, рис. 87, 8; 101, 2; 106, 19, 20, 22; 107, 19, 21]. Менш поширені миски такого типу в могилянсь- кій групі [Крушельницька, 1976, рис. 29, 8, 12], хоча власне тут (Костянець, Лепе- сівка) та в матеріалах скіфського часу з Поділля (Скіпче) знаходимо миски, при­крашені рядом «перлинок» [Крушельни- цька, 1974, рис. 3, 10; 1976, рис. 29, 10; WQgrzynowicz, 2001, s. 25, ryc. 14, k; s. 47, ryc. 39, а]. Посуд, зокрема миски декоро­вані «перлинками», трапляються в кера­мічних комплексах пам'яток тарнобжесь- кої групи лужицької культури Надсання, що пояснюється східними культурними впливами [Czopek, 2007, s. 70, ryc. 4, 1] Напівсферичні миски із загнутим усере­дину краєм, подібні до хрінницьких, по­ширені в чорноліській культурі Серед­ньої Наддністрянщини [Крушельницька, 1998, рис. 8, 7, 8; 24, 15; 49, 12]. Такі ж миски побутували у висоцькій культурі середнього періоду [Крушельницька, 2002, рис. 4, 2, 6; 7, 9; 8, 6].

До другого типу зараховано глибокі, конічної форми миски з рівними або ледь опуклими бочками, прямими, дещо потов­щеними вінцями та загладженою зовніш­ньою поверхнею (споруда 41: табл. 3, 5; культурний шар: табл. 14, 10). Такі мис­ки добре відомі у висоцькій культурі, зок­рема у північній частині її ареалу [Кру- шельницька, 1976, рис. 19, 7, 8, 11; 2002, рис. 1, 2; 4, 5; 7, 7; 8, 4; Онищук, 2005, рис. 8, 4]. Існував, але не був надто поши­реним такий тип мисок у черепинсько-ла­годівській групі [Крушельницька, 1976, рис. 36, 15; 40, 2; 1993, рис. 87, 6] та лужи­цькій культурі Підлясья та Малопольщі [Miskiewicz, 1964, ryc. 3, h; Bazielich, 1999, s. 141, ryc. 6].

До третього типу зараховано миски із сильно розхиленими прямими вінцями з округлим краєм і гостропрофільованими бочками (споруда 46, табл. 9, 1). На одній із мисок сильно виступаючі плічка деко­ровані вдавленнями (табл. 8, 1). Миска третього типу, знайдена в ямі 79, відріз­няється від попередніх більш округлим профілем (табл. 8, 6).

Третій тип мисок, який загалом рідко зустрічається серед посуду ранньозалізно- го часу Волині, знаходить широкі аналогії у східних групах лужицької культури, зок­рема у середньопольській та північно-ма- зовецькій у період HB2—HD [D⅛browski, Gardawski, 1979, tabl. XXII, 15; Kaszewski, 1975, tabl. V, 4, VII, 4; Miklaszewska, 1962, tabl. XXVII, 6; Miskiewicz, 1964, ryc. 11, f, k, h; 13, b, g, и; 17, b], ульвівецькій (До­рогичин) [D⅛browski, 1961, tabl. I, 10; II, 25]. Та чи не найчастіше миски такого типу трапляються на могильниках і по­селеннях тарнобжеської групи лужи­цької культури, починаючи від ранньо­го періоду її розвитку [Moskwa, 1973, tab. IV, 1; 1976, ryc. 44, i, k; 92, l; Krauss, 1977, ryc. 11, f, 16, e; Lewandowski, 1979, tabl. III, i; Czopek, 2001, tabl. LIII, 11; Czopek, Ormian, Trybala, 2005, ryc. 9, 15, 16, 19; 10, 8, 9]. Аналогічні гостропро- фільовані миски виявлено й на деяких пам'ятках висоцької культури [Банд- рівський, 2002, рис. 12, 1; 18, 1; 35, 2; 37]. Миски третього типу з більш округлим профілем відомі в тарнобжеській лужи­цькій культурі [D⅛browski, Gardawski, 1979, ryc. 53, 4], висоцькій культурі [Кру- шельницька, 1976, рис. 17, 55]. Окремі знахідки мисок з різким переломом бочків трапляються в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1976, рис. 40, 5; 1993, с. 190, рис. 101, 4] та на пам’ятках ранньоскіфського часу Західного Поділля (Залісся) [Ганіна, 1984, рис. 2, 5].

Окрім горщиків та мисок, які доміну­ють у керамічному комплексі ранньо- залізного часу поселення у Хрінниках, тут знайдено кілька більш рідкісних, як для цієї пам'ятки, форм.

Такою є фрагмент опуклобокої тон­костінної посудини, виявлений у жит­лі 82. Діаметр плічок її становить при­близно 25—30 см. У місці максимального розширення — горизонтальний валик із рядом вдавлень. Зовнішня поверхня вер­хньої частини посудинки вище валика загладжена, а нижче валика — нерівна, вкрита дрібним рустом (табл. 1, 9). Ймовір­но, це була опуклобока «ваза» із досить високою шийкою. Уламок подібної, як підйомний матеріал із Хрінників, опублі­ковано Л.І. Крушельницькою [Крушель­ницька, 1993, рис. 77, 17]. Подібні форми відомі в керамічних комплексах пам'яток лужицько-лежницького та ульвівецького типів (Стрижів) [D⅛browski, 1962, tabl. V, 10; Павлів, 2006, с. 160—161, рис. 6, 4,

5], черепинсько-лагодівської групи [Кру- шельницька, 1976, с. 190, рис. 101, 5].

Рідкісною формою можна вважати мініатюрний тонкостінний кухлик, знайдений у споруді 42. Його висота всьо­го 4 см, бочки округлі, рівні, вінця потон­шені, діаметром 6,5 см, дно рівне, дещо потовщене, діаметром 3,5 см. Кухлик мав невелике вушко. Зовнішня поверхня рів­на, загладжена (табл. 4, 6). Власне такі мініатюрні кухлики нечасто зустрічають­ся серед посуду кола культур ранньозаліз- ного часу Західної Волині, Поділля чи Наддністрянщини, але вони характерні для поховальних пам'яток ульвівецького типу [D⅛browski, 1962, tabl. II, 11; Павлів, 1993, рис. 6, 14; 7, 11; Козак, Павлів, 1999, рис. 2, 2; 3, 4, 5].

Надзвичайно цікавою є невелика, ори­гінально орнаментована посудинка, знайдена у 2006 р. під час дослідження культурного шару ранньозалізного часу поселення у Хрінниках. Це тонкостінна, біконічної форми ваза з гостропрофільо- ваними плічками й виразно сформова­ним рівним денцем. Висота посудинки, без врахування вінець, які не зберегли­ся, становить 11 см, діаметр максималь­ного розширення по плічках — 14,5 см, діаметр дна — 6 см. Зовнішня поверхня рівна, загладжена. На верхній частині плічок нанесено орнамент, а вірніше, складну знакову композицію, яка має на­ступний вигляд. Зверху знаходиться одна пунктирна (з 41 штриха) та три суціль­ні горизонтальні заглиблені лінії. Ниж­че — ряд із навскісних та вертикальних коротких ліній, зібраних у 20 груп. Лінії, скошені зліва направо, укладаються у сім груп, вертикальні лінії укладаються у шість груп, лінії, скошені справа налі­во укладаються також у сім груп. У гру­пах нараховується по 6, 7, 8, 9, 10, та 11 ліній у кожній. У проміжку між група­ми навскісних ліній знаходяться чотири схематичні зображення деревця (гілки, пагона?), а у проміжках між групами вер­тикальних ліній нанесено також чотири знаки у вигляді літери «Х». Ймовірно, що цей орнамент мав певне символічне зна­чення, відповідно й посудинку, на яку він нанесений, могли використовувати у ри­туальних цілях (табл. 16).

Найближчі й чисельні аналогії біконіч- ним посудинкам та орнаменту із лінійних і рослинних елементів знаходимо, перш за все, у висоцькій культурі, здебіль­шого на поховальних пам'ятках у Висо- цьку, Чехах, Ясенові, Золочеві, Ріпневі, Конюшкові, Козлині [Sulimirski, 1931, s. 40—41, tabl. XIII, 8; XIV; WQgrzynowicz, 2000, s. 230—231, ryc. 3, 4, 5; 2001, s. 25, ryc. 16, d; Крушельницька, 1965, с. 128— 129, рис. 9, 8, 9; 1976, с. 53, рис. 19, 6, 12; 20; Бандрівський, Крушельницька, 1998, мал. 29, 1; 30, 5, 8; 31, 10, 11]. Подібний посуд і орнаментальний мотив «деревця» зустрічаємо в похованнях ульвівецької групи на Західній Волині й Надбужан- щині (Рованці, Тяглів, Стрижів, Комарів, Косін) [Павлів, 1993, с. 31, рис. 8, 3; 20, 8; 21, 14; [D⅛browski, 1962, tabl. IV, 1; 1972, tabl. XXV, 11; Czopek, 1997, ryc. 3, f; Klo- sinska, Klisz, 2003, s. 62, ryc. 5, 1, 2], лу­жицької культури Надбужанщини (Мли- ниська, Гриневичі, Городок над Бугом) [WQgrzynowicz, 1963, ryc. 5, n; [D⅛browski, 1961, tabl. III, 12; Niedzwiedz, 2000, ryc. 3, 2], тарнобжеської лужицької культу­ри [Czopek, 2001, tabl. LI, 11; LXVIII, 3; LXXIII, 10]. Деякі дослідники вважають орнаментальний мотив у вигляді дерев­ця (ялинки), характерним для лужицької кераміки, зокрема верхньосілезько-ма- лопольської групи [Домбровский, 1970, с. 85].

У культурному шарі та об'єктах ран- ньозалізного часу знайдено досить багато уламків глиняних дисків. Їх середній діаметр приблизно 20 см, поверхня нерів­на, загладжена. Диски можна поділити на дві групи. До першої групи віднесено диски з потоншеними, округлими края­ми (житло 82, культурний шар) (табл. 1, 3, 4; 8, 7, 9). До другої групи — диски, що мають краї підквадратної форми (спору­да 41; табл. 3, 2; споруда 46: табл. 9, 2, 3; яма 68: табл. 3, 6). Один із дисків має на­скрізний отвір (споруда 46: табл. 9, 2).

Такі диски зараховують до категорії кухонного посуду, наймовірніше, їх ви­користовували для випікання коржів [Стрельник, Хомчик, 2007], деякі могли слугувати покришками [Крушельниць- ка, 1993, с. 189—190]. Диски поширені у багатьох культурах кінця доби бронзи й ранньозалізного часу Центральної Євро­пи, але більше тяжіють до кола лужиць­ких культур. У VII—VI ст. до н. е. диски масово з'являються на поселеннях ран- ньоскіфського часу Прикарпаття й Поділ­ля [Крушельницька, 1993, с. 189]. Анало­гії до дисків із Хрінників знаходимо на пам'ятках лужицько-лежницького типу Надбужанщини (Стрижів, Кам'янка-Над- бужна, Гребенне, Вербиця) [D⅛browski, 1962, tabl. II, 5, 6; III, 19; 2006, ryc. 9, 3; Hildt-WQgrzynowicz, 1959, ryc. 7, f, g; Niedzwiedz, 1992, tabl. III, 7; VI, 4, 6, 7; VII, 2], черепинсько-лагодівської групи [Крушельницька, 1993, рис. 107, 1—6].

Глиняні прясла можна поділити на три типи. До першого типу віднесено пряс­ла біконічної форми, діаметром приблиз­но 5 см, висотою до 3 см, ширина отвору близько 0,5 см (культурний шар; табл. 5, 10, 12). Другий тип — прясла дископодіб­ної форми, виготовлені з уламків добре випаленого посуду (табл. 5, 9, 12). Прясла третього типу мають сфероподібну форму (табл. 5, 11). Умовно до прясел зарахова­но тонкостінний (3—4 см) керамічний ви­ріб з одним більшим отвором (діаметром 1,5 см) у центрі та двома отворами мен­шого діаметра (0,5 см) ближче до краю (табл. 14, 11). Подібні прясла, зокрема бі- конічної форми, відомі у лужицькій куль­турі Надбужанщини [Niedzwiedz, 1992, tabl. IV, 2], тарнобжеській лужицькій культурі [Poradylo, 2001, tabl. XI, 6; XII, 24], черепинсько-лагодівській групі [Кру- шельницька, 1976, с. 95, рис. 39, 21—26; 1993, рис. 109, 19—21].