Предмет, мета та сфера роботи
Озброєння — сукупність усіх засобів для ведення війни, бою. Воно є найважливішим компонентом військової справи. А для доісторичного, дописемного періоду — це основа інформації про військову справу, рівень та ступінь розвитку виробництва, характер та напрямок історичних контактів, соціальні відносини.
Аналіз озброєння доісторичних часів методами, розробленими в археологічній науці, на широкому культурно-історичному фоні дозволяє виходити на більш високий рівень дослідження — на вивчення історії військової справи “доісторичних” суспільств. Об'єктом свого дослідження я визначаю озброєння первісних суспільств доби неоліту — бронзи на теренах України і закінчую кіммерійським періодом.Метою роботи є розгляд витоків військової справи, зброї, тактики та стратегії доісторичних суспільств в історичній перспективі. Кінцевою метою є перетворення археологічних знахідок зброї на історичне джерело, на основу реконструкцій як окремих військово-історичних подій, так і цілих культурно-історичних та етнокультурних моделей.
Завданнями роботи є, насамперед, розгляд типології та хронології окремих категорій озброєння, питання їхнього виробництва, походження і розвитку у часі та просторі, визначення культурної належності виділених груп та окремих видів зброї. А далі, на цій базі, виділяються системи озброєння окремих археологічних культур чи груп пам'яток і простежуються закономірності розвитку різних систем озброєння у просторі і часі.
На базі цих зброєзнавчих конструкцій моделюються культурні процеси в регіоні та реконструюються окремі історичні події.