<<
>>

Поява перших залізних виробів у Старому Світі.

Фізичні особ­ливості заліза, яке на повітрі швидко іржавіє та руйнується, при­звели до того, що найдавніших залізних виробів у всіх музеях світу збереглося дуже мало. Окремі випадкові зразки залізних виробів належать до IV—II тис.

до н. е. Вважається, що майже всі народи почали своє знайомство з цим металом із заліза ме­теоритного походження. І хоча уламки залізних метеоритів здав­на привертали увагу людини, їх обробка була нелегкою спра­вою: вони вміщують багато нікелю і можуть використовуватись тільки шляхом кування у холодному стані. Відомо, що ескімоси Гренландії ще в минулому віці використовували великий метео­рит для виготовлення залізних вкладишів, подібно до того, як це робилося із кременю. У міфології багатьох народів метеоритне залізо називалося «небесним каменем». У бронзовому віці навіть у найдавніших державах Стародавнього Сходу залізо цінувалось дорожче золота. У відомій гробниці фараона Тутанхамона (XIV ст. до н. е.) було знайдено лише кілька залізних предме­тів (амулет, прикраса золотого браслета, лезо кинджала, мініа­тюрні ланцети, долота, різці), оправлених у золото. Широке за­стосування заліза у виробництві стало можливим лише після того, як його почали видобувати з руди. Це, як( вважають дос­лідники, відбулося найімовірніше на території Передньої Азії. Але останні дослідження вносять корективи у питання часу по­яви та місцезнаходження перших центрів добування заліза. Так, згідно структурного аналізу, залізне лезо кинджала із малоазій­ського Аладже-Гуюка (2100 р. до н. е.) виготовлено із сиродут­ного заліза. Досі ведуться дискусії щодо залізного наконечника списа, знайденого ще на початку XX ст. у гробниці XVIII— XVII ст. до н. е. в Єгипті. О. Монтеліус, наприклад, вважав, що цей наконечник належить до VIII—VII ст. до н. е. і потрапив туди випадково. Першими почали широко використовувати про­цес сиродутного виготовлення заліза хетти (у XV ст.
до н. е.). Монопольне виробництво заліза та залізних предметів для оз­броєння було, очевидно, однією з причин піднесення Хеттської держави, що суперничала навіть із Єгиптом. Відомо, що з Mi- танні надсилались подарунки у вигляді залізної зброї фараону Аменхотепу III (1455—1419 рр. до н. е.), його сину Ехнатону (1418 — близько 1400 рр. до н. е.). Із запису на глиняній таб­личці відомо, що хеттський цар вислав корабель, завантажений «чистим залізом» єгипетському фараону Рамзесу II (1317— 1251 рр. до н. е.). До часу Рамзеса III відносяться відкриті по­близу Герара у Палестині стародавні залізоплавильні печі. Та­ким чином, можна вважати, що на Стародавньому Сході, у тому числі і в Єгипті, починаючи з XIIl—XIl ст. до н. е. залізо стає повсякденним металом, який поступово витісняє бронзу. Окремі залізні предмети (персні, браслети) було знайдено і на території Греції у Фесті, Ваффіо, Каковатосі, Мікенах у комплексах, що датуються періодом до XIII ст. до н. е. У знахідках, датованих періодом після 1200 р. до н. е., все частіше зустрічаються зразки залізної зброї. На думку вчених, поширенню заліза сприяло падіння у 1200 р. до н. е. Хеттської держави, що поклало кінець хеттській монополії на залізо. Залізо почали вивозити у різні країни не тільки Передньої Азії, але й Середземномор’я. Згідно даних Пароської хроніки перше видобування заліза плавленням відбулося на горі їді ще в 1432 р. Грецька міфологічна традиція називає місцем виникнення першої обробки заліза східну части­ну Малої Азії, де жило плем’я халібів (південне узбережжя Чорного моря поблизу Трапезунда).

На території південної частини Європи (Італія, Іспанія, Франція) залізні прикраси та різні невеличкі речі з’являються на рубежі II—І тис. до н. е. Протягом X—VIII ст. до н. е. у се­редній частині Європи існувала гальштатська культура, з якою часто пов’язують поширення металургії заліза. Однак слід за­уважити, що найдавніші залізні речі відомі у Південно-Східній та Центральній Європі з більш раннього часу.

Так, у культурі Оттомані поблизу Ганівців (Словаччина) знайдено залізну ручку кинджала, що датується часом BpA2 (XVII ст. до н. е.). Можли­во, що ця знахідка потрапила з Малої Азії так званим Янтар­ним шляхом, який вів до Балтійського моря. Вивчення появи та поширення залізних виробів на території держав Стародавнього Сходу, Середземномор’я та Європи свідчить, що знайомство з метеоритним, а потім і сиродутним залізом, виробленим людьми, відбувалося протягом II тис. до н. е. на багатьох територіях (хоча налагоджена система виробництва залізних виробів зафік­сована лише в Хеттській державі). Залізні вироби дуже повільно входили в побут, господарство та озброєння і досить часто вжи­вались поряд із бронзовими зразками. На думку відомого до­слідника раннього залізного віку Б. М. Гракова, «процес винахо­ду варки та кування заліза був самостійним» у різних регіонах. Деякі вчені, зокрема такий відомий дослідник, як Г. Чайлд, вважали, що секрет одержання та обробки заліза виходить з єдиного малоазійського центру.

<< | >>
Источник: Чмихов М. О. та ін.. Археологія та стародавня історія України: Курс лек­цій.— К. : Либідь,1992.— 376 с.: іл.. 1992

Еще по теме Поява перших залізних виробів у Старому Світі.: