ПЕРШИЙ ДОСЛІДНИК БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА О.Ф.ШАФОНСЬКИЙ

Нещодавно виповнилося 180 років від дня смерті автора чи не найзнач- нішого опису окремих територій України останньої чверті XVIII ст. — часу „наукових подорожей” енциклопедистів¹ — Опанаса Филимоновича Шафон- ського (2.XII.1740 — 27.III.1811).

Ряд наукових праць дослідників присвячена життєвому і творчому шля­ху укладача опису⁴, публікації епістолярії історика⁵, передумовам написання величезної праці⁶, її значенню для вивчення історії, етнографії, історичної гео­графії України⁷, краєзнавства Чернігівщини⁶. Разом з тим праця О.Ф.Шафон- ського є першим вагомим внеском у наукову фіксацію пам’яток археології історичної Полтавщини⁹.

О.Ф.Шафонський, дійсний статський радник, народився у містечку Сосниці, в сім’ї сотника Филимона Шатили (Шафонського).

Отримав домашню освіту, навчався в м.Галле в королівському педагогіу- мі (Weisen-Haus), пізніше прослухав курси лекцій трьох німецьких університе­тів в Галле, Лейдені та Страсбурзі, де отримав докторські дипломи з права, фі­лософії та медицини. З поверненням на батьківщину практикував лікарем в Ca- репті на Волзі, брав участь у російсько-турецькій війні. У 1766 р. переведений до Москви старшим лікарем шпиталю, згодом — головним лікарем міста. 1770 р. перший розпізнав „морову язву” — чуму, розробив оперативні заходи боро­тьби з нею, про що підготував 1774 р. книгу „Описание моровой язвы бывшей в столичном городе Москве с 1770 по 1772 годы, с приложением всех для пре­кращения оной тогда установленных учреждений” (СПб., 1778), яка була пе­рекладена також на іноземні мови.

Після створення Чернігівського намісництва 1782 р. переїхав до Черні­гова, де працював радником Чернігівської кримінальної палати, пізніше — її головою, генеральним суддею. З 1796 р. — у відставці¹⁰.

З кінця 1770-х рр. почав цікавитися історією України і, перебуваючи у службових справах у Києві (1779), „по всім...монастирям бажав відшукати записки, з котрих можливо було отримати відомості про історію Києва і Ma- лоросії”¹¹. Відтак з ентузіазмом сприйняв доручення графа П.О.Румянцева-За-

дунайського щодо підготовки історико-топографічного опису Чернігівського на­місництва, який укладав упродовж 1784-1785 рр. Робота над описом була за­кінчена 1786 р. і один з примірників вручений автором Катерині Il під час її перебування у Чернігові 1787р.¹²

Якщо більшість топографічних описів намісництв, укладених за розпо­рядженням уряду у 1784-1787 рр., готувалася за єдиним планом на підставі ві­домостей, отриманих з місць, де обов’язково вказувалася географічна характе­ристика намісництва та повітів, подавалися матеріали про економічний розви­ток територій, соціальну структуру населення, наявність закладів освіти, куль­тури, церков та монастирів, то праця О.Ф.Шафонського далеко вийшла за ме­жі відповідей на традіційні запитання анкет, надісланих у намісницьке прав­ління. Цей опис складається з двох частин, де перша (п’ята частина обсягу всього твору) являє собою історико-географічний опис, а головним чином — огляд історії України з давніх часів до ліквідації автономії ГетБманщини. Друга частина включає топографічний і статистичний опис Чернігівського намісниц­тва, витриманий у характері відповідей на запитання анкет, але ці відповіді надзвичайно широкі. У першому розділі другої частини подається загальна ха­рактеристика Чернігівського намісництва, інші її розділи присвячені повітам. Спочатку наводяться відомості про географічне положення повітів, далі — про ріки, озера, ліси, клімат, рослинний і тваринний світ, поштові шляхи. Детально описується політико-адміністративна система управління.

О.Ф.Шафонський був добре знайомий з філософією німецького Просвіт­ництва. Він намагався подолати поширений у тогочасній історіографії провіден­ціалізм, виявити раціональні чинники історичного процесу. Його суспільні пог­ляди відзначалися консерватизмом¹⁴. О.Ф.Шафонський належав до числа тих вихідців з козацької старшини, які здобули російське дворянство й мало раху­валися з національними інтересами свого народу. Тому не дивно, що він вип­равдовував політику царського самодержавства в Україні, і, зокрема ліквідацію запорозького козацтва. Як власник численних маєтків О.Ф.Шафонський не ста­вив під сумнів кріпосницькі порядки, що панували на Україні. Та, незважаючи на об’єктивно зумовлену обмеженість власного світогляду, дослідник спромігся створити першокласну на той час історико-краєзнавчу працю, яка поклала по­чаток справі наукового вивчення території регіону, справила помітний вплив на розвиток української історичної думки¹⁵.

У рукопису книгою Шафонського скористалися О.І.Рігельман, з яким ав­тор обмінювався виписками з джерел¹⁶, М.Є.Марков, Д.М.Бантиш-Каменсь- кий. До останнього потрапили рукописи О.Ф.Шафонського, передані сином іс­торика Г.О.Шафонським. За ініціативи сина автора опису рукопис праці пот­рапив до голови Київської Археографічної комісії М.Й.Судієнка, який 1851 р. надрукував його окремим виданням з власною передмовою: „Черниговского

наместничества топографическое описание с кратким геграфическим и ис­торическим описанием Малыя России, из частей коей оное наместничество составлено, сочиненное Действительным статским советником и Кавалером Афанасием Шафонским, с четырьмя географическими картами. В Чернигове, 1786 года.

Помер О.Ф.Шафонський у Чернігові, похований на цвинтарі Воскре- сенської церкви¹⁹

Увагу Шафонського привертали пам’ятки археології, пам’ятні місця та урочища, „кои знамениты по каким-нибудь историческим поисшествиям”, отже він виявив „многие курганы, шанцы и древнія земляныя города и зам­ки”²⁰. Причому автор прагнув критично проаналізувати інформацію, співста­вивши різні точки зору на ту чи іншу подію²¹.

О.Ф.Шафонський залишив свідчення про існування на Полтавщині решток городищ з наявними валами та ровами в сс. Вільшаному, Городні, Дубогризівці, біля Іванківців та Дігтярів Прилуцького пов., описав укріплення пізньосередньовічного Край-Города під Прилуками²², городища у Срібному, поблизу м.Глинська в ур.Волвачевці, особливо детально позначивши характер та місцерозташування стародавньої фортифікації в м.Глинську на Сулі, зазначив існування укріплених стародавніх поселень в мм. Красному Ko- лядині, околицях Ромен та ще одного у Ромнах Роменського повіту, вказав на існування городищ у мм. Сенчі, Лохвиці, Городищі та Чорнухах в межах Лохвицького повіту, відзначивши оборонні споруди лохвицького Перекопу XIV-XVI ст., рештки укріплень у Лазірках, описав залишки міської форти­фікації Гадяча, Веприка, Зінькова та Лютеньки, Куземинське городище на Ворсклі. Найбільш детально автор опису обстежив Книшівське городище на Пслі та Більське на Середній Ворсклі, виділивши опис останнього в окремий параграф своєї праці (§514). Не залишились повз увагою дослідника кургани поблизу мм. Іваниці та Ромен, у Гадяцькому пов., укріплення та великий курган в ур.Красна Гора на Пслі на території Миколаївського Красногірського монастиря, заснованого за даними автора ще 1442 р.

Про характер точних особистих польових обстежень О.Ф.Шафонського свідчить наявність в описі перехресних прив’язок до існуючих орієнтирів, проміри відстані до них, обміри висоти та ширини валів, глибини ровів, зазначення їх форми у перетині та-плані, наведення обмірів периметрів го­родищ.

Досить детальний опис Більського городища, здійснений у ході першої на Полтавщині суто археологічної розвідки О.Ф.Шафонського протягом двох днів грудня 1784 р.²⁴ дозволив зафіксувати в описі Західне та Східне укріплен­ня Великого Більського городища із зазначенням їх розмірів, форми, описом

валів та ровів, майданчиків укріплень, в’їздів, решток діяльності селітроварни- ків, навести обміри протяжності укріплень Східного городища (399 саж.), а та­кож вперше описати розміщення валів Великого укріплення та подати обміри їх протяжності (26 верст 79 саж.). Дослідник також описав курганні некрополі пам’ятки в районі майдану Скоробір, але ухилився від будь-якої власної інтер­претації комплексу, окрім фрази: „...всё покрыто тьмою древности”²⁵.

О.Ф.Шафонський вже звертає увагу на знахідки окремих артефактів — „маленьки от стрел железныя копія”, черепки, камінці, кістки людей, що від­значено і за його оглядами ряду пам’яток поза Більськом. Наявність уламків каменю та випадкової цегли, притрушеної снігом, поблизу в’їздів у Більське го­родище впевнює його у хибному висновку про спорудження воріт, башт та стін укріплень свого часу із каменю, а невелика примітка автора щодо можли­вості наявності в районі городища володінь кн.Більських у XV ст. згодом приз­водить до появи окремих припущень²⁶, а пізніше і гіпотез деяких краєзнавців про існування на Більському городищі кам’яної фортеці литовської доби²⁷, а та­кож перебігу в межах пам’ятки останнього етапу відомої битви військ кн.Ві- товта з ординцями Тімур-Кутлука 1399 р.²⁸, не підтверджених фактичними ма­теріалами²⁹.

Таким чином, слід відзначити детальний описовий характер археологіч­них спостережень О.Ф.Шафонського, його виважений підхід до фіксації всіх наявних свідчень про пам’ятки старовини, конкретні знахідки старожитностей, спроби пояснення походження городищ, як от у зв’язку із заселенням краю у минулому сіверянами та с/личами зокрема³⁰, наявність певних інтерпретацій результатів власних обстежень.

Література

1. Лебедев Г.С. История отечественной археологии. 1700-1917 гг. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 1992. — С.58-59.

2. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УРЕ, 1990. — C.802.

3. Супруненко О.Б. О.Ф.Шафонський — дослідник пам’яток археології Полтавщини / / VII Всеукраїнська наукова конфереція „Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність”: (М-ли пленар. і секц. засідань). — K.: Рідний край, 1995. — Ч.І. — С.62-64.

4. Бережков М.Н. А.Ф.Шафонский и его труд „Черниговского наместничества топо­графическое описание”. — Нежин, 1910. — 120 с.; Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонсь­кий і становлення історичного краєзнавства на Чернігівщині / /Минуле Сосниці та її околиць. — Чернігів, 1990. — С.5-8; Коваленко О.Б. Топографічні описи намісництв / /Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — K.: УРЕ, 1990. — С.802-803.

5. Лазаревский А.М. Четыре письма А.Ф.Шафонского к А.К.Сулиме о порядках обучения в Галльской „педагогии” //ЧИОНЛ. — K., 1900. — Кн. XIV, вып.2 — Отд.Ш. — С.71-83; Стороженко Н.В. Из фамильных преданий и архивов //КС. — К., 1891. — №6. — С.141-147.

6. Смолій В.А„ Сохань П.С. Передмова //Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — K.: Наук, думка, 1989. -— С.8.

7. Апанович О.М. Значення праці О.Ф.Шафонського „Черниговского наместни­чества топографическое описание” для вивчення історії Лівобережної України другої половини XVIII ст. //УІЖ. — K., 1960. — №5. — С. 126-132; Гуслистий К.Г., Горленко В.Ф. Початки етнографічного вивчення українського народу: (в зв’язку з проблемою періодизації)// HTE. — K., 1960. — №3. — С.54-63.

8. Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонський і становлення історичного краєзнавства... — С.6-8; Коваленко О.Б., Петреченко І.Є. Нові відомості до біографії О.Ф.Ша­фонського / / VII Всеукраїнська наукова конференція „Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність”: (М-ли пленар. і секц. засідань). — K.: Рідний край, 1995. — С.490-491.

9. Супруненко О.Б. О.Ф.Шафонський — дослідник пам’яток археології Полтав­щини. — С.62..

10. Бережков МЛ. А.Ф.Шафонский... — С.6-8. ^r

11. Цит. за: Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонський і становлення історичного краєз­навства.. — С.6.

12. Стороженко Н.В. История составления „Топографического описания Черни­говского наместничества” Шафонского//Университетские известия. — К., 1886. — №10. — С. 135-168.

13. Там само. — С. 158-162.

14. Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонський і становлення історичного краєзнавства... — C.7.

15. Там само. — С.8.

16. Бережков М.Н. А.Ф.Шафонский... — С. 107.

17. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малыя России, из частей коей оное наместничество составлено, сочиненное Действительным статским советником и Кавалером Афанасием Шафонским, с четырьмя географическими картами /Изд. Cy- диенко М.И. — К., 1871. — 697 с.

18. Бережков МЛ. А.Ф.Шафонский... — С.108-110.

19. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С. 146.

20. Бережков МЛ. А.Ф.Шафонский... — С. 105.

21. Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонський і становлення історичного краєзнавства... — C.6

22. Супруненко О.Б. Відомості про пам’ятки археології Полтавщини у джерелах XIV-XVI ст.//Дослідження археологічних пам’яток українського козацтва. — K., 1995. — Вип.4. — С.52-53.

23. Гавриш П.Я. Колодязь скіфської доби на Полтавщині //Третя Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства: М-ли. — Полтава, 1994. — С. 18-21, рис.

24. Бережков МЛ. А.Ф.Шафонский... — С.106; Ляскоронский В.Г. История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII столетия. — Изд. 2-е.

— К.. 1903. — С.114.

25. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание...

— С.655-656.

26. Падалка Л.В. О древних городках, городищах и насыпных валах на территории нынешней Полтавской губ. / /Тр. ПУАК. — Полтава: ПУАК, 1905. — Вып.1. — С. 177; Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение: Исследова­ние и материалы. — Полтава: ПУАК, 1914. — С. 17, 59.

27. Жук В.Н. Де відбулася битва Вітовта 1399 року? //Наш рідний край. — Пол­тава, 1990. — Вип.1 — С. 10-16; Жук В.Н Сторінки про підземелля Полтави та інших стародавніх міст-фортець Полтавщини //Наш рідний край. — Полтава, 1991.

— Вип.11. — С.26.

28. Там само; Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — K.: УЕ, 1992. — С.10, 64, 901.

29. Зр.: Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи (город Гелон). — K.: Наук, думка, 1987. — С. 15-36.

30. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание...

— C.563.

31. Бережков М.Н. А.Ф.Шафонский... — С.12, 106.

32. Супруненко О.Б. О.Ф.Шафонський — дослідник памяток археології Полтавщи­ни. — C.64.

33. Бобринский А.А. Сведения о различных курганах и земляных сооружениях, на­ходящихся в Зеньковском у. Полтавской губ. в окрестностях села Глинища и на гра­нице Полтавской и Харьковской губерний//OAK за 1895 г. — СПб., 1897. — С. 125-127; Городцов В.А. Дневник археологических исследований в Зеньковском уезде Полтавской губ. в 1906 r.∕∕Tp.XIV АС. — M., 1911. — Т.З. — С.93-161.

Додаток

А. Ф.Шафонский