Перша держава східних слов’ян
Перша держава східних слов’ян, шо сформувалася наприкінці І тис. н. е. й була знищена ордами монголо-татар на чолі з ханом Батиєм у першій половині XIII ст., упродовж усього періоду свого існування являла собою динамічну структуру, яка у своєму розвитку пройшла кілька етапів.
Проблема виникнення Київської держави залишається однією з найактуальніших у вітчизняній історіографії.Реконструювання її історії значною мірою пов’язане з використанням матеріалів археологічних пам’яток, котрі вивчаються уже протягом більш як двох століть. Серед представників “першої хвилі” дослідників (XIX — початок XX ст.) такі відомі постаті, як В. Б. Антонович, М. Ф. Біляшівський, М. О. Макаренко, Д. Я. Самоквасов, В. В. Хвойка, які багато зробили для накопичення інформації та її початкової систематизації. У плані польових доробок основна увага була прикута до розкопок курганних могильників та укріплених пунктів. Особливо успішним слід вважати вивчення Чорної Могили в Чернігові та городища Княжа Гора під Каневом. У першій половині — середині XX ст. акценти досліджень дещо змінилися: на перше місце вийшли розкопки давньоруських міст — Києва, Чернігова, Любеча, Галича та інших (М. К. Каргер, Б. О. Рибаков, Я. Пастернак). Не припинялося також вивчення могильників, зокрема Шестовицького (Д. І. Бліфельд), сільськогосподарських пам’яток та військової справи (В. Й. Довженок, А. М. Кірпічніков). У другій половині XX — на початку XXI ст. вони набули більш комплексного характеру. Вивчалися не лише укріплені центри, як-от Київ (П. П. Толочко), Путивль (О. В. Сухобоков), Василів (Б. О. Тимощук), Вал (М. М. Кучінко), Шестовиця (В. П. Коваленко) чи могильники: Липове, Зелений Гай (О. П. Mo- ця), а й сільські пам’ятки: Григорівка (В. О. Петрашенко), Ліскове (О. В. UIe- кун), Змійові вали (М. П. Кучера) та інші численні об’єкти. Все це дало можливість зробити вагоміші, обгрунтованіші висновки та підготувати цілу низку фундаментальних праць.