<<
>>

Мар’янівська культура

Найменш дослідженим в археологічному плані лишається Північний Схід нашої держави, зокрема Сумська область. Там найдовше затримався неоліт, на зміну якому прийшла доба середньої бронзи.

Мар’янівська культура сформу­валася наприкінці доби середньої бронзи на основі неолітичної культури ям­ково-гребінцевої кераміки. Помітним у ній є також вплив середньодніпровсь- кої культури. Її виділив М. Я. Рудинський у 30-ті роки XX ст., після розкопок Мар’янівського поселення на р. Сейм. Ареал культури охоплював Полісся та північ Лісостепу між Десною і Середнім Доном. Проте в Росії близькі пам’ят­ки сприймалися як воронезька культура, виділена В. І. Бєсєдіним. В Україні виразні комплекси вивчені на Десні та Сеймі (поселення Волинцеве, Мар’янівка, Мезин та ін.). Усі вони відкритого типу, розташовані в заплавах річок на дюнних підвищеннях. Житла представлені невеликими напівземлян­ками, але відомі й наземні конструкції. Поховання досліджені на теренах Росії — випростані інгумації в дерев’яних трунах та ямах (Хохольський курган у Воро­незькій області). Кераміка горщикових форм виготовлялася із глини з домішкою піску, орнаментована ямковими дотиками та відбитками гусенич­ного штампу. Знаряддя праці виготовлені в основному з кістки та кварциту, а металеві знаряддя майже відсутні. Мар’янівська культура продовжила лінію розвитку культури ямково-гребінцевої кераміки. На її базі формуються пам’ят­ки малобудківського типу та бондарихінська культура доби пізньої бронзи. В етнічному плані ці культури репрезентують прафінно-угорську лінію розвитку, підкріплену відповідними гідронімами регіону.

<< | >>
Источник: Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — K.: Либідь,2005. - 504 с.. 2005

Еще по теме Мар’янівська культура: