Мар’яна Авраменко (Київ) ІНГУМАЦІЇ З КАМ’ЯНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ НА ПАМ’ЯТКАХ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТРОВ’Я
Використання каміння як конструктивного елементу в інгумаціях черняхівської культури має обмежений ареал розповсюдження, що може бути пов'язане як з географічними чинниками (наявність в регіоні виходів каменю), так і з етнокультурними особливостями конкретного регіону.
Так кам'яні плити в якості перекриття та облицювання стінок могильної ями використовуються на пам'ятках Північного Причорномор'я (Коблеве, Вікторівка, Кам'янка- Анчекрак та ін.). В Середньому Подністров'ї подібне використання каменю в конструкції могильних ям було виявлено на могильнику Оселівка (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.).В 2013 та 2015 рр. в ході розкопок на могильнику Комарів-1 (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) в культурному шарі було виявлено концентрацію каміння та декілька окремих крупних каменів, не пов'язаних з об'єктами. В 2017 р. було досліджене дитяче поховання, перекрите каменем.
Поховання № 6 Інгумація західної орієнтації. Дитяче. Інвентарне.
На гл. 0,54 м було виявлено верхівку плаского вапнякового каменю, встановленого вертикально. На рівні материку (0,68 м) виявлено пляму овальної форми, орієнтовану за віссю захід-схід, розмірами 0,6?1 м. Заповнення темно-сіре, сильно гумусоване, з поодинокими вкрапленнями дрібної печини.
В межах могильної ями, на рівні материку було виявлено чотири пласких камені, нещільно вкладені один біля одного, що перекривали центральну частину ями. Під каменями та між ними виявлено рештки дитячого скелету поганої збереженості (гл. 0,80,83 м). Збереглися уламки кісток черепа, тазу, стегнова та велика гомілкова кістки. Південніше черепа, в кротовині, було виявлено близько 25 чечевицеподібних бісерин синього кольору поганої збереженості (гл. 0,88-0,9 м).
В Оселівці, за даним Г.Ф.Нікітіної, камінь використовувався в 12 інгумаціях (60 % усіх інгумацій). З них лише в 5 випадках камінь входив безпосередньо до конструкції могильної ями (поховання 9, 15, 16, 56, 58).
Поховання 9 та 56 були практично повністю зруйновані та камені в них знаходилися в ямі руйнування поховань.В похованнях 15 та 58, незважаючи на руйнування поховань, було частково збережено положення частини каменів.
Лише щодо поховання 16 можна припускати, що камені знаходяться в положенні in situ.
На відміну від південних пам'яток, в яких камені використовувалися як елемент перекриття в ямах із заплічками або як заклад в підбійних могилах, як в Оселівці, так і на Комарівському могильнику, камені використовувалися в простих ямах без додаткових конструктивних елементів. Для них не було виявлено упорів, на які камені могли б вкладатися. Також, крім поховання 15 в Оселівці, камені не утворюють суцільного перекриття усієї могильної ями, а концентруються лише в окремих її частинах (Комарів-1, поховання 6, Оселівка, поховання 16).
Такожвідрізняється і розмір самого каменю, що використовувався при облаштуванні поховання. На пам'ятках Середнього Подністров'я це середні камені (приблизно в діапазоні 40?30, 30?20, 20?20 см) без слідів обробки лише приблизно підібрані один до одного, тоді як на південних пам'ятках це великі плити, що дозволяли повністю перекрити нішу для покійника.
Отже, у Середньому Подністров'ї використання каменю в конструкції поховальної ями було зафіксоване вже на другому могильнику. Можна казати про ряд відмінностей у використанні каміння між пам'ятками Середнього Подністров'я та Північного Причорномор'я, такі як розмір використаних каменів та характер їх вкладання в яму. Для більш чіткого окреслення рис цього елементу поховальної традиції в регіоні потребується подальше накопичення джерельної бази.