<<
>>

ЖИТЛОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС РИБАЛКИ

У сезоні 2008 р. на околи­ці поселення виявлено ще один об'єкт, який викликає зацікавлення своїми конс­труктивними особливостями й набором збережених у ньому речей. Враховуючи унікальність знахідки, вважаємо за необ­хідне подати її окремим підрозділом.

Об'єкт складався з житла-сушарні та прилеглих до нього двох господарських ям (фото 25; рис. 11). Житло (житло 110) мало форму подібну горошині й було орієнтоване стінами за сторонами пів- ніч—південь. Стіни дещо похилі. Долівка рівна, сильно утоптана. Розміри житла складають 6,4 ? 3,6 м, висота земляних стін — 0,25 м від рівня долівки. Північна частина житла являла собою материко­вий прилавок розмірами 2,1 ? 2,2 м, який був, очевидно, місцем для спання (лежан­кою). Посередині житла знаходилася ве­лика та глибока яма розмірами 2,2 ? 3 м, глибиною 1,72 м від рівня долівки.

У південній стіні ями розміщено два ма­терикові останці-приступки, відстань між якими складала 1 м. Стіни ями похилі, тому її дно значно меншої площі ніж верх­ня частина (1,2 ? 1,6 м). Дно ями, особливо навпроти сходинок, сильно обпалене. Судя­чи з товщини череня (до 2,5 см), це залишки потужного вогнища. На черені був товстий шар попелу та вугілля. На борту стін ями простежені заглиблення від дерев'яних па­лок діаметром до 3 см.

Складається враження, що яма з вогни­щем на дні була основою сушарні. Судячи із залишків від дерев'яних прутів на бор­ту стін ями, продукти сушили (в'ялили) підвішуючи їх на палях над вогнем.

Заповнення житла складалося з темно- сірого гумусу з домішкою вугілля, попелу, уламків дрібної глиняної обмазки. У за­повненні житла виявлено доволі велику кількість уламків ліпного керамічного по­суду ранньозалізного часу та кістки тва­рин (табл. 19, 1—12).

На долівці житла, біля південної стіни виявлено рибальські знаряддя — гарпун та захват, виготовлені з рогової кістки та ікла дикого кабана, а також кістяний ніж-доло- то для чистки нутрощів риби (табл.

20).

Крім того, у житлі знайдено три глиня­них прясла, кістяну голку (з обламаним кінцем), три кістяні проколки, бронзову проколку цвяхоподібної форми (табл. 21).

В 1 м на схід від житла 110 знаходили­ся дві підвальні ями — 102 і 103, які скла­дали з ним один господарсько-житловий комплекс.

Господарська яма 102 (фото 26) вияв­лена на глибині 0,6 м від рівня сучасної поверхні. Яма має округлу у плані фор­му діаметром 1,6 м та глибину 0,49 м від рівня виявлення. Стіни ями похилі, дно рівне, пласке.

У заповненні ями, яке складалося з тем­ного гумусу з домішкою попелу та вугілля,

Фото 25. Комплекс житло-споруда 110

Фото 26. Яма-сушарня житла 110

Фото 27. Рибальські знаряддя з житла 110

знайдено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу, кістки тварин. На дні ями виявлено кістяну проколку.

Поряд з ямою-погребом 102, у 0,5 м на південь від неї знаходилася господарська яма 103. Вона має округлу у плані форму діаметром 2 м та глибину 0,32 від рівня виявлення. Стіни ями похилі, дно рівне, пласке. У заповненні ями, яке складалося з темного гумусу з домішкою попелу та вуг­ликів, виявлено кілька уламків ліпного по­суду, кістки тварин та кістяну проколку.

Фрагменти кераміки, виявлені у жит­лі та господарських ямах, належать гор­щикам та мискам. Один уламок чор- нолощеної посудини орнаментований заглибленими лініями й штампованими візерунками. Серед кераміки виділяється один уламок від диска-покришки із лоще­ним орнаментом (табл. 19, 2—72).

За формою вінець горщики, які прикра­шені здебільшого під вінцями наскрізними проколами, можна поділити на дві групи: тюльпаноподібної форми зі слабо відігну­тими назовні вінцями (8 шт.); горщики зі слабо нахиленими всередину вінцями (4 шт.).

Перші мають лощену внутрішню й рустовану зовнішню поверхню, другі — оз­доблені лощінням повністю. Всі горщики, за виключенням одного, орнаментовані рядом проколів під вінцями. Один горщик, крім того, прикрашений вертикальни­ми заглибленими лініями по тулубу, два горщики — ґудзикоподібними наліпами й один —валиком, розчленованим пальце­вими вдавленнями під вінцями.

Рис. 12. Реконструкція рибальських знарядь: 1 — гарпун, 2 — ніж-долото, 3 — «захват»

Всі миски, крім однієї, мають конічну форму із загнутими всередину вінцями, лощену поверхню. Лише дві миски мають ряд наскрізних проколів під вінцями, а одна — ряд «перлин».

Посуд має брунатний, рідше чорний і цегляний колір. Формувальна маса містить домішку жорстви, кременю, шамоту й піску.

У житлі також знайдено крем'яні знаряд­дя. Відщепи мають ознаки ріжучих знарядь. Один із них має два сильно спрацьовані рі­жучі краї. Трапився також один фрагмент заготовки серпа лінзоподібної в поперечно­му перетині форми (табл. 19, 13—17).

За типологією кераміки житло нале­жить до черепинсько-лагодівсько-моги- лянської культурної групи ранньозаліз- ного часу й датується III—VI ст. до н. е.

Виявлені у заповненні житла предмети свідчать, що основним продуктом сушки була риба. Про це свідчить повний набір ри­бальського знаряддя, виявлений біля пів­денної стіни житла. Знаряддя складалося з кістяного гарпуна та кістяного «захвату» (фото 27; табл. 20, 1, 2). Гарпун змайстру­вали із трьох, різних за розмірами, остей, виготовлених із рогової кістки. Розміри ос­тей складають 21,1, 15,9 та 11,6 см. Нижня частина остей мала спеціально підрізані площадки, які давали можливість скласти їх в єдине ціле знаряддя у вигляді тризуба.

«Захват» складався із трьох великих ік­лів дикого кабана довжиною 9; 9,5 і 10 см, які були загострені на кінцях. За допомогою спеціальних зарубів в основі ці ікла склада­ються у вигляді трьохостевого гачка.

Інстру­мент слугував, очевидно, для загачування за жабри спійманої риби. До набору інструмен­тів, пов’язаних із рибальським промислом, треба віднести також кістяне зубильце, яке двома дірками, просвердленими в основі, кріпилося до палички. Зубильце служило для очистки нутрощів риби (рис. 12, 3).

Якщо всі речі, виявлені у споруді, ма­ють відповідні аналогії на пам’ятках ранньозалізного часу Волині, то набір рибальських знарядь є унікальним для цього періоду для всієї території України

Не викликає труднощів реконструкція «захвату» та ножа для чистки нутрощів риби (рис. 12, 2, 3). Дещо складнішим є реконструкція гарпуна. Можливими є два варіанти: або це був один інструмент, який складався із трьох остів, складених у виг­ляді тризуба, який кріпився до жердини (рис. 12, 1), або ж ми маємо справу із трьо­ма окремими гарпунами. При цьому най­більший із них міг бути гарпуном-стрілою, а рибу гарпунили з лука, або ж слугував залежно від потреб гарпуном-списом.

Проте, виходячи з того, що всі три ості гарпуна були на долівці житла в положен-

Рис. 13. Невр-рибалка (реконструкція Д. Козака,

І. Ковтун. Малюнок І. Ковтун)

ні in situ разом, і збереглася форма тризу­ба, ми схильні вважати дійсним перший варіант його реконструкції.

Такий досконалий та повний набір знарядь для рибалок міг належати лише рибалці професіоналу (рис. 13). По суті, на основі виявленої пам’ятки можна ре­конструювати повний цикл рибальського ремесла: спосіб вилову риби, спосіб її чис­тки та наступного процесу сушіння або в’ялення.

Цілком імовірним може бути при­пущення про виготовлення сушеної чи в’яленої риби як товару призначеного для обміну не лише у межах свого поселення, але й назовні. Про те, що мешканці села вели зовнішню торгівлю, свідчать знахід­ки кількох наконечників списів типово скіфської форми, які виготовлялися са­мими скіфами. Очевидно, що вони мог­ли потрапити на Волинь лише як пред­мет імпорту із більш південних, власне «скіфських» територій.

<< | >>
Источник: Козак Д.Н.. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі / Інсти­тут археології НАН України. — Київ,2012. — 264 с.; іл.. 2012

Еще по теме ЖИТЛОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС РИБАЛКИ: