ЖИТЛОВІ СПОРУДИ

Житло 79(фото 34;рис. 19). Виявлене на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Зафіксовано за скупченням своєрідного заповнення у вигляді спресованого по­пелу, глиняної обмазки, вугілля тощо, яке знахо­дилось на шарі щільної смуги чорнозему над ле- совим материком.

підлогу. Виходячи з розмірів завалу буді­вельних залишків, які розсипані на площі приблизно 5 ? 6 м, а також розташування

Рис. 18. Загальний план дослідженої частини поселення готів біля с. Хрінники

Рис. 19. План та розріз житла 79: 1 — орний шар; 2 — культурний шар; 3 — залишки житла; 4 — перед- материковий гумусований суглинок; 5 — материк (лес)

стовпових ям, можна зробити висновок, що відкритий об'єкт був наземним жит­лом, основу конструкції стін якого ста­новили вертикальні стовпи, розташовані по кутах та посередині коротких і довгих стін.

Розміри споруди складали 4,2 ? 6,82 м. Орієнтоване житло кутами приблизно за сторонами світу. Діаметр стовпових ям складав 0,6 ? 0,8 м, глибина — від 0,40 до 0,65 м від рівня долівки. Дещо менші стов­пові ями розташовані посередині довгих стін (діаметр 0,4—0,55 м, глибина 0,25— 0,50 м від рівня долівки). Найпотужні­шими були стовпи розміщені посередині коротких стін. Глибина стовпових ям тут складала 0,6—0,65 м, діаметр 0,7—0,8 м.

Приблизно у центрі житла знаходило­ся потужне відкрите вогнище, викладене твердим каменем. Діаметр його — 1,2 м. Вогнище розміщене на земляній під­сипці.

При розчистці об'єкту виявлено вели­ку кількість ліпного та гончарного посу­ду, багато предметів домашнього вжитку, прикраси. Переважають уламки гончар - них посудин (127 уламків гончарних та 65 уламків ліпних посудин). Серед них 62 уламки гончарних та 23 уламки ліп­них вінець. Гончарний посуд має домішку піску, міцний випал. Є велика кількість піфосів. Такий набір гончарного посуду характерний для пізньої фази черняхівсь- кої культури.

Крім того, на території житла ви­явлено підв'язну фібулу із трикутною спинкою, дві голки від фібул, пружину фібули з голкою, кістяну шпильку, кіс­тяну проколку, скляну намистину, дві залізні пряжки, вістря стріли втульчас-

Розділ ІІІ

того типу, два уламки залізних ножів, кілька фрагментів кістяного гребеня, 4 уламки глиняних прясел та уламок тя­гарця від ткацького верстата, язичок від пряжки, уламок бронзової бляшки (окут­тя чи прикраса), кілька залізних цвяхів. Біля вогнища знайдене також білонове кільце від ланцюжка, срібний денарій імператора Гальби (друга пол. I ст. н. е.) та мідний ас (ім'я імператора витерте) (табл. 28—33).

Судячи з кількості та асортименту знахідок, можна припустити, що житло належало досить багатій особі, можливо купцю.

Житло 85 (фото 35; рис. 20) виявлене на глибині 0,3 м від рівня сучасної повер­хні. Це житлова будівля великих розмірів зі складною конструкцією. Вона має не­правильну форму, близьку до видовже- но-овальної, і орієнтована довгою віссю за лінією схід—захід. Розміри житла скла­дають 4,4 ? 6,4 м, висота земляних стін 1,1—1,3 м від рівня долівки. Стіни житла прямовисні, долівка глиняна, дуже міц­но утрамбована. Північно-східна части­на житла утрамбована слабше. Тут роз­міщався ряд господарських прибудов (ям, прилавків), що може свідчити про те, що дана частина житла була коморою. Зок­рема, вздовж північної стіни житла роз­міщався материковий останець довжиною 3 м та шириною 0,6—0,9 м. Цей останець піднімався на 0,54 м над рівнем долівки й

Рис.

був, очевидно, господарським прилавком. Приблизно посередині нього розміщалася підвальна яма. Вона мала близьку до ок­руглої у плані форму розмірами 1,5 ? 1,8 м та глибину 0,59 м від рівня долівки. Стіни ями дещо похилі, сильно зруйновані, дно лінзоподібне. Ще один материковий оста­нець розміщався у північно-східному куті житла. Він складався із двох рівнів. Пер­ший має розміри 0,8 ? 0,2 м, він піднімав­ся на 0,32 м над рівнем підлоги. Другий мав розміри 1 ? (0,3Ї0,45) м і піднімався на 0,85 м над рівнем підлоги. Судячи з розташування й форми цього останця, він

Рис. 20 (закінчення). Розрізи житла 85

міг правити за основну сходинку, що виз­начала вхід у житло. Останець спирався на два стовпи, сліди від яких у вигляді ямок розміщалися із двох боків остан­ця на відстані 1 м один від одного. Ямки мали округлу у плані форму діаметром 0,2 м і глибину 0,85 м від рівня долівки житла. Ще один материковий прилавок розміщався вздовж західної частини пів­денної стіни житла. Його довжина 2,2 м, ширина 0,45 м. Останець піднімався на 0,2 м над рівнем долівки й був, очевидно, основою господарського прилавка.

У східній частині житла, під стіною було невелике заглиблення-ніша, при­близно овальної у плані форми розмірами 0,6 ? 1 м і глибиною 0,2 м від рівня долів­ки. Мабуть це була невелика підвальна яма у господарській частини споруди.

Над північним бортом цієї споруди роз­міщався материковий прилавок, розміра­ми 0,45 ? 0,9 м який піднімався на 0,9 м над рівнем долівки.

У долівці житла виявлено невелику кількість стовпових ям, розташованих одним рядом по поздовжній осі. Ці стов­пові ями є чіткою ознакою поділу житла на дні половини. Вони є також основою стовпів, на які опиралися поздовжні бал­ки, які тримали дах. Діаметр стовпових ям — 0,2—0,3 м, глибина — 0,12—0,57 м від рівня долівки. Судячи з глибини жит­ла, нижня частина крокв могла опирати­ся на землю біля котловану.

У цілому, за об'ємом внутрішньої час­тини, цей об'єкт не має аналогів серед заглиблених жител вельбарської культу­ри. Не має аналогів також форма й внут­рішня конструкція житла, зокрема поділ внутрішнього простору на житлову й гос­подарську частини.

Заповнення житла складалося із сірого гумусу, який утворився від перегнивання дерев'яних конструкцій, та глиняної об­мазки.

У заповненні житла знайдено велику кількість уламків ліпного та гончарного посуду. Всього виявлено 347 уламків ліп­ного посуду та 35 уламків посуду, зробле­ного на гончарному крузі. Серед ліпної кераміки — 40 уламків вінець від різ­ного виду горщиків та мисок і 6 уламків денець. Поверхня посуду рустована або шорстка, 10 уламків мали чорнолощену поверхню.

Серед гончарної кераміки лише 2 улам­ки належали посудинам із домішкою піс­ку у формувальній масі, переважна їх кількість належала посудинам, виготов­леним із добре відмуленої глини.

На фрагментах ліпних посудин вияв­лено ряд орнаментальних мотивів:

— у вигляді поперечних ліній на кор­пусі;

— у вигляді врізних лощених ліній під якими знаходилися трикутники;

— у вигляді штампованого орнаменту, що нагадує дрібний шнур;

— у вигляді поперечних врізних штрихів і сітки по корпусу;

— у вигляді врізних нерегулярних ліній.

Крім того, у заповненні житла виявле­но:

— два уламки посуду типу terra sigilla- ta червоного кольору (гл. 0,4 м);

— фібулу бронзову із широкою спин­кою (гл. 0,35 м);

— залізний ніж (гл. 0,45 м);

— кістяний трьохскладовий гребінь (гл. 0,5 м);

— кістяну проколку (гл. 0,4 м);

— кістяний розтирач (долівка);

— уламки точильних каменів (брус­ків);

— глиняні тягарці до ткацького верс­тата;

— залізний шлак;

— велику кількість кісток тварин (табл. 34; 35).

Житло 86 (фото 36; рис. 21) виявлене у 6 м на південь від житла 85. Контури житла у вигляді жовтуватої плями про- стежені на глибині 0,3 м від рівня сучас­ної поверхні. Це була прямокутна у плані напівземлянка орієнтована довгими сті­нами за лінією схід—захід.

Рис. 21. План та розрізи житла 86

0,5 ? 0,6 м від рівня долівки. Стіни житла похилі. Долівка міцно утрамбована.

У східній, короткій стіні, у південній частині розміщався материковий виступ- останець. Його розміри 1,6 ? 0,8 м, висо­та від 0,1 до 0,5 м. Останець зруйнова­ний, він сповз до долівки. Очевидно, цей виступ був основою приступки, обшитої деревом, який визначав вхід до житла. З двох боків останця розміщалися стовпові ями округлої форми діаметром 0,25—0,3 м та глибиною 0,14—0,3 м, Стовпи, що стоя­ли тут, могли підтримувати не лише сте­лю але і якісь дерев'яні конструкції. Ще дві стовпові ямки діаметром 0,2 та 0,6 м, глибиною 0,13 і 0,24 м від рівня долівки, розміщалися у північній стороні, ближче до північно-західного та північно-східно­го кутів. Вони разом зі стовповою ямкою, розташованою посередині протилежної південної стіни, визначали, очевидно, місця стовпів, які підтримували стелю житла. Діаметр цієї ямки — 0,22 м, гли­бина — 0,14 м від рівня долівки.

Ще три стовпові ямки виявлено при­близно посередині житла, ближче до пів­нічної стіни. Вони розміщені трикутни­ком, на відстані0,32—0,4 м одна від одної. Ямки мали округлу та овальну у плані форму розмірами 0,18 ? 0,22 м та глиби­ну 0,1—0,2 м від рівня долівки. Можливо, стовпи, які стояли тут, були основою конс­трукції, пов'язаної з інтер'єром.

Заповнення житла складалося зі світ­ло- та темно-коричневого гумусу, утворе­ного перегниванням дерев'яних конструк­цій, та домішок попелу, вугілля, великої кількості кісток тварин, уламків глиняної обмазки з відбитками дерев'яних конс­трукцій — дощок та пруття, діаметром 2,5—4,5 см. У житлі виявлено 130 уламків ліпного та 6 уламків гончарного посуду. Гончарна кераміка належала посудинам виготовленим з добре відмуленої глини.

У комплексі ліпної кераміки було 7 уламків від лощених посудин. Решта фрагментів мала рустовану або шорстку поверхню. За формою — це кумпфи, гор­щики великих розмірів з дещо розхилени­ми вінцями та миски S-подібної форми. Один невеликий горщик, збережений на 3/4 форми, мав всередині обвуглені за­лишки просяної каші.

Кілька посудин орнаментовано по плічках трикутниками, заповненими ям­ками; врізними хаотичними глибокими лініями; псевдо вушками; нігтевими за­щипами по корпусу. Цікавим є один не­великий кухлик, поверхня якого вкрита пірамідальними наліпами.

Серед ліпної кераміки привертають до себе увагу кілька посудин, які за формою близькі до посуду типу Черепин — Те- ремці з Верхнього Подністров'я.

Серед інших знахідок у житлі були:

— велике кістяне долото;

— мале кістяне долото;

— футляр для голок;

— залізний дереворіз;

— бронзова фібула з високим прийма­чем;

— пружина від бронзової фібули (табл. 36; 37).

Знайдено також велику кількість кіс­ток тварин.

Рис. 22. План та розрізи житла 90

Житло 90 (фото 37; рис. 22), віднесе­не до вельбарської культури, виявлене на глибині 0,5 м від рівня сучасної поверхні. Це овальна у плані землянка, орієнтова­на довгими стінами за лінією схід—захід. Стіни житла прямовисні, долівка рівна, дуже міцно утрамбована. Товщина утрам­бованого шару 2—3 см. Розміри житла — 3,2 ? 4,8 м, висота земляних стін 1,1 м від рівня долівки.

Посередині північної стіни вибрана ніша у вигляді напівкруглої ями розміра­ми 0,8—1,1 м. Дно ніші знаходилось на 0,2 м вище рівня долівки житла. Долівка перед нішею утоптана до глибини 0,1 м. Розміри заглиблення, що мало овальну форму, складали 1,3 ? 3,2 м.

У долівці житла по периметру стін ви­явлено 9 ямок від стовпів. Найглибшими й найбільшими за діаметром були стов­пові ямки, що розміщені посередині ко­ротших стін. Вони були основою стовпів, що підтримували поздовжню вісь, на яку спиралися крокви даху. Нижня частина крокв спиралася на стовпові переклади­ни, від яких залишилися стовпові ями по кутах і по периметру стін. Діаметр най­більших стовпових ям 0,3—0,95 м, глиби­на 0,3—0,4 м від рівня долівки. Діаметр інших ям 0,2—0,35 м, глибина 0,2—0,3 м від рівня долівки.

Опалювального пристрою у житлі не виявлено.

Заповнення споруди складалося із ша­рів пухкого гумусу світло-жовтого, тем­но-коричневого, а також зовсім темного кольорів, утворених перегниванням дере­вини, глиняної обмазки та вугілля.

У заповненні виявлено багато ліпної та гончарної кераміки, велику кількість кісток тварин, інші предмети. З них, зок­рема, 395 уламків ліпного та 27 улам­ків гончарного посуду. Уся гончарна ке­раміка виготовлена з добре відмуленої глини й має сірий колір. Вирізняються 3 уламки амфор світло-жовтого кольору та 1 уламок посудини terra siqillata. Вияв­лено ще 3 уламки тягарців від ткацького верстата, а один цілий тягарець знайде­ний в одній із стовпових ям. Серед ліпної кераміки 29 уламків спеціально ошер- шавлених (з них 5 вінець), 77 лощених (з них 16 вінець) та 244 шорстких (з них 22 вінець).

З нижніх шарів заповнення житла по­ходить мідна монета — денарій досить поганої збереженості. Крім того, на долів - ці житла знайдено бронзову головку ста­туетки бога Сарапіса та залізну ложеч- ку-ллячку, а на глибині 0,4 м — глиняне прясло біконічної форми (табл. 38; 39; 40, 2, 3; 41, 13).

Житло можна датувати серединою III ст. н. е.

Житло 99 (фото 38; рис. 23) виявлено на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Це була овально-видовжена у плані напів­землянка, орієнтована довгими стінами за лінією північ—південь. Розміри житла 3 ? 5 м, висота земляних стін 0,45 м від рівня долівки. Стіни житла дещо похилі, долівка нерівна, з ямками та горбками, але дуже міцно утрамбована.

Посередині східної довгої стіни розта­шовані залишки материкового останця розмірами 0,8 ? 0,45 м і висотою 0,2 м від рівня долівки. У західній частині долів­ки знаходилося невелике заглиблення,

Рис. 23. План та розрізи житла 99

можливо, витоптане місце, розмірами 0,8 ? 1,2 м та глибиною 0,1 м від рівня до­лівки.

У долівці житла було 9 ямок від стов­пів. Чотири з них розміщені на одній лінії посередині житла та посередині північної й південної стінок. Вони мали округлу у плані форму діаметром 0,1—0,2 м та гли­бину 0,13—0,2 м. Стовпи, що стояли тут, були основою даху житла й несли на собі поперечну крокву. Дві ями розміщені по­ряд посередині західної стіни. Вони мали неправильну форму розмірами 0,2—0,3 м та глибину 0,1 м від рівня долівки.

Ще дві стовпові ямки діаметром 0,18— 0,2 м та глибиною 0,1—0,17 м розміщені з північного боку материкового останця на відстані 0,8 м одна від одної біля стін. Можна припустити, що стовпи, які тут стояли, були не лише основою стіни, але й основою дверей.

Посередині долівки у нижніх шарах заповнення й у самій долівці зафіксова­но залишки вугілля та попелу. Можливо, тут було вогнище.

Заповнення житла складалося з гуму­су пухкої консистенції коричневого коль­ору, насиченого великою кількістю зотлі­лого дерева, попелу, глиняної обмазки. У заповненні виявлено велику кількість ліпної кераміки. Вона має грубу фактуру з великою кількістю органічних домішок, сильно випалена, сірого й чорного кольо­рів. Усього виявлено 118 бочків, 6 денець та 38 вінець (16 належить горщикам із за­гнутими досередини вінцями).

Серед вельбарської ліпної кераміки привертають увагу такі фрагменти: вер­хньої частини великого горщика з паль­цевими вдавленнями на бочку; горщика з нігтевими защипами на тулубі; горщика з лощеними лініями на поверхні. Цікави­ми є кухлик вельбарської форми з дакій- ським вушком та горщик із дакійським ґудзиком-наліпом. Серед гончарної ке­раміки трапилося 2 уламки кружальних мисок провінційно-римського зразка з добре відмуленої глини. Крім того, у жит­лі знайдено 2 скляні намистини, уламок прясла, кістяну заготовку та багато кісток тварин (табл. 42).

Житло належить до найраніших на поселенні й може бути датовано кінцем II ст. н. е.

Житло 100 (фото 39; рис. 24) виявле­но поряд із житлом вельбарської культу­ри 99 на глибині 0,58 м від сучасної повер­хні. Це овальна в плані напівземлянка,

Рис. 24. План та розрізи житла 100

Фото 39. Житло 100

орієнтована довгою віссю за лінією схід— захід. Стіни житла вертикальні, долівка рівна, міцно утрамбована. Розміри житла складають 5 ? 2,9 м, висота земляних стін 0,4 м від рівня долівки. У південно-східно­му куті житла розміщена підвальна яма округлої у плані форми діаметром 0,7 м та глибиною 23 см від рівня долівки. Сті­ни ями похилі, дно заокруглене. У східній стіні житла знаходиться ніша, яка, оче­видно, була залишками входу до житла. Довжина ніші 1,6 м, ширина 1,3 м. Дно ніші зафіксовано на рівні долівки житла. Посередині ніші, на відстані 0,75 м одна від одної, розміщені дві стовпові ямки округлої форми діаметром 0,12—0,15 см. Стовпи, які стояли тут, були, очевидно, опорою дверям.

У центральній частині долівки зафіксо­вано скупчення попелу та вугілля. Имовір- но, тут розміщалося відкрите вогнище.

Заповнення житла складалося з ко­ричневого гумусу з великою домішкою перетлілого дерева, вугілля, залишків дерев'яних конструкцій. У заповненні ви­явлено 48 ліпних і 7 гончарних фрагмен­тів кераміки. З них 24 із шорсткою і 14 з лощеною поверхнею. Кістки тварин скла­дали значну кількість заповнення. Крім того, у житлі виявлено кістяний наконеч­ник стріли та залізний гарпун (табл. 43).

Житло належить до другої половини III ст. н. е.

Житло 103 (фото 40; рис. 25) виявле­не на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Це прямокутна у плані напівземлянка орієнтована довшими стінами за лінією північ—південь. Стіни житла дещо по­хилі, долівка рівна, міцно утрамбована. Розміри житла 3,2 ? 5 м, висота земляних стін 0,3 м від рівня долівки.

Посередині західної стіни розташована ніша напівкруглої форми розмірами 0,6 ? 0,8 м, дно якої знаходиться на 0,2 м вище долівки житла. Нішу використовували, очевидно, для господарських потреб. Нав­проти ніші, вздовж середини західної сті­ни розташований материковий прилавок- останець довжиною 2 м і шириною 0,69 м. Останець зруйнований, він на 0,12 м вище долівки. Спершу останець мабуть був роз­ташований вздовж всієї західної стіни, мав висоту 0,2—0,3 м і був облицьований деревом. Останець, вірогідно, слугував ос­новою лежанки-прилавка.

Ще один материковий останець роз­міщений на протилежній стороні, вздовж середньої частини східної стіни. Він зберігся на довжину 2 м та ширину 0,7 м і піднімався над долівкою на 0,22 м. Оче­видно, призначення цього останця було те ж саме, що й на протилежному боці.

Фото 40. Житло 103

Рис. 25. План та розрізи житла 103

У долівці житла виявлено 7 стовпових ям. Три з них, діаметром 0,7 м та гли­биною 0,22—0,31 м, розміщені по кутах та посередині короткої південної стіни. Ще одна стовпова яма знаходилася по­середині протилежної північної стіни, і одна — посередині східної довгої стіни. Діаметр першої — 0,26 м, діаметр дру­гої — 0,42 м. Глибина, відповідно, 0,23 м і 0,26 м від рівня долівки. Ще дві стовпові ями розташовані вздовж материково­го останця зі східної сторони. Їх діаметр 0,2—0,4 м, глибина 0,16—0,18 м від рівня долівки.

Вздовж західної стіни в 0,45—0,8 м від неї розміщені чотири великі стовпові ями. Відстань між ними складає 0,8—2 м. Діа­метр ям від 0,4 до 0,65 м. Глибина 0,16— 0,25 м від рівня виявлення. Потужні стов­пи, які стояли тут були, можливо опорою для якоїсь стіни, що входила у конструк­цію житла.

Заповнення житла складалося зі світ­ло-чорного гумусу, перегнилої деревини, глиняної обмазки, попелу, вугликів. У заповненні виявлено велику кількість уламків ліпного посуду та кістки тварин. Всього — 31 уламок кераміки. Серед них два фрагменти від гончарних мисок, ви­готовлених із добре відмуленої глини та

2 уламки амфор світло-жовтого кольору

3 рифленою поверхнею, у тому числі ула­мок горловини.

Серед ліпної кераміки 19 уламків боч­ків і 8 фрагментів верхніх частин (4 з них належать посудинам із загнутими всере­дину вінцями). Один уламок бочка при­крашений поздовжніми врізними лінія­ми.

У верхньому шарі заповнення знай­дено срібний римський денарій. Срібло поганої якості, поверхня сильно патино- вана. Обличчя імператора на аверсі та надпис на реверсі не простежуються.

Крім того, у заповненні виявлені кам'я­ний розтирач, кістяне лощило, чорноло- щене біконічне прясло, уламок леза ножа (табл. 44; 45).

Рис. 26. План та розрізи житла 105

Фото 41. Житло 105

Враховуючи незначну кількість гон­чарної кераміки у керамічному комплексі споруди, її тип (сіролощена миска), жит­ло можна віднести до першої половини III ст. н. е.

Житло 105 (фото 41; рис. 26) виявле­но на глибині 0,6 м від сучасної поверх­ні. Це велика напівземлянкова будівля підпрямокутної форми, орієнтована дов­гими стінами за лінією північ—південь. Розміри 3 ? 4,4 м, стіни житла прямовис­ні, висота їх 0,3—0,5 м від рівня долівки. Долівка у західній частині (розмірами 2,6 ? 3 м) дуже міцно утрамбована. Східна частина житла має не утрамбовану долів­ку (площею 2 ? 2,8 м). Очевидно, тут була лежанка чи якийсь дерев’яний поміст для сну.

У долівці знаходилися три ямки від стовпів. Одна з них, округлої форми діа­метром 0,35 м та глибиною 0,49 м, роз­ташована у центрі західної частини долівки. Дві інші ямки діаметром 0,18 м та глибиною 0,61—0,66 м були по обид­ва боки від лінії, що розмежовувала дві частини житла. Стовпи, які стояли тут, очевидно, не були, пов’язані з конструк­цією стін, а входили до якихось елементів інтер’єру.

Заповнення житла складалося із сіро- жовтого гумусу з перегнилою деревиною та розпорошеною глиняною обмазкою, до­мішкою вугликів та попелу.

У заповненні виявлено 23 уламки ке­раміки. Серед них 3 уламки гончарних посудин черняхівського типу та 20 улам­ків ліпного посуду (в тому числі, 3 вінця горщиків, 5 денець, 12 бочків).

У верхньому шарі заповнення знайде­но бронзову фібулу підв’язного типу без пружини та голки. У нижньому шарі ви­явлено добре збережений залізний ніж, уламок пружини та голки від залізної фібули, фрагмент кістяного гребеня із со­лярним знаком, залізне шило та кістяну проколку (табл. 46, 1—6). Зібрано велику кількість кісток тварин.

Житло можна датувати другою полови­ною III — першою половиною IV ст. н. е.

Житло № 107 (фото 42; рис. 27) вияв­лене на глибині 0,4 м від денної поверхні. Це напівземлянка прямокутна у плані, із заокругленими кутами, орієнтована дов­гими стінами за сторонами світу. Стіни вертикальні. Долівка міцно утрамбована, рівна. Розміри споруди 3 ? 4,2 м. Висота земляних стін 0,4 м від рівня долівки.

Посередині долівки розташоване нішо- подібне заглиблення, яке розширюється в напрямі західної частини.

У західній стіні знаходиться прибудо­ва неправильної форми шириною 1,2 м і

Фото 42. Житло 107

Рис. 27. План та розрізи житла 107

довжиною 2,8 м. Долівка прибудови дуже міцно утрамбована. По краях прибудови розміщені потужні стовпові ями діамет­ром 0,5 м і глибиною 0,23—0,24 м. Оче­видно, ця прибудова була сіньми-входом у житло, а стовпи підтримували якусь дерев'яну конструкцію при вході, мож­ливо, двері. У такому разі ширину входу можна виміряти відстанню між двома стовповими ямами — 1,2 м.

Ще одна стовпова яма діаметром 0,32 м і глибиною 0,12 м розміщалася у північно- західному куті. Дві стовпові ями діаметром 0,4—0,45 м розташовані посередині долів­ки. Їхня глибина 0,2—0,3 м від рівня долів­ки. Очевидно, що опорними були стовпи у кутах та посередині стін. Інші ями визна­чали наявність стовпів, які слугували для облаштування інтер'єру споруди.

У південно-західному куті знаходилася підвальна яма. Вона має округлу у плані форму діаметром 1,3 м та глибину 0,33 м від рівня долівки. Стіни ями звужені до­низу, дно лінзоподібне.

Заповнення житла складалося зі світ­ло-жовтого гумусу з перегнилою дереви­ною, глиняною обмазкою та вугликами й попелом.

У заповненні виявлено 40 уламків ліп­ного посуду вельбарської культури та кіс­тки тварин (табл. 47).

Гончарна черняхівська кераміка у житлі відсутня. На цій підставі жит­ло 107 можна датувати першим періодом вельбарської культури на Волині (кінець II — перша половина III ст. н. е.).

Житло 109 (фото 43; рис. 28) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверх­ні. Житло мало близьку до квадратної у плані форму з сильно заокругленими кутами й дещо розширеною західною частиною. Житло орієнтоване короткими стінами за сторонами північ—південь. Стіни дуже похилі, долівка глиняна, міц­но утрамбована. Над глиняною долівкою лежав шар чорної, сильно утоптаної зем­лі товщиною 10—15 см. Розміри житла на рівні виявлення 5,2 ? 4,2 м, розміри долівки 4 ? 3,2 м.

По всьому периметру стін житла роз­міщені прилавки господарського при­значення. Найдовшим є прилавок роз­ташований вздовж північної стіни. Він знаходився на глибині 0,12 м від рівня виявлення житла і мав ширину 0,5 м. Довжина прилавка — 5,2 м. Нижчим був прилавок вздовж західної короткої стіни. Його довжина 2,2 м, ширина 0,6—0,8 м. Цей прилавок дещо зсунутий. Можли­во він використовувався як сходинка до житла. Ця думка може бути підкріплена тією обставиною, що посередині останця у підлогу житла був вбитий стовп, від якого лишилася стовпова яма діаметром 0,22 м і глибиною 1,5 м від рівня виявлення житла і 0,21 м від рівня долівки. Найни­жчим був материковий останець розміще­ний вздовж південної довгої стіни. Він знаходився на глибині 0,48 м від рівня виявлення об'єкту. Довжина прилавка

Фото 43. Житло 109

Рис. 28. План та розрізи житла 109

4 м, ширина — 0,4—0,6 м. Відсутній ма­териковий останець лише біля східної сті­ни.

У долівці об'єкту, висота земляних стін якого складає 0,85 м, виявлено 5 ямок від стовпів. Три з них розміщені посере­дині осьової лінії житла, дві — посередині східної та західної стін. Найпотужнішою є стовпова яма розміщена посередині жит­ла. Вона має округлу в плані форму діа­метром 0,4 м та глибину 0,32 м від рівня долівки. Очевидно, що стовп розміщений тут був основою, на якій тримався дах житла. Стовпова яма розміщена посере­дині західної короткої стіни була, мож­ливо, основою не лише даху але і якоїсь конструкції входу. Стовпова яма посере­дині східної стіни мала діаметр 0,15 м і глибину 0,18 м від рівня долівки. Ще одна стовпова яма діаметром 0,2 м та гли­биною 0,2 м від рівня долівки розміщала­ся у південно-східному куті житла.

Біля центральної ями житла, у 0,2 м від неї на схід і захід виявлено скупчен­ня попелу та великої кількості вугілля. Долівка випалена у вигляді невеликих плям. Очевидно, тут розміщалося відкри­те вогнище. Слідів стаціонарного вогни­ща не виявлено.

У заповненні житла було 90 уламків ліпної кераміки та 7 уламків гончарних посудин черняхівського типу. Серед ліп­ної кераміки лощених — 17 уламків, спе­ціально ошершавлених — 2, із шорсткою поверхнею — 71. З них денець — 7, ві­нець — 16, бочків — 61, бочків орнамен­тованих — 5.

Серед гончарних було 4 уламки мисок сірого кольору, виготовлених із добре від- муленої глини.

Форми ліпного посуду стандартні для вельбарської культури: кумпфи, великі посудини з розігнутими вінцями та най­більшою випуклістю ближче до середини висоти, миски, горщики.

Крім кераміки, у споруді виявлено ве­лику кількість інших речей, зокрема: 5 лощил із ребер тварин; 2 кістяні заколки з рогу тварин; кістяний футляр для голок, виготовлений із рогу кози; амулет із ло­щеною поверхнею; гральний жетон із дво­ма дірочками; уламок бронзового окуття ручки ножа; гачок залізний рибальсь­кий; округла залізна поясна пряжка з потовщеною основою; два залізних ножі (табл. 48; 49).

За набором кераміки, фібулами та пряжками житло можна датувати III ст. н. е.

Житло 111 (фото 44; рис. 29) виявлене на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Це напівземлянка, близька до квадратної за формою, з видовженим південно-східним кутом, де розміщалися материковий оста­нець і вхід. Житло має прямовисні стіни, орієнтоване довшими стінами за лінією північ—південь. Долівка рівна, міцно утрамбована. Розміри житла 4,6 ? 3,6 м, висота земляних стін — 0,7 м від рівня долівки. Стіни житла похилі. У долівці житла було 7 ямок від стовпів, розташова­них по периметру стін. У західному куті їх було три. Ямки мають округлу в плані форму діаметром від 0,4 до 0,6 м та глиби­ну 0,15—0,27 м від рівня долівки. Ці ямки свідчать про стовпову конструкцію стін, а відсутність чітких кутів свідчить, що його стіни могли бути близькими до шатрових, а дах пласким.

У південно-східному куті розміщався материковий прилавок розмірами 1,2 ? 0,6 м, який піднімався на 0,48 м над рів­нем долівки. Прилавок розташований у видовженому виступі й був, очевидно, сходинкою, яка визначала вхід до житла.

Верхній шар заповнення житла до глибини 0,4 м не мав знахідок. Він являв собою сірувато-буру масу, до складу якої входили вуглинки, прошарки обвугленого дерева, глиняна обмазка. На глибині 0,4 м у центрі житла знаходилося скупчення дещо спеченої глини білуватого кольору, яке за формою нагадувало піч. Проте ці залишки розташовані у заповненні жит­ла й не могли входити до його інтер'єру. Можна допустити, що у западині, яка за­лишилася від житла, у слов'янський час була здійснена спроба побудувати жит­ло й проведено роботи зі спорудження печі.

Нижній шар заповнення насичений знахідками. У ньому траплялися великі

Фото 44. Житло 111

Рис. 29. План та розрізи житла 111

шматки глиняної обмазки, прошарки по­пелу, обвугленого дерева. Тут виявлено велику кількість керамічного матеріалу, кісток тварин, знарядь праці тощо.

Зафіксовано 59 уламків ліпного посу­ду типового для вельбарської культури та 7 уламків гончарних посудин, у тому числі, 4 фрагменти мисок сірого кольору, виготовлених із відмуленої глини, стінка амфори (табл. 50; 51). Крім того, у жит­лі знайдено 3 залізні ножі, уламок сер­па, кістяну проколку, добре збережений рибальський гачок, два глиняні прясла, намистину із патинованого скла та рим­ський денарій з низькопробного срібла.

Житло за керамічним комплексом можна датувати IV ст. н. е.

Житло 114 (фото 45; рис. 30) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверх­ні. Це була досить потужна за розмірами житлова будівля — землянка орієнтована довшими стінами за сторонами схід—за­хід. Розміри житла 4,8 ? 7 м, висота зем­ляних стін 1 м від рівня долівки і 1,6 м від рівня сучасної поверхні. Стіни житла прямовисні. Дно рівне, дуже міцно утрам­боване, особливо у центральній частині.

У північній короткій стіні розміщений материковий останець розмірами 1,2 ? 0,6 м, який піднімався на 0,88—1,05 м над рівнем долівки. Останець зсунутий і має дуже утрамбовану поверхню. Оче­видно, це була приступка-сходинка, яка визначала вхід у приміщення. Ймовірно, останець був по боках обшитий деревом.

Посередині східної довгої стіни роз­міщався великий материковий останець, досить сильно зруйнований. Його розмі­ри 0,6 ? 2,4 м, висота — 0,89 м від рівня долівки. Вздовж останця розташовано дві стовпові ямки округлої форми діаметром 0,15 м та глибиною 0,24—0,27 м, які оче­видно, утримували дерев'яну обшивку останця. Прилавок використовувався для господарських потреб.

У долівці житла, по кутах та посере­дині довгих і коротких стін виявлено 11 великих стовпових ям. Особливо глибо­кими й широкими є стовпові ями посере­дині коротких та довгих стін. Їхній діа­метр — 0,5—0,52 м, глибина 0,52—0,62 м від рівня долівки. Посередині коротких стін розміщалося по дві стовпові ямки, що свідчить про перебудову даху й стін. Діа­метр цих ям 0,3—0,4 м, глибина 0,27— 0,35 м від рівня долівки.

Розташування стовпових ям свідчить про стовпову конструкцію стін цієї будівлі, а товщина стовпів, що були опорою стін та даху, про досить великий розмір будівлі.

Заповнення будівлі складалося із сіро- брунатного гумусу з великими домішками попелу, вугілля, перепаленої й перегни- лої деревини, уламками глиняної обмаз-

Фото 45. Житло 114

Рис. 30. План та розрізи житла 114

ки, кераміки, кісток тварин. У заповненні виявлено 89 уламків гончарних посудин, у тому числі, уламок глека, піфоса, мис­ки, 3-х горщиків та кількох кухликів. Весь посуд виготовлений із добре очище­ної глини і є типовим для черняхівської гончарної кераміки.

У заповненні трапилося багато улам­ків ліпних посудин. Серед них 44 боч­ки від горщиків із шорсткою поверхнею та 4 денця з тієї ж формувальної маси; 4 уламки вінець із шорсткою поверхнею та 4 — з лощеною, 15 вінець із шорсткою поверхнею і 17 — з лощеною. Трапилися також уламки друшляка та кухлика, а та­кож 2 лощені фрагменти з геометричним орнаментом. На долівці житла було біля десятка тягарців до ткацького верстата, з яких лише три вдалося відновити, решта розсипалася.

Крім того, у житлі знайдено:

— бойову сокиру-кельт;

— ніж-кинджал;

— вістря дротика;

— залізний ніж;

— залізне кресало;

— біконічне глиняне прясло;

— дві жіночі кістяні шпильки для за­кріплення волосся (табл. 52—57; 58, 1, 3, 4).

У заповненні було також багато кісток тварин.

Житло 116 (фото 46, 47; рис. 31) ви­явлене під потужним культурним шаром, пов'язаним із культовою спорудою вель- барської культури, на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні. Це дещо заглиб­лена в материк будівля овальної форми зі звуженою східною та розширеною за­хідною частиною, розмірами відповідно 2,4—3,4 ? 5,1 м. Стіни дещо звужені до дна, нерівні, долівка пласка, дуже міцно утрамбована. Житло орієнтоване довгою віссю по лінії схід—захід. Висоту зем­ляних стін вдалося зафіксувати на поз­начці 0,15—0,2 м. Очевидно, вони були вищими, але зруйновані напластуван­нями вельбарської культури пізнішого часу.

По поздовжній осі житла посередині долівки розміщено 7 ямок від стовпів. По краях стін і у кутах житла стовпових ям не виявлено. Це може свідчити про особ­ливу конструкцію верхньої частини спо­руди. Основою даху, мабуть, були стовпи, вкопані по центральній осі житла, на які опиралася балка-перекладина. Попе­речні стовпи-крокви верхньою частиною кріпилися на поздовжній балці, а їхню нижню частину опускали в землю. Таким чином, верхня частина відкритої споруди мала вигляд сучасного куреня.

Всі стовпові ями мають округлу форму діаметром від 0,2 до 0,4 м та глибину від 9 до 17 см.

Заповнення житла складалося із сіро- брунатного гумусу зі значною домішкою вугілля, попелу, глиною, дерева.

Фото 46. Житло 116. Вид з півночі

Фото 47. Житло 116. Вид з півдня

У заповненні виявлено велику кіль­кість кісток тварин та ліпної кераміки вельбарської культури. Серед ліпної ке­раміки 9 стінок (1 уламок орнаменто­ваний), денце з бочком, 5 вінець та дві миски. Більшість ліпного посуду має ло­щену поверхню зеленуватого кольору (табл. 59).

Трапився також один уламок гончарної посудини, проте викликає сумнів його на­лежність до керамічного комплексу цього житла. Очевидно, він пов’язаний із функ­ціонуванням вельбарського жертовника (табл. 59, 4).

Крім того, у житлі знайдено уламок за­лізного ножа та прясло виготовлене з боч­ка ліпної посудини.

За своєрідним складом керамічного комплексу житло 116 можна зарахувати до найраніших на поселенні й датувати кінцем II ст. н. е.

◄ Рис. 31. План та розрізи житла 116