ГОСПОДАРСЬКІ СПОРУДИ
Господарська споруда 33 (рис. 32) мала видовжено-овальну форму і була орієнтована осями за сторонами світу. Стіни прямовисні. Вздовж стін розмірами 2,2 ? 2,6 м розміщені заплечики шириною 0,2—0,25 м, на які, очевидно, вкладалися дошки, що закривали підвальне приміщення у вигляді господарської ями у південній частині долівки та прилеглої до неї частини заглиблення.
Яма мала близьку до округлої у плані форму діаметром 1,2 м та глибину 0,5 м від рівня підлоги. Стіни з однієї сторони вертикальні, з другої — похилі, дно — лінзоподібне.У заповненні виявлено уламки горщика з добре відхиленими вінцями й комбінованою поверхнею (верх лощений, тулуб рустований), уламок бочка з орнаментом у вигляді хвилястої лінії, що розміщалася між двома врізними горизонтальними лініями, а також грудку гончарної глини та шматок залізної руди (табл. 60, 7).
Зважаючи на відсутність гончарної кераміки, споруду можна датувати кінцем II — першою половиною III ст. н. е.
Рис. 32. План та розріз господарської споруди 33
Господарська споруда 34 (фото 48; рис. 33) — будівля напівземлянкового типу, неправильної форми, орієнтована довгими стінами за лінією північ—пів- день. Стіни заглиблені у землю на 0,7 м від рівня виявлення, дно глиняне, рівне. Розміри споруди 2 ? 3,8 м.
У західній частині будівлі знаходилося материкове підвищення, яке піднімалося на 0,3 м над дном і мало розміри 0,3 ? 1 м. Це підвищення було, мабуть, основою приступки, можливо сходинки, яка визначала вхід до споруди. У куті, під північною стіною знаходилося ще одне материкове підвищення розмірами 0,4 ? 0,2 м і висотою 0,42 м від рівня дна.
У заповненні знайдено чорнолощений кухлик із ручками, кілька уламків бочків від ліпних посуди, кілька уламків гончарної кераміки черняхівського типу.
Над східною стіною заглибленої частини споруди, на висоті 0,2 м над нею лежали ротаційні жорна, які складалися із двох округлих каменів ракушняку, що лежали один на одному. Камінь-лежак мав округлу форму, сильно спрацьований (фото 49). Нижня частина каменя-лежака опукла, рихла. Його діаметр 41 см. У центрі знаходився квадратний отвір, через який лежак наглухо прикріплявся до дерев’яної основи млина. Розміри отвору 3 ? 3,5 см.
Фото 48. Господарська споруда 34
Рис. 33. План та розрізи господарської споруди 34
Фото 49. Жорна з господарської споруди 34
Камінь-бігунець мав діаметр 0,43 м і товщину 9 см. Низ сильно витертий, верх опуклий, пошкоджений ямками. У середині каменя знаходиться отвір конічної у профілі форми. Зверху діаметр отвору складав 9 см, знизу — 7 см. Боки каме- ня-бігунця сильно витерті від торкання долонями. Цілком очевидно, що жорнові камені стояли на якійсь дерев’яній конструкції, ймовірно, столі-ящику з ніжками. До цієї конструкції кріпився наглухо камінь-лежак, зверху лежав камінь-бі- гунець, який обертала руками людина, яка молола зерно. Зерно засипали у центральний отвір, борошно висипалося у стіл-ящик, а звідтіля через отвір-лійку у посудину (рис. 34). Судячи з того, що жорна лежали над заповненням не перевернутими, можна висловити припущення, що млинова споруда ще якийсь час стояла неушкодженою після того, як припинила функціонування. Біля жорнових каменів виявлено багато уламків ліпного посуду й кілька фрагментів гончарного. Крім того,
Рис. 34. Млинова господарська споруда 34. Реконструкція Д.Н. Козака, художник І. Ковтун
навколо споруди виявлено кілька речей, які найвірогідніше належали жінкам:
— рогову жіночу шпильку для закріплення волосся;
— жіночу шпильку-заколку із зуба тварини;
— дві кістяні проколки;
— залізний ніж;
— маленьке біконічне прясло (табл.
60, 1—6; 61);— уламок бронзової фібули типу «bugelknopffibeln».
Судячи зі знахідок, млинову споруду можна віднести до останнього етапу існування поселення — кінця IV ст. н. е.
Господарська споруда 43 (фото 50) має неправильну форму, обрізана зі східної сторони й заглиблена у материк на 0,25 м. Стіни прямовисні, дно рівне, не утрамбоване. Розміри споруди 1,6 ? 2,2 м, висота земляних стін 0,22 м від рівня дна.
У заповненні знайдені уламки ліпних посудин та денце посудини, виготовленої на гончарному крузі.
Господарська споруда 59 (фото 51) має близьку до овальної у плані форму з дещо виступаючою південною стінкою.
Фото 50. Господарська споруда 43
Фото 51. Господарська споруда 59
Вона орієнтована довгими стінами за сторонами світу. Стіни похилі, дно рівне. Розміри споруди 2,4 ? 2,4 м. Висота земляних стін 0,45 м від рівня дна. У дні споруди було чотири стовбові ями. Три з них розташовано трикутником біля материкового виступу в південній стінці, четверта — посередині північної стіни. Ями мали округлу у плані форму діаметром 0,16 ? 0,2 м та глибину 0,16—0,18 м від рівня підлоги.
У заповненні знайдено кілька уламків ліпного посуду.
Господарська споруда 60 (фото 52) розміщена поруч зі спорудою 59.
Вона мала близьку до овальної у плані форму й була орієнтована стінами по лінії
Фото 52. Господарська споруда 60
північний схід — південний захід. Стіни споруди похилі. Розміри будівлі 2,8 ? 2 м, висота земляних стін 0,8 м від рівня дна. У північно-західній стіні знаходився материковий прилавок висотою 0,5 м від рівня підлоги.
Ширина прилавка 1,4 м, довжина — 0,8 м. Прилавок використовувався для господарських потреб. У заповненні знайдено незначну кількість ліпного посуду та залізну шпору (рис. 47, 1).
Споруда-майстерня 64 (рис. 35; табл. 62; 63) виявлена на глибині 0,5 м від рівня сучасної поверхні. Споруда зафіксована за наявністю товстого шару (до 0,2 м) перепаленої й розпорошеної глиняної обмазки на площі біля 3 м ширини і 9—10 м довжини. Під шаром перепаленої глини розміщалася темна земля, в окремих місцях простежено наявність утоптаної долівки.
На площі споруди та на відстані 5—8 м довкола неї виявлено велику кількість уламків посуду, три наконечники стріл, кілька залізних ножів та шил, різець до токарного верстата. На особливу увагу заслуговують численні обрізки з рогів оленя та кози (біля 100 фрагментів). Таке скупчення специфічних знахідок може свідчити про наявність майстерні по виготовленню заготовок для кістяних виробів, можливо, гребенів, проколок, заколок.
