Елліністинний період в історії Греції позначився інтенсивним розвитком виробництва та культури.
Грецькі міста-держави, що переживали глибоку кризу, були підкорені правителями сусідньої Македонії. Під керівництвом царя Александра македонці та греки розгромили Перську державу.
Наслідком цих змін стало поширення грецької культури на Схід. На території Греції утворилися федеративні союзи грецьких полісів, а на Сході, після розгрому Перської держави та смерті Александра Македонського, — елліністичні монархії. Найхарактернішою рисою елліністичного періоду було виникнення різнотипних територіальних державних утворень, що прийшли на зміну полісам класичного типу. В Північному Причорномор’ї відбувалися схожі процеси, хоча й позначені певною специфікою.У третій чверті IV ст. до н. е. відбувся скіфо-македонський збройний конфлікт, що мав важливі наслідки для грецького населення регіону. Готуючись до походу в Азію, Александр Македонський у 335 р. до н. е. здійснив збройну акцію проти трибаллів й уклав із ними та з кельтами вигідний мир. Як наслідок, загони, сформовані з іллірійсько-фракійських племен, брали участь у його Східному поході. На чорноморському узбережжі Фракії представником Александра став Зопіріон, який у 331 р. до н. е. здійснив похід проти скіфів, що закінчився невдачею. Сам полководець загинув, а його військо було знищене. Цим подіям передувала облога Ольвії, але завдяки рішучим діям ольвіополітів та їхніх скіфських союзників Зопіріону не вдалося захопити місто.
Рис. 17. Ансамбль агори та центрального теменосу Ольвії (за С. Д. Крижицьким)