Глава 5 ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Особливе значення у вивченні історії стародав­нього часу мають дослідження, пов’язані з відтворенням рівня роз­витку інтелекту і духовної культури первісної людини, її намаган­ням пізнати навколишнє середовище, світ взагалі і знайти своє місце в ньому.

Однак, спираючись на попередні відомості про творчу діяль­ність первісної людини, спробуємо відтворити деякі моменти її бу­денного життя в мезолітичний час, залучивши при цьому всі ймовірні свідчення про її духовну й інтелектуальну діяльність.

Як нам уже відомо, близько 3 мільйонів років людина день у день виготовляла з каменю мисливську зброю та інші знаряддя праці. Наприкінці мезоліту вони були не тільки ефективнішими за попередні, а й естетично довершенішими. Здебільшого вони були оброблені і підігнані з ювелірною точністю і великою майстерніс­тю. Однак справа навіть не в цьому. Перш ніж зробити ефективну і естетично досконалу зброю, людині необхідно було добре знати і вміти оцінювати якості кам’яних порід, що безумовно сприяло на­копиченню мінералогічних знань. Із безмежного обсягу гірських порід людина поступово навчилась відрізняти не лише ті, які мог­ли бути піддані подальшій обробці з метою отримання необхідних і належної якості знарядь, а й ті, що могли бути доцільно викори­стані на будівництві різноманітних споруд із застосуванням каме­ню та інших матеріалів.

Проте цим не обмежуються знання первісними людьми власти­востей гірських порід. На мезолітичних поселеннях знайдено чис­ленні перепалені уламки дрібнозернистого озалізненого пісковика, темнобурого мергелю, вохри тощо, поряд з фарботерками, товкача­ми для фарб, дрібними вістрями та трапеціями.

Накопиченню знань з географії та біології сприяли необхідність удосконалення мисливського промислу та процесу розчленування і обробки туш мисливської здобичі. Мисливець повинен був не лише добре знати особливості рельєфу місцевості полювання і вільно орієнтуватися у просторі, а й склад та звички тваринного світу, біологію розмноження промислових тварин, склад і їстівні якості рослин довкілля. Без цих знань важко було успішно вести мис­ливсько-збиральницьке господарство і неможливо було б перейти до доместикації рослин і тварин, перші спроби якої на півдні України розпочались наприкінці мезоліту — початку неоліту. Зростанню географічних уявлень сприяли і вимушені міграції насе­лення, про що йшлося раніше.

Розвиток виробництва також зумовлював потребу в подальшо­му удосконаленні математичних та астрономічних знань. Останнім часом в археології стало визнаним, що значна частина пізньопа- леолітичних та мезолітичних виробів з кісток та витворів мис­тецтва, які були свого часу “прикрашені” різноманітними зарубка­ми, ямками, хрестиками, крапками тощо, відбивають процес ста­новлення і розвитку системи рахунку та календарних (астрономіч­них) уявлень у первісної людини.

Передумови розуміння необхідності кількісних уявлень і опера­цій визрівали у повсякденному житті первісної людини і були пов’язані з її утилітарною діяльністю: розчленування крем’яної сировини, розподіл продуктів мисливського промислу, складання із окремих частин наконечників стріл, спорудження жител тощо. Математичні уявлення на основі цих спостережень почали склада­тися в попередні часи, ймовірно, ще в ранньому палеоліті.

Так, на одному з уламків костяних наконечників, знайдених на мезолітичному поселенні Мирне, що у Нижньому Подунав’ї, чітко помітні чотири групи насічок (рис. 27). Три з них складаються з ромбоподібної фігури в центрі, зверху і знизу біля гострих кутів якої нанесено по чотири або три паралельні насічки. Ледве помітна подібна композиція простежується й у нижній частині уламка, яка частково була стерта заполіровкою під час крепління наконечника до древка, що свідчить про попереднє графічне оформлення нако­нечника до його остаточного закріплення на стрілі. Чітка ритміка графічних композицій безперечно є відбитком досить сталих мате­матичних знань, передусім розвинутої системи рахунку, операцій-

²⁰ Ларичев В. Е. Мудрость змеи. — Новосибирск, 1989; Фролов Б. А. Числа в графике палеолита. — Новосибирск, 1974. —- С. 107—118.

ними одиницями якої були числа 4 й 3, та геометричні надбання. Напевне, ці геометрич­ні композиції мали ма­гічне значення і водно­час могли бути відо­браженням досить склад­них календарних (аст­рономічних) уявлень.

На інших уламках чітко помітні компо­зиції з двох паралель­них насічок, які нано­сились поперек пазів проти місць кріплення

крем’яних вкладенів,

що, мабуть, мало символізувати надійне закріплення крем’яних пластинок — гострого леза мисливської зброї — та сприяти йому

(рис. 28).

Трапляються на уламках і графічні композиції, які нині

сприймаються як суто орнаментальні, хоча в даному контексті ма­

ли не лише естетичне, а й смислове навантаження.

Вище зазначалося, якими значними соціальними змінами в житті тогочасної людності було зумовлене виникнення мезолітич­них могильників. Поряд з цим дослідники підкреслюють і їхнє певне ідеологічне навантаження. Так, аналізуючи позу та орієнта­цію небіжчиків волосько-василівських могильників, Д.

Оригінальний звичай простежений С. М. Бібіковим під час дослідження парного мезолітичного поховання в гроті Мурзак-Коба в Криму. В процесі розкопок та анатомічного вивчення жіночого кістяка з’ясувалося, що у небіжчиці було ампутовано дві останні фаланги на мізинцях обох рук, причому ще за життя жінки, і це мало обрядове значення. Цей звичай був широко розповсюджений серед населення різних континентів за різних історичних часів, від палеоліту до середньовіччя включно, і мав різне ідеологічне наван­таження, що й ускладнює конкретизацію обрядових уявлень, яки­ми керувались мешканці гроту при його виконанні.

У зв’язку з описаним обрядовим каліцтвом підкреслимо ще один аспект інтелектуального розвитку мезолітичної людини. Не­зважаючи на негативну оцінку змісту ампутації, сама по собі вона засвідчує певні досягнення хірургічної практики первісної людини.

Рис. 29. Кам’яна Могила, загальний вигляд зображень.

Крім ампутації кінцівок на остеологічних матеріалах мезолітично­го часу простежено трепанацію черепа, вилучення зубів, лікування переломів тощо. Досить високий для тієї доби рівень практичної хірургії, напевно, супроводжувався і значними досягненнями в інших підрозділах медичної практики та фармакології, які важко простежити на археологічних матеріалах.

Серед незліченних пам’яток мезолітичного часу особливе місце посідає своєрідний археологічний комплекс Кам’яної Могили, яка розташована за 15 км на північ від Мелітополя. Незвичайним є вже саме розташування пам’ятки у ландшафті. Високий пісковий горб, вкритий великими кам’яними брилами, що виразно виді­ляється серед широкої рівнини заплави р.

Але не сам по собі велетенський кам’яний горб цікавить архео­логів (хоча й сама історія його створення природою серед степової рівнини є дуже цікавою), а своєрідні зображення, що вкривають брили пісковика в гротах Кам’яної Могили (рис. 29), та інші за­гадкові знахідки, вкриті лінійно-геометричним орнаментом, яких за понад 100 років дослідження Кам’яної Могили знайдено більше тисячі. Однак до останнього часу серед дослідників не існує єдності ні з приводу хронологи зображень, ні в питанні їхнього історично­го змісту. Безсумнівно лише те, що гроти Кам’яної Могили були культовим місцем, де протягом багатьох століть первісні мешканці відправляли якісь особливі обряди, що відповідали їхнім ідео­логічним уявленням.

Не зачіпаючи згаданих вище дискусійних проблем, звернемо увагу читачів лише на одну групу зображень у “Гроті бика” (за іншими тлумаченнями “Грот мамонта”). Центральне місце за роз­мірами тут займає зображення пораненого стрілами чи списами бика (тура) в бойовій позі (рис. ЗО). Місця “влучення” стародавній художник акцентував штучними заглибинами на корпусі тварини. Поряд з цим зображенням досліджено ще декілька окремих компо­зицій. Насамперед, це коло з чотирьох биків, які також “три­мають” оборону (рис. 29). Зображені також три олені, коні, хижа­ки, градчасті огорожі, протерті заглиблення. Над фігурами людей і заглибинами піднесена людська постать мисливця-заклинателя.

Ймовірно, що композиції “Гроту бика” пов’язані з мисливсь­кою магією. Схематизоване, але цілком упізнаване зображення ту­ра дає можливість припустити датування композицій гроту пізнім мезолітом, коли тур широко заселив степові простори України і став провідним об’єктом полювання мешканців цих районів.

Рис. ЗО. Зображення бика у бойовій позиції з “Гроту бика” Кам’яної Могили, пісковик.

Схематична манера виконання зображень на Кам’яній Могилі заслуговує на особливу увагу. Стилізація та схематизм у первісно­му мистецтві пов’язані з переходом первісних митців від зображень конкретних об’єктів до узагальнюючих образів, що пов’язано із за­провадженням лука та стріл, розвитку засобів полювання та знач­ним розширенням об’єктів мисливського промислу. Відображення цих змін бачимо, зокрема, і на зазначених композиціях. Поряд зі схематичними та стилізованими з’являються й зображення такого крайнього ступеню стилізації та умовності, який не дає змоги поки що розкрили їхнє смислове значення. Ці зображення, прості за формою та складні за змістом, свідчать, що в мезолітичну добу формується новий тип мислення, який спроможний глибше ана­лізувати навколишнє середовище і місце в ньому людини з її складними і суперечливими ідеологічними уявленнями.

Складні міфічні уявлення мезолітичного населення України втілились у чурингах, знайдених у значній кількості на Кам’яній Могилі, на місцезнаходженні Балин Киш у Криму та на інших пам’ятках України. Чуринги (на мові австралійського племені аранда) — це особливі каміння або дощечки з вирізаними або на­мальованими на них знаками, які переховуються у спеціальних таємничих сховищах і символізують приналежність їхніх влас­ників до конкретної тотемної групи. В. Н. Даниленком розкопаний на Кам’яній Могилі окремий “Грот чуринг”, де знайдено біля соро­ка кам’яних, прикрашених лінійно-геометричним орнаментом ви­робів різних розмірів, здебільшого у вигляді різноманітних порід риб. Чуринги виявлено і в інших місцях Кам’яної Могили. З’ясу­вання ідеологічного змісту цих знахідок стане можливим лише за подальшими археологічними дослідженнями.

Завершуючи огляд духовної культури мезолітичного населення, зазначимо, що в цей час помітно зростає рівень раціональних знань первісної людини, поглиблюється її інтелектуальний потенціал, формуються складні ідеологічні уявлення, що відображуються в нових проявах мистецтва та різних міфічних символах, які, здебільшого, поки що важко інтерпретувати.

Все це, поряд із розвитком матеріального виробництва, підготувало базу для запровадження нових форм економіки у неолітичну епоху.