Андрій Федорук (Чернівці) ШОЛОМИ НА ТЕРЕНАХ БУКОВИНИ У КІНЦІ XII - XIV ст. ЗА ДАНИМИ АРХЕОЛОГІЇ ТА ІКОНОГРАФІЇ
Серед речей, що входили до складу захисного середньовічного озброєння, не останнє місце належить різноманітним бойовим наголів'ям. Про їхні знахідки на теренах нашого краю знаходимо інформацію у повідомленнях Ф.А.
Віккенгаузера і В. Мильковича, які в різні роки проводили археологічні дослідження в руїнах Щецинської фортеці. На жаль, виявлені шоломи не дійшли до наших днів. Не залишилося про них відповідної інформації і у фондах Чернівецького краєзнавчого музею. Тому говорити про їхній зовнішній вигляд можна тільки залучивши речовий матеріал з суміжних країв, або за відповідними мініатюрними зображеннями воєнних подій, що відбулися на теренах Буковини.Судячи з відповідних даних археології та іконографії у межах південної 0γκβΛHH⅛ Гллнчьскон побутували бойові наголів'я трьох основних форм - сфероконічної, напівсферичної з полями та куполоподібної. Відзначимо, що перший тип загалом активно використовувалися з кінця ХІІ - до кінця XIV ст., другий - з XIII - до першої чверті XIV ст. включно, натомість третій - в останній третині XIV ст. Усі вони символізують певний вплив різних військових культур на вищевказаний регіон. Одночасне використання деяких з них передбачало безумовно певну різницю в їх функціональному влаштуванні, проте вона не була настільки суттєвою, щоб унеможливити їх співіснування.
Сфероконічний шолом знайдений в ході археологічного дослідження у Ватра-Молдовіцей (курган «Хургішка») у Сучавському повіті Румунії, датується XIII - XIV ст. (за класифікацією А.М. Кірпічнікова - тип ПБ). Високе дзвоноподібне наголів'я складається з двох частин і має легке заломлення на потилиці. Навершя закінчується маленькою кулькою - «яблуком». До передньої частини шолома, очевидно був приклепаний наносник зі спеціальними викружками для очей. У передній частині нижнього краю шолома на відстані 7-8 см розташовані отвори, що призначалися для петель бармиці.
Цей екземпляр шолома мав стержень для прапорця - «яловця». Така деталь бере початок у другій половині XII ст., а особливо добре відомою стає у XIII - XIV ст. Виблискуючий шолом і яскравий яловець виділяли представника знаті, робили помітними його дії та сприяли тактичній орієнтації у бою. Цей тип шолома традиційно пов'язують із взаємостосунками руського населення зі степовими кочівниками у XII - XIV ст. Можливо, що під час розкопок, було знайдено подібні бойові наголів'я, оскільки на горі Цецин також виявлено артефакти, які пов'язують із половецькими старожитностями.До рідкісних різновидів належить бойове наголів'я напівсферичної форми з полями (за А.М. Кірпічніковим тип V). Природа походження шолому даної форми залишається поки нез'ясованою. Однак те, що бойовий головний убір цього типу був поширеним в країнах Центральної та Східної Європи вказують різні його іконографічні зображення. Як випадкові й нетипові шоломи з полями зустрічаються у давньоруських мініатюрах. Проте, ймовірність ужитку такого бойового наголів'я на теренах Буковини є вірогідною у зв'язку із їх знахідками на Поділлі та зображенням на печатці руського короля Юрія Львовича. Бармицю для них заміняв кольчужний каптур, який часто складав єдине ціле з кольчугою.
Останній тип - куполоподібний шолом (за Р Хешем це «бацінет» або «басцінет»), зафіксований у певній стилізованій формі на одній з мініатюр Лицевого літописного зводу (середина XVI ст.), що зображає «кой келій» об'єднаних військових сил управителя Володислава Опольського і князів Коріатовичів з татарами еміра «Темеря» («Темнрезл») восени 1374 р. Це об'ємне бойове наголів'я, краї якого не обмежувалися лінією чола, а опускалися на потилицю воїна. По боках і нижньому краю шолома розташовувалися скоби до яких за допомогою шнура кріпилася бармиця. Остання робилася з кольчуги, і вона спадала спереду та ззаду. Спереду вона доходила до підборіддя, залишаючи тим самим обличчя відкритим.
Підсумовуючи викладений матеріал, зауважимо, що бойові наголів'я як складову частину обладунку досить рідко знаходять під час археологічних робіт в деяких похованнях лише представників знаті. Однак з розвитком військової справи захист голови ставав усе більше загальною необхідністю. Проте, наведені типи шоломів були доступні, переважно, тільки для професійного прошарку воїнів - «шроужьннком».