Зміни у сфері культури

Після визволення території України від німецько-фашистських загарбників почало­ся відновлення зруйнованих під час війни шкіл, вузів, закладів культури, наукових установ Поширення набув рух за відбудову зруйнованих і спорудження нових шкільних приміщень силами, засобами і руками самого населення — „методом народної будови”, що зародився ще під час війни з ініціативи жителів с Верхівня на Житомирщині В 1944-1950 рр у республіці було побудовано, а та­кож відбудовано зруйнованих повністю і частково 1669 шкіл на швмільйона учнівських місць Однак шкільна мережа не задовольняла наявних потреб У середині 50-х рр 16 тис шкіл (33,2% від їх загаль­ної кількості), в яких навчалося 1,67 млн дітей, змушені були організовувати заняття в дві, а чима­ло шкіл — навіть у три зміни Значна кількість цих закладів, особливо в сільській місцевості, а також у робітничих селищах, розміщувалася в мало присто­сованих для занять приміщеннях Школи постійно відчували гостру потребу в підручниках, зошитах, обладнанні У 1950/51 навчальному році загальний книжковий фонд шкільних бібліотек становив 17 млн примірників — у середньому кількість книжок в одній такій бібліотеці була меншою, ніж до війни

Труднощі, що стояли перед освітньою системою у повоєнний період, привели до швидкого зростан­ня кількості вечірніх шкіл, особливо в містах Були засновані також курси для дорослих, професійні за­очні школи У 1953 р здійснено перехід до обов’яз­кової семирічної освіти

Унаслідок проведеної після війни реорганізації кількість вищих навчальних закладів в УРСР зменшилася, тоді як кількість студентів зросла з 99 тис у 1946 до 325 тис у 1956 р Правда, майже половина з них навчалася на заочних і вечірніх відділеннях, що загалом негативно впливало на рівень фахової підготовки Серйозним гальмом у розвитку загальноосвітньої та спеціальної школи була заідеологізованість навчально-виховного про­цесу, закостенілість його форм і методів

В повоєнні роки було внесено ряд змін в ор­ганізацію наукових досліджень в УРСР Зокрема, в листопаді 1945 р було вирішено створити у складі AH УРСР сільськогосподарське відділення (в 1956 р на його базі утворена сільськогосподарська академія) В 1952 р з відділу фізико-хімічних і ма­тематичних наук виділився відділ фізико-матема- тичних наук У 1954 р був утворений кримський філіал AH УРСР Розширилася мережа науково- дослідних установ в УРСР Якщо в 1945 р їх налічувалося 267, то в 1950 — 462, в т ч більше ЗО академічних інститутів Серед новостворених — харківські інститути радіофізики та електроніки, фізико-технічний низьких температур, львівські інститути — машинознавства та автоматики, суспільних наук, геологи, корисних копалин, київські інститути — металофізики, металоке­раміки і спецсплавів та ін Зміцнювалася, хоча й повільно, матеріально-технічна база науково- дослідних установ Зростав кадровий потенціал

В середині 50-х рр у складі академії налічува­лося 81 дійсний член та 100 членів-кореспондентів У 1946 р після смерті O Богомольця президентом AH УРСР був обраний O Палладій, відомий уче_; ний біохімік, який мав великий досвід науково-ор­ганізаційної роботи і користувався авторитетом в академічних колах

Зусилля вчених України спрямовувалися пере­дусім на розв’язання актуальних проблем індустріального розвитку, створення нових видів озброєнь і техніки, на реалізацію „плану перетво­рення природи", який висунув Сталін у 1948 р По­при всі труднощі морально-психологічного порядку, некваліфікованого втручання в наукове життя партійних і державних чиновників, репресії, ук­раїнські вчені збагатили науку багатьма фундамен­тальними розробками, винаходами й відкриттями Зокрема, чимало зробили вони для розвитку ракет­ної техніки, космонавтики, використання атомної енергії у військових та мирних цілях Вчені України взяли активну участь у підготовці до запуску пер­шого штучного супутника Землі в жовтні 1957 р, польоту в космос першої В СВІТІ людини — Ю Га- гаріна В 1956 р генеральним конструктором будівництва космічних кораблів в CPCP став вихо­дець з Житомирщини C Корольов Широке виз­нання як конструктор турбореактивних двигунів здобув академік А Люлька Одним з творців атом­ної бомби був генерал-лейтенант M Духов

Значними були досягнення математичних наук Так, наприкінці 40—х рр під керівництвом M Лаврентьева було створено новий напрям у теорії функцій — теорію квазіконформних відобра­жень, що мало велике значення для подальшого розвитку газо- та гідродинаміки Обширні дослідження проводились у галузі квантової теорії поля, теорії ймовірності, обчислювальної машинної техніки Під керівництвом C Лебедева в Інституті електротехніки в 1948—1950 рр було виготовлено першу в Європі електронну цифрову обчислюваль­ну машину 3 1949 р в Інституті фізики під керівництвом M Пасічника розгорнулися дослід­ження в галузі фізики атомного ядра Металургію атомної енергетики, ядерну фізику надвисоких енерпй, ядерну фізику середніх енергій, фізику над­низьких температур, радіофізику успішно до­сліджували науковці Харківського фізико- технічного інституту AH УРСР У галузі технічних наук були також розроблені й впроваджені у вироб­ництво технологія одержання надміцного чавуну, електровимірювальні прилади та ряд автоматичних регуляторів для гідроелектростанцій, нові, більш сучасні врубові машини й вугільні комбайни З 1948 р розпочалися дослідження в галузі порош­кової металурги

В Інституті електрозварювання AH УРСР, якому 1945 р було присвоєно ім’я його організато­ра академіка Є Патона, успішно досліджувався і впроваджувався у виробництво новий метод елек­трошлакового зварювання кожухів доменних печей, суцільнозварних мостів, суден тощо Син і учень Є Патона Борис створив теорію автоматів дугового зварювання, що допомогло розробити технологи напівавтоматичного зварювання під флюсом Знач­ним технічним досягненням, яке довело великі мож­ливості нових технологій, була побудова в 1953 р найбільшого тоді в світі суцільнозварного моста че­рез Дніпро у Києві довжиною понад 1,5 км 3 1953 р після смерті батька і донині Інститут електрозва­рювання очолює академік Б Патон

Позитивні результати були досягнуті в галузі хімічних наук В Інституті фізичної хімії їм Л Пи- саржевського 1949 р було вперше одержано важ­кий азот Директор, інституту O Бродський разом із своїми учнями розробив теорію розділення ізо­топів, створив методи концентрування важкої води Його книга „Хімія ізотопів”, видрукувана 1952 р, стала першим у світовій науці підсумковим дослідженням у цій галузі хімії В Інституті загаль­ної та неорганічної хімії було розгорнуто досліджен­ня, спрямовані на розв язання проблем захисту вод­ного басейну від забруднень шкідливими речовина­ми і постачання споживачам чистої води

В УРСР проводились дослідження в галузі сільськогосподарських, біологічних та медичних на­ук, у вивченні та використанні пдроенергетичних ресурсів республіки В галузі сільського господар­ства діяльність учених спрямовувалась на виведен­ня нових зернових і технічних культур, високопро­дуктивних порід худоби, на застосування нових до­брив та удосконалення методів обробки грунтів Доводилося вченим України реалізовувати й про­жектерські плани, породжені у високих партійно- урядових кабінетах Зокрема, розроблялися про­блеми, пов’язані з акліматизацією на українських землях субтропічних культур В Інституті фізіологи рослин та агрохімії розгорнулися дослідження щодо підвишення продуктивності каучуконосне в Україні

Значної шкоди розвитку біологічних наук зав­дала лисенківщина В 1947—1948 рр відновилися переслідування генетиків T Лисенко оголосив ген міфічною частинкою Біологів, які в проблемах ге­нетики стояли на наукових позиціях, було піддано нищівній критиці як „безрідних космополітів” В Україні переслідувань зазнали вчені-бюлоги Д Третьяков, M Гришко, І Шмальгаузен та ін, що на багато років загальмувало розвиток перспектив­них напрямів біологічної науки і зумовило відста­вання в цій галузі від світового рівня

Зміцнювала свої позиції археологічна наука Однак недостатнє фінансування та брак технічних можливостей вели до втрат величезної кількості ар­хеологічних пам’яток Особливо з вини всесоюзних відомств 3 1945 по 1954 р Інститут археології AH УРСР очолював академік П Єфименко Його фун­даментальна праця „Первісне суспільство” (1953) здобула великий авторитет автору Певні результа­ти були досягнуті економістами, літературознавця­ми, мовознавцями, етнографами, мистецтвознавця­ми, філософами, правознавцями Робота останніх зосереджувалася у новоствореному в 1946 р Інсти­туті філософи та секторі держави і права (1949) Літературознавці досліджували творчість ук­раїнських класиків та письменників радянської Ук­раїни Науковцям вдалося зібрати рукописи T Шевченка, Марка Вовчка, M Коцюбинського та багатьох інших Було продовжено видання десяти­томника Т.Шевченка В 1949 р розпочато видан­ня 20-томного зібрання творів І Франка На почат­ку 50-х рр було видано повне зібрання творів І Котляревського, підготовлено 5-томник Лесі Ук­раїнки В літературознавстві плідно працювали O Дорошкевич, А Шамрай, Ю Меженко, Є Ки­рилюк, M Возняк, І Пільгук, IO Білецький, O Килимник, C Крижанівський та ін В Інституті мовознавства, який з 1945 р носить ім’я видатного українського філолога XIX ст O Потебні, продов­жувались дослідження фонетичної системи, грама­тичної будови і лексичного складу сучасної ук­раїнської літературної мови, збирались матеріали для атласу української мови Вчені-мистецтвоз- навці досліджували теорію та історію образотвор­чого мистецтва України, музики, театру, кіно Ця праця здійснювалася в умовах шаленого ідео­логічного тиску, некомпетентного втручання партійно-державних органів у розвиток науки, безпідставних звинувачень учених-гуманітарпв у „безідейності”, „націоналістичних збоченнях”, у „низькопоклонстві перед Заходом”, у відступах від марксизму-ленінізму

В таких же умовах працювали діячі літератури і мистецтва Однак всупереч обставинам у 40—50-і рр ними створено чимало творів, що залишили помітний слід у художній культурі українського на­роду Гак, Ю Яновський опублікував роман „Жива вода”, темою якого була воєнна і повоєнна дійсність України П Панч видав ряд новел і роман „Запо­рожці”, в якому змалював події з української історії 1639-1648 рр Історичний роман з часів Хмель­ниччини написав H Рибак — „Так сходило сонце” Ю Смоличу належить роман „Вони не пройшли” про німецьку окупацію Харкова в 1941—1942 рр Плідно працювали O Довженко, В Сосюра, Остап Вишня Особливу популярність у повоєнні роки здобула творчість О Гончара, автора трилогії „Пра­пороносці”, повісті „Земля гуде” До помітних явищ літературного життя належали збірки поезій А Малишка „Чотири літа”, „За синім океаном”, збірка А Первомайського „Земля”, поема П Тичи­ни „Похорон друга”, автобіографічна поема M Рильського „Мандрівка в молодість”

Зусиллями талановитих митців України розви­валося театральне, музичне, образотворче мистец­тво та кіно Уже 1944 р було завершено рееваку­ацію театрів Відновлювали життя і ті театральні колективи, які припинили роботу під час війни В західних областях УРСР було створено 18 нових театрів У другій половині 40-х рр в УРСР діяло 96 театрів, у 78 із них спектаклі ставили ук­раїнською мовою Спільною бідою їх була ідейна й мистецька уніфікованість, а спільним здобутком — наявність великої плеяди талановитих акторів У те­атрах України працювали такі видатні майстри сце­ни, як M Литвиненко-Вольгемут, 3 Гайдай, M Гришко, І Паторжинський, ГЮра, Б Гмиря, H Ужвій, К Хохлов, M Романов, А Бучма, Є По­номаренко, Ю Шумський та багато інших

Музичне мистецтво радянської України в перше післявоєнне десятиріччя позначене передусім творчістю таких композиторів, як K Данькевич, Д Кгебанов А Філшенко, ГЖуковський, А Свечников, M Вериківський, В Гомоляка, K Домінчен M Колесса, ГМайборода, Б Лято- шинський та ін Популярністю серед глядачів і слу­хачів користувалися Державний український на­родний хор під керівництвом ГВерьовки, створений восени 1943 р Київська державна академічна ка­пела „Думка" під керівництвом O Сороки, Львівська державна хорова капела „Трембіта" під керівництвом П Муравського, Державна капела бандуристів УPCP під керівництвом O Міньків- ського, Державний симфонічний оркестр

Пошуки ідеологічних відхилень призвели до на­падок не тільки на діячів української чи російської, а й єврейської культури Багато єврейських пись­менників, учених, художників було репресовано за звинуваченням у „космополітизмі" Була навіть сфабрикована „змова" єврейської інтелігенції, в якій планувалося за допомогою „міжнародного єврейства" заволодіти Кримом і відокремитись від Радянського Союзу

Наприкінці 40 — на початку 50-х рр в умовах навішування націоналістичних ярликів, боротьби з національними культурами набирає величезних розмірів фетишизація російської культури та історії Ідеологія і політична тактика сталінізму носили відкрито великоруський націоналістичний характер Скрізь і всюди проголошувалось, що в економіці 1 політиці, філософи і науці саме російській думці на­лежало,всесвітньо-історичне значення" Російсь­кий народ, за словами Сталіна, „заслужив у цій війні загальне визнання як керівна сила Радянсько­го Союзу серед усіх народів нашої країни"

В інших умовах розвивалася українська культу­ра поза межами радянської України Третя хвиля еміграції, пов’язана з подіями 2-і світової війни, сколихнула культурне життя українців за кордоном, влила в нього новий потужний струмінь Обстави­ни війни змусили залишити Батьківщину майже 4,5 тис вчителів, інженерів, учених, лікарів, ак­торів, священиків, студентів, їх зусиллями були відкриті навчальні, духовні й культурно-освітні за­клади, засновані товариства й асоціації, наукові ус­танови В 1947-1948 рр у Німеччині й Австрії бу­ло 29 українських гімназій, 80 народних шкіл, 8 спеціальних середніх шкіл У Німеччині відновили свою діяльність Український вільний університет та Український техніко-господарський інститут, за­сновані нові вузи — Українська висока економічна школа, Українська богословська православна ака­демія і Греко-католицька духовна семінарія На­весні 1947 р була відновлена також діяльність Наукового товариства їм T Шевченка (в Мюн­хені) Найбільшим доробком його стала кількатом- на „Енциклопедія українознавства" 3 1945 р роз­горнула діяльність Українська вільна Академія наук дточатку в Авгсбурзі, а згодом у Вінніпезі та Нью- Йорку HTIlI організувало свої відділи у США, Канаді й Австралії Основний напрям досліджень — українознавство

Значним був доробок українських еміграційних літераторів З-поміж інших творів, написаних у 40-1 рр, варто виділити романи „Діти чумацького шляху" Д Гуменної, „Ост" У Самчука, „Тигроло­ви" І Багряного, „Доктор Серафікус", „Без грун­ту" В Домонтовича, „Еней і життя інших", „День гніву" Ю Косача Найвидатнішим з поетичних творів була поема TОсьмачки „Поет" (1947) Плідно творили на поетичній ниві M Орест, Ю Клен, В Барка, Л Лиман, Л Полтава, O Заєв- ський, O Веретенченко, Яр Славутич, C !ординсь­кий, Б Кравців, Б Нижанківський та їй Найбільш виразними явищами в театральному житті українців за рубежем були Ансамбль українських акторів під керівництвом В Бла§ацького і Театральна студія під керівництвом И Гірняка та O Добро- вольської

В перші повоєнні роки основні культурні центри української еміграції містилися в Німеччині та Австрії В 1949-1950 рр вони поступово пе­ремістилися до США та Канади Культурна творчість зарубіжних українців репрезентувала ук­раїнську культуру за рубежем, засвідчувала високі потенційні можливості уярмленого українського на­роду, який навіть в умовах сталінщини зберігав, розвивав і примножував кращі національно-куль­турні традиції, плекаючи надію на майбутнє демо­кратичне відродження їх і вільний розвиток