Із збірника документів про злочини німецько-фашистських загарбників на окупованій території СРСР та інших країн щодо радянських громадян
Наведені дані свідчать про трагедію радянських військовополонених, у тому числі на окупованих землях України, де їх загинуло до 1 млн 800 тис. осіб.
Німецькі імперіалісти керувалися у своїй окупаційній політиці на Сході принципом: «Чим більше загине людей, тим легше буде проводити колонізацію ».
Ця політика приносила диявольські плоди: до початку 1942 р. з 9,9 млн радянських полонених живими залишилося, за даними чиновника Міністерства праці фашистської Німеччини Е. Мансфельда, 1,1 млн. З 5,75 млн радянських військовополонених до 1 травня 1944 р. в таборах померло 1,981 млн осіб, 1,030 млн було «вбито при спробі втечі» або передано гестапо для «ліквідації», 280 тис. загинуло в пересильних пунктах і таборах. Таким чином, за досить неповними даними, близько 3,3 млн радянських військовополонених до середини 1944 р. було по-звірячому замордовано і вбито у фашистському табірному пеклі. Точних же відомостей про те, скільки радянського цивільного населення загинуло в період фашистської окупації, немає. Але треба думати, що ці жертви обчислюються не одним мільйоном осіб. Якщо до війни на окупованій ворогом радянській території проживало 88 млн осіб, то після війни це населення скоротилося до 55 млн осіб, тобто на 33 млн, у тому числі міське з 25 до 10 млн, сільське з 63 до 45 млн осіб.
Таким був «Генеральний план «Ост» у дії.
«Совершенно секретно! Только для командования!» Стратегия фашистской Германии в войне против СССР : документы и материалы. - М. : Наука, 1967. - С. 102-103.