Заява Товариства українських поступовців до IV Державної Думи 1912 р.
У сучасних умовах громадсько-політичного життя Росії українське громадянство позбавлене можливості мати в Державній Думі своїх представників. Це примушує нас висловити оцією заявою наше ставлення до останніх виступів у Державній Думі з українського питання.
Заявляємо про свою солідарність з тими поважними депутатами, котрі, не бувши українцями за походженням, але, правильно оцінюючи становище представників демократичних верств населення, підняли свій голос проти нестерпних утисків, які відчуває українське слово й взагалі всі прояви українського життя і завдяки яким українська інтелігенція й український народ позбавлені можливості користуватися своєю мовою та іншими засобами української культури.Визнаємо негайну потребу націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу.
Вважаємо автономію України, рівно як і інших областей і націй, гарантією від втручань у сферу національного життя й запорукою (забезпеченням) вільного культурного й громадянського розвою.
Разом з тим протестуємо проти виступу делегата Скоропадського, який, зловживаючи своїм історичним ім’ям, дозволив собі говорити від імені українського (малоруського) громадянства. Як представник лиш тої частини його, яка давно порвала зв’язки з національним життям рідного народу, він не має на це права. Голос його, як і голос всяких перевертнів з інтелігенції і з темних мас, не може висловлювати поглядів і змагань української інтелігенції і свідомих елементів українського суспільства. Підписались:
Мих. Грушевський, проф. унів., С. Єфремов, В. Леонтович, В. Ло- зинський, Ф. Матушевський, І. Полторацький, В. Уляницький, Є. Чикален- ко, В. Шемет, Ф. барон Штейнгель.
Українські політичні партії кінця XIX- початку XXст. - С. 101-102.