Загальний політичний страйк у Катеринославі в зв’язку з повстанням на броненосці «Потемкин»
(З кореспонденції в газету «Пролетарий» від 3 серпня 1905 р.)
Катеринослав (ЗО червня)...Катеринославські пролетарі підтримали Одесу і повсталих матросів... Відомості, шо надходять з Одеси, наелектризовували всіх і примушували поспішати.
Пізно увечері відбулися збори робітників усіх заводів. Настрій був такий, щоб почати страйк в понеділок, тим більше, що з мартенівського і доменного цехів (відсталі цехи) прийшла звістка, що там почався страйк. Збори не були закінчені, бо з’явились козаки. У понеділок 20-го і у вівторок припинилось буквально все торгове і промислове життя міста. Вагони трамвая стояли порожні. Рух на залізниці також припинився. Біля Брянського заводу на колії стояв паровоз. Машиніст хотів було повернути його на вокзал, розвів пари, але робітники вскочили на паровоз, випустили пару і вилили з котла воду.Важко передати той запал, шо охопив всю робітничу масу. Величезне піднесення духу відчувалося на великому мітингу, де промовець комітету більшості був обраний головою...
У вівторок відбулася сутичка з козаками. На збори (годині о 4-5 вечора) в кілька сот робітників на розі першої Чечеловської і Брянської площі наїхала сотня козаків. Постріли з натовпу і каміння примусили їх зійти з коней. Через секунду кулі так і свистіли над головами. Як з натовпу, так і козаки, зробили багато пострілів. Внаслідок цього 6 робітників було поранено. Натовп розбігся по подвір'ях. Озлоблення на козаків було таким сильним, шо слово «бомба» вимовляв буквально кожний. Бомб не було. Козаки лютували. На другий день козаки, що проїздили вдень по робітничих кварталах, відкрили стрілянину по маленькій купці робітників тільки за те, шо робітники тюкали на козаків. Два чоловіки були поранені, один з них на другий день помер. Увечері на Чечеловці козаки поранили кулями двох робітників (деякі кажуть — чотирьох). До загального страйку в місті відбувалися часткові страйки на різних підприємствах.
За два дні до загального страйку страйкували пекарі, тримались 6 днів, так шо в місті не було хліба. На Амурі і Нижньодніпровську (район за Дніпром) організація слабша, тому страйк відбувався не так дружно. Бельгійський завод (150 роб.) застрайкував 20-го.21-го вранці частина робітників увійшла в естампажний завод (робітників 300 чоловік) з вигуками: «кидай роботу», зупинила завод. Промовцеві з комітету більшості вдалося виголосити політичну промову. Від естампажного (заводу) частина (робітників) попрямувала зупинити заводи на Амурі. Хотіли зупинити Нижньодніпровські залізничні майстерні (робітників 1500-2000), але оскільки ще за годину до зупинки естампажного заводу прибув поїзд з 100 солдатами охороняти майстерні, то робітники пішли зупиняти машинобудівний завод, де застрайкував напередодні ливарний цех. Машинобудівний завод і трубопрокатний (завод) Шодуара (робітників 800) застрайкували і протримались три дні. Навіть лісопильні, що знаходяться на /\мурі, також приєдналися до загального руху. Страйк в Катеринославі і на Амурі був загальним. Тільки Нижньодніпровські (залізничні) майстерні (робітники відсталі, малокультурні, воїни навіть в 1903 р. і під час січневого страйку 1905 р. залишались осторонь) працювали, їх посилено оберігають від «крамоли». Там постійно перебувають козаки.
Тепер продовжують економічний страйк: Бельгійський завод, естампажний, трубний (біля Брянського) і цвяховий. У місті страйкує друкарня Яковлева.
«Вперед» і «Пролетарий», Ns 12, 16 (3) серпня 1905 р.
295.