Відозва Центрального національного комітету до польського народу, яка поширювалась і в губерніях Правобережної України
«о
В перший день явного повстанця, в першу хвилину початку священної боротьби комітет центральний народовий оголошує всіх синів Польщі, без різниці віри і роду, походження і стану, вільними і рівними громадянами краю.
Земля, якою сільський люд володів на правах чиншу або панщини, стає з цієї хвилини безумовною його власністю, а власники, які зазнали збитку, винагороджені будуть із загальних фундушів [фондів, коштів] держави.Отже, до зброї! Народи Польщі, Литви і Русі! До зброї! Час загального визволення настав...
А тепер звертаємося до тебе, народ московський, традиційним лозунгом нашим — свобода і братство народу — і тому прощаємо тобі вбивство нашої вітчизни, навіть кров Праги і Ошмяни, розбій на вулицях Варшави і тортури в підземеллях цитаделі. Але якщо ти в цю вирішальну хвилину не відчуєш у собі муки сумління за минуле, не заявиш більш священних бажань для майбутнього, якщо ти в боротьбі з нами даси підтримку тиранові, який нас б’є, а тебе топче, горе тобі!
Н. И. Павлишев. Седмицы польського мятежа. СПБ, 1887. Соч. Т. V. С. 365.
243.