Відчування різниці між українським і московським народами у своїх і чужих

Як самі українці доби гетьманщини й наступних часів, так і чужинці подорожні, які переїздили по обох тих краях, відчу­вали велику різницю між культурою та психікою українського і московського народів, а також між їх краями.

Відчування різниці між тими народами можемо знайти вже в козацьких літописах, т.зв.

Г. Винський написав записки під заголовком « Моє время », в яких він описав враження з свого побуту в Петербурзі і на мо­сковській провінції. Життя й родинні відносини московського дво­рянства видалися йому дуже некультурними. Зокрема вражала його жорстока поведінка дворян з кріпаками та грубість родин­них відносин. Багато разів Винський відчував свою культурну вищість та вищість свого « малоросійського » виховання ^{[239] [240]}.

Невідомий автор « Історії Русів » кілька разів дуже чітко про­тиставляє некультурність москвинів культурності українців та дуже засуджує різні жорстокості москвинів, над якими не будемо тут зупинятися ²³³.

Відчували велику різницю між тими двома народами також подорожні чужинці, а найчіткіший вислів тій різниці дав Павло з'Алеппо в Сирії, секретар Антіохійського Патріарха Макарія III, з яким Павло подорожував по Україні 1654 і 1656 рр. та з яким поїхав був і до Москви. Свої враження описав Павло в своєму « Ден­нику подорожі » ^[241].

Якщо взяти до уваги літературні твори, то Леся Українка дуже добре зобразила різницю культур, психіки, світосприймання та життєвої атмосфери у українців і москвинів у час гетьмана Петра Дорошенка в своїй відомій драматичній поемі « Бояриня », пере­виданій 1971 року в Торонті, Канада. Для цього, як знаємо, про­студіювала вона деякі історичні джерела ^{[242] [243] [244] [245]}.

Не тільки українці відчували свою окремішність від москви­нів; відчували її й москвини, як це видно з тих історичних джерел 18 і початку 19 ст., в яких описано спільні походи українських козаків враз з московським військом проти татар чи турків, як напр., в «Історії Русів » ²³⁰. Москвини в часи Хмельницького і його наслідників називали українців черкасами, а українські пи­сьма в московській царській канцелярії перекладано на москокську мову. Видно, що тяжко було їм розуміти ту мову, якою користу­валися українці в той час у письмах.