>>

ВІД АВТОРА

Хто хоч раз у житті не мріяв відкрити таємницю? Таємниці, особливо багатогранні історичні, завжди притягували до себе до­питливих людей. Таємниці хвилюють, викликають інтерес, звуть та примушують здійснювати вчинки.

В той же час є люди, котрі використовують таємниці у своїх цілях, створюючи з них міфи, котрі намагаються видати за дійсність і змусити нас повірити в них.

Прикладом одного з таких міфів може слугувати твердження, що Київська Русь завжди стояла на узбіччі європейської історії. В той же час поріднитися з князями Київської Русі вважали за честь наймогутніші королівські двори Європи.

Другий приклад: міф про те, що Україну завжди гнобили та за­хоплювали, і вона до XX ст. не мала своєї державності. Хоча були і Київська Русь і Галицько-Волинське князівство, а у XIV - XV ст. до 90% населення і території Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського складали Білорусія та Україна, держав­ною мовою була тогочасна руська мова, законом — «Руська Прав­да», а литовські князі прийняли православ’я. Крім того, були ще Запорізька Січ та Гетьманщина.

Ще один міф — те, що жителі українських земель були «заби­тими» і не писемними, і нічого далі своєї глиняної мазанки не ба­чили. Хоча по підручникам, написаним в Україні, століттями на­вчались не тільки українці, а й жителі Росії, Білорусії, Болгарії, Сербії та ін. (До речі, про мазанки. Хати мазали глиною не через те, що були «не культурними», а через те, що іншого будівельного матеріалу у степовій смузі не було, а білили вапном через гігієну. А європейці в цей же час місяцями не мились, а замки їх правителів страждали від нашестя бліх, клопів та іншої живності.)

А чи знаєте ви, шановний читачу, що в Україні з давніх-давен добували перлини, смарагди та алмази; що саме в Києві була відкри­та перша в Європі публічна бібліотека; а на Євангелії, привезеному із Київської Русі в Париж, складало присягу не одне покоління французьких королів; що кращої піхоти, ніж запорізькі козаки, в XVI - XVII ст. не було в Європі; що козацькі «чайки» - це човни довжиною 15 - 20 метрів (більше п’ятиповерхового будинку), а шириною та висотою 4 на 2 метри.

Шановний читачу, можна приводити ще багато прикладів, тає­мничих граней в історії багато, але давайте разом спробуємо розіб­ратись хоча б з декількома з них.

Зі щирою повагою

| >>
Источник: Уривалкін О.М.. Таємничі грані історії. — K.: KHT,2007. — 340 с.. 2007

Еще по теме ВІД АВТОРА: