УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В ГАЛИЧИНІ
| Рік | Партія | Лідери | Друковані органи | Політична програма | ||||
| 1890, Львів | Русько- українська радикальна партія (РУРП)[2] | Іван Франко, Михайло Павлик. Найвпливовішою групою у РУРП були «Молоді радикали»: Семен Вітик, Микола Г анкевич, Юліан Бачинський (автор праці «Україна irredenta» (1895), у якій вперше прозвучала ідея політичної самостійності України, включена до нової програми РУРП 1895 р.) | газети «Хлібороб», «Громадський голос», «Громада», «Радикали» | 1890: загальні соціалістичні ідеї в поєднанні з ідеєю зміцнення індивідуальних селянських господарств; перебудова внутрішнього життя Дунайської монархії на засадах «правдивого автономізму». 1895: ідея самостійності України. | ||||
| 1899 | Українська соціал- демократична партія (УСДП) | Семен Вітик, Микола Г анкевич, Юліан Бачинський. | газети «Воля», «Земля і воля», «Вперед!», «Праця». | Ідеї марксизму та політичної самостійності України. Гасло: «Боротьба на смерть з царизмом». | ||||
| 1899 | Українська національнодемократична партія (УНДП)[3] | Юліан Романчук, Михайло Грушевський, Іван Франко (автор програми УНДП) | газета «Свобода», близькі до ідей УНДП газети «Діло», «Буковина» | 1900 - відозва УНДП з вимогами поділу Галичини і Буковини з наступним їх об’єднанням в одну адміністративну одиницю. Ідеал: незалежна Україна-Русь. | ||||
| 1896 | Русько- український християнський союз (РУХС) | Олександр Барвінський, Анатоль Вахнянин, підтримував галицький митрополит Сильвестр Сембратович | газета «Руслан» | Консервативно-клерикальне спрямування. Після обрання у 1900 р. галицьким митрополитом Андрея Шептицького Греко-католицька церква стає ще потужнішим чинником національного руху. | ||||
| 1900 | Русская народная партія (РНП) | газета «Г аличанинъ» | Русофільські ідеї | |||||
| ПОЛІТИКУМ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. | ||||||||
| Партія/ Об'єднання | Рік заснування | Представники | Друк. органи | Вимоги | ||||
| Революційна українська партія (РУП) Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП) | 1899/1900, Харків Закордонний комітет РУП у Львові. Розкол (1904); 1905 | Дмитро Антонович, Михайло Русов, Мар’ян Меленевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра | Газета «Гасло», «Селянин», «Добра новина», «Праця» | Самостійна Україна, націоналізація землі, диктатура пролетаріату; З 1903 - соціал-демократія, автономія України, відмова від націоналізації землі. | ||||
| Українська народна партія (УНП) | 1902 Нелегальна Перейменування на Партію соціалістів- самостійників (1917) | Микола Міхновський, Василь і Григорій Шевченки, Володимир і Сергій Шемети | Часописи «Самостійна Україна», «Хлібороб», «Запоріжжя», «Слобожанщина», «Сніп» | Націоналізм (М. Міхновський, «Десять заповідей націоналіста», Львів, 1906); соціалізм («Партія укр. міського пролетаріату»); самостійність України («Укр. республіка укр. робочих людей») - федеративна президентська республіка («спілка земель») | ||||
| Українська соціал- демократична спілка (УСДС) | 1904-1909 | Мар’ян Меленевський | Газета «Правда» | Об’єднання з РСДРП (згодом - її обласна організація). Значні позиції у Львіові. | ||||
| Українська деимократична партія (УДП) Українська радикальна партія (УРП) | 1904 1904 | О. Лотоцький, Євген Чикаленко Борис Грінченко, Сергій Єфремов | Автономія України у складі Російської конституційної монархії; соціалістичні вимоги (8год. роб. день, пенсії) | |||||
| Українська радикальнодемократична партія (УРДП) | 1905-07 | С. Єфремов, Б. Грінченко, Є. Чикаленко | ||||||
| Українська партія соціалістів- революціонерів (есери) | 1906 Всеросійська партія соціалістів- революціонерів (1902/1905) | Микита Шаповал, Павло Христюк, Микола Залізняк, Ковалевський | Повалення самодержавства, демократична республіка,автономія територій і громад, самовизначення всіх націй, федеративні відносини, соціалізація землі (передача в загальне народне користування) | |||||
| Товариство українських поступовців (ТУП) Легальне об’єднання різних політ. сил | 1908, Київ | Михайло Грушевський, С. Єфремов,В. Винниченко, С. Петлюра, Є. Чикаленко | Місячник «Украинская жизнь» (Москва; редактор С. Петлюра) | Громади в усіх укр. губерніях, Санкт-Петербурзі, Москві Конституціоналізм та парламентаризм. Зв’язки з рос. думськими фракціями «трудовиків» та кадетів, що зобов’язалися підтримувати боротьбу українців протии нац. гноблення. | ||||
| Конституційно- демократична партія (кадети) | 1905 | Павло Мілюков 8 тис. членів в Україні | Лівоцентристи Еволюційний розвиток завдяки реформам «згори»; конституційно- парламентська держава; національно-культурні автономії | |||||
| Союз 17 октября (октябристи) | 1905 | Олександр Гучков 3 тис. членів в Україні | Правоцентристи Еволюційний розвиток завдяки реформам «згори»; конституційно- парламентська держава; національно-культурні автономії | |||||
| Союз русского народа | 1905 | Олександр Дубровін, Володимир Пурішкевич 200 тис. членів в Україні | Газети «Русское знамя», «Вестник Союза русского народа» | Унітаризм, рос. Націоналізм, поміркований соціальний захист низів | ||||
| Російська соціал- демократична робітнича партія (РСДРП) | 1903 - розкол на більшоівиків (Володимир Ульянов-Ленін; комітети в Катеринославі, Одесі та Миколаєві) та меншовиків (Юлій Мартов; впливи на Київщині, Харківщині, Донбасі) | Григорій Петровський, Матвій Муранов | Диктатура пролетаріату | |||||
| Бунд | Одеса, Житомир, Катеринослав | Єврейське населення України | Національно-культурні права єврейського населення | |||||
Еще по теме УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В ГАЛИЧИНІ:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -