Уривки з опису Запорозької Січі невідомим сучасником (1740 р.)
Яку військову старшину мають в своєму війську запорозькі козаки, також яке житло і скільки їх.
При Запорозькій Січі завжди є військова старшина: кошовий отаман — 1, військовий суддя — 1, військовий писар — 1, військовий осавул — 1.
При них є військові слуги; при кожному писарі писарчук — 1, при артилерії гармаш — 1, підосавул — 1, довбуш — 1.Коли з їхнього складу старшин посилають у військові походи, тоді на їх місце вибирають від усього війська наказну старшину, яка і залишається на Січі. Також на річці Самарі знаходиться декілька тисяч чоловік запорозьких козаків, і там над ними, на Січі, від усього війська вибирають старшин і до них призначають: полковника або сердюка — 1, писаря — 1, осавула — 1.
При Запорозькій Січі у згаданих козаків є будівлі; у побудованому замку — церква обряду грецької віри. У цьому замку журенів є 38, до яких приписані всі запорозькі козаки, і при кожному курені мають визначених отаманів, тобто своїх командирів.
Про майстрів, які є на Запорозькій Січі
При Запорозькій Січі є майстри: слюсарі, ковалі, шевці, кравці, теслярі і інші. Всі за їхньою козацькою манерою і за звичаєм виконують свої роботи завжди за гроші, без грошей і нікому не повинні робити.
Про побут Війська Запорозького
їхнє військо за способом ведення життя поділяється на різні частини. Одні з них живуть у військових куренях... У тому курені готують свою їжу і для послуг своїх мають кухаря; таким чином, у кожнім курені у них є один кухар, і допомагають йому курінні малі хлопці, які воду носять і казани обмивають, а кухар лише варить їсти для всіх козаків... А готують їм їжу таку: за їх назвою соломаха, яка вариться із муки з водою густо; а інша страва у них готується за їх назвою тетеря: вариться із пшона не дуже густо на квасі або на рибній поливці... печеного хліба звичайного ніколи у куренях у них немає. їжу у них ставлять на стіл у лотках, або, як по-простому сказати, в зоритах, а по їхній назві — у вагангах. Інші живуть у φopιπτaτii з своїми господарствами і ведуть промисел: варять мед,
Передове укріплення перед фортецією, передмістя. пиво, брагу, там живуть і майстри, і шинкарі, і крамарі інші... А інші живуть у зимівниках біля своїх коней і іншого товару, а інші займаються рибальством, скотарством, ловлять птицю, також багато з них мають пасіки, і кожен живе за рахунок свого промислу... А на випадок війни вони роблять на їхній Січі козацькі рушниці, або флінти, а порох і свинець купують в Польщі і Малоросії, і хоча такий порох вони роблять самі, тільки не дуже добрий.
История о казаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся.
Москва, 1847. С. 16, 21—22.