УКРАЇНА НАПЕРЕДОДНІ ТРАГІЧНИХ. ВИПРОБУВАНЬ 1941-1945 РР. І
Розкриття цієї теми доцільно розпочати з характеристики військово-політичної обстановки в Європі на кінець 30-х років, посилення загрози нападу на CPCP з боку Німеччини. У грудні 1940 р.
було затверджено план "Барбаросса" - план нападу Гітлера на CPCP. На радянському кордоні постійно зростає концентрація німецьких військ.В CPCP дедалі більше уваги приділяється зміцненню індустріального потенціалу й обороноздатності країни. Сталінське керівництво посилює адміністративно-командний тиск на суспільство. Зростає тривалість робочого тижня, запроваджуються суворі покарання за прогули, запізнення та інші порушення трудової дисципліни. В Україні місцева індустрія була переведена на військові потреби. Протягом 1937-1940 рр. видобуток вугілля в республіці зріс на 23 млн. тонн. В 1,7 рази збільшила випуск продукції машинобудівна промисловість. У серію було запущено ряд нових типів озброєнь. Серед населення широко розгорталася оборонно-масова робота.
В Україні тимчасово був зменшений русифікаційний тиск. Водночас продовжувалися репресії проти технічних спеціалістів, органі- | заторів промислового виробництва, діячів культури, військових кадрів. Одні з них були фізично знищені, інші вислані у далекі табори, деякі працювали в суворо засекречених установах, підпорядкованих HKBC. У 1940 р. на Макіївському металургійному заводі залишилося лише два дипломованих інженери і 31 технік. Вакантні посади зайняли висуванці з робітників, які не мали відповідної підготовки. В той же час були заарештовані і засуджені директори Дніпро- гесу, "Запоріжсталі", "Азовсталі", Харківського тракторного заводу. І
Серйозної шкоди завдала бюрократизація усіх сфер життя, байдужість та некомпетентність, які були характерними навіть для військового відомства. Так, наприклад, у відділі винаходів Наркомату оборони CPCP усі роки війни пролежала без руху заявка на винахід атомного боеприпасу, подана у 1940 р.
двома молодими вченими з Харківського фізико-технічного інституту В. О. Macno- вим і В. С. Шпинделем.Ознаки війни ставали дедалі помітнішими, але офіційна пропаганда мовчала, про можливість зіткнення з Німеччиною ні писати, ні говорити не дозволялося. Антифашистська пропаганда була заборонена.
Відбулися суттєві зміни у складі партії. На зміну репресованим приходили молоді, малоосвічені і переважно малописьменні кадри, серед яких було вдосталь пристосуванців, кар'єристів. Репресії проти військових кадрів значно послабили Червону Армію. Нові кадри не мали ні достатньої військової підготовки, ні практичного досвіду командування частинами і з'єднаннями. В армії панували підозрілість, нашіптування і доноси.
Рівень бойової готовності Червоної Армії показала радянсько- фінляндська війна (листопад 1939 - березень 1940 р.). Поряд з героїзмом солдатів вона засвідчила і некомпетентність багатьох офіцерів, стратегічну й тактичну безпорадність радянського командування. Війна виявилася надзвичайно важкою, кровопролитною і безславною. У Фінляндії загинуло багато бійців і командирів з України. Радянський Союз втратив міжнародний авторитет, його було проголошено агресором і виключено з Ліги Націй.
У складному становищі опинилися на кінець 30-х років Київський Особливий та Харківський військові округи. В Радянській Україні було репресовано понад 15 тис. військових (майже третина загальних втрат Червоної Армії). Понад 150 знищених належали до вищого командного складу армії. У 1941 р. лише 26% командирів мали безпосередній бойовий досвід. До 7% скоротилася кількість військових керівників, які мали вищу спеціальну освіту, а чисельність командирів KBO та XBO, які не закінчили навіть середнього військового училища, зросла до 37%. Загалом же з 225 командирів полків Червоної Армії жоден не мав вищої спеціальної освіти, 25 закінчили тільки військові училища, а решта - лише курси молодших лейтенантів. Фашистська Німеччина мала повністю відмобілізовану армію, досвід воєнних дій і вела ретельну підготовку до війни з CPCP.
Відчуваючи загрозу війни, сталінське керівництво все ж вважало, що конфлікт з Німеччиною розпочнеться не раніше 1942 р., враховуючи необхідність для Німеччини спочатку досягти перемоги на заході. Швидка поразка Франції була для Сталіна несподіванкою.
Лише в кінці 1940 р. вирішено було збільшити кількість військ, що прикривали західний кордон. Значна частина їх була зосереджена в Україні. Як стверджують сьогодні деякі історики, Червона Армія на території України за своїми основними показниками не тільки не поступалася вермахту а в багатьох відношеннях навіть переважала німецькі війська. Але через раптовість нападу, відсутність досвідченого командного складу та грубі прорахунки радянського керівництва ці переваги на початку війни були зведені нанівець.
(2) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
/. Які заходи вживалися сталінським керівництвом для зміцнення обороноздатності CPCP?
2. Яким був стан військ Київського Особливого та Харківського військових округів напередодні війни?