<<
>>

УКРАЇНА НАПЕРЕДОДНІ ТРАГІЧНИХ. ВИПРОБУВАНЬ 1941-1945 РР. І

Розкриття цієї теми доцільно розпочати з характеристики військово-політичної обстановки в Європі на кінець 30-х років, посилення загрози нападу на CPCP з боку Німеччини. У грудні 1940 р.

було затверджено план "Барбаросса" - план нападу Гітлера на CPCP. На радянському кордоні постійно зростає концентрація німецьких військ.

В CPCP дедалі більше уваги приділяється зміцненню індустрі­ального потенціалу й обороноздатності країни. Сталінське керівниц­тво посилює адміністративно-командний тиск на суспільство. Зро­стає тривалість робочого тижня, запроваджуються суворі покаран­ня за прогули, запізнення та інші порушення трудової дисципліни. В Україні місцева індустрія була переведена на військові потреби. Протягом 1937-1940 рр. видобуток вугілля в республіці зріс на 23 млн. тонн. В 1,7 рази збільшила випуск продукції машинобудівна промисловість. У серію було запущено ряд нових типів озброєнь. Серед населення широко розгорталася оборонно-масова робота.

В Україні тимчасово був зменшений русифікаційний тиск. Водно­час продовжувалися репресії проти технічних спеціалістів, органі- | заторів промислового виробництва, діячів культури, військових кадрів. Одні з них були фізично знищені, інші вислані у далекі табо­ри, деякі працювали в суворо засекречених установах, підпорядко­ваних HKBC. У 1940 р. на Макіївському металургійному заводі за­лишилося лише два дипломованих інженери і 31 технік. Вакантні посади зайняли висуванці з робітників, які не мали відповідної підго­товки. В той же час були заарештовані і засуджені директори Дніпро- гесу, "Запоріжсталі", "Азовсталі", Харківського тракторного заводу. І

Серйозної шкоди завдала бюрократизація усіх сфер життя, бай­дужість та некомпетентність, які були характерними навіть для військового відомства. Так, наприклад, у відділі винаходів Нарко­мату оборони CPCP усі роки війни пролежала без руху заявка на винахід атомного боеприпасу, подана у 1940 р.

двома молодими вченими з Харківського фізико-технічного інституту В. О. Macno- вим і В. С. Шпинделем.

Ознаки війни ставали дедалі помітнішими, але офіційна про­паганда мовчала, про можливість зіткнення з Німеччиною ні пи­сати, ні говорити не дозволялося. Антифашистська пропаганда була заборонена.

Відбулися суттєві зміни у складі партії. На зміну репресованим приходили молоді, малоосвічені і переважно малописьменні кад­ри, серед яких було вдосталь пристосуванців, кар'єристів. Репресії проти військових кадрів значно послабили Червону Армію. Нові кадри не мали ні достатньої військової підготовки, ні практичного досвіду командування частинами і з'єднаннями. В армії панували підозрілість, нашіптування і доноси.

Рівень бойової готовності Червоної Армії показала радянсько- фінляндська війна (листопад 1939 - березень 1940 р.). Поряд з ге­роїзмом солдатів вона засвідчила і некомпетентність багатьох офі­церів, стратегічну й тактичну безпорадність радянського коман­дування. Війна виявилася надзвичайно важкою, кровопролитною і безславною. У Фінляндії загинуло багато бійців і командирів з України. Радянський Союз втратив міжнародний авторитет, його було проголошено агресором і виключено з Ліги Націй.

У складному становищі опинилися на кінець 30-х років Київсь­кий Особливий та Харківський військові округи. В Радянській Україні було репресовано понад 15 тис. військових (майже трети­на загальних втрат Червоної Армії). Понад 150 знищених належа­ли до вищого командного складу армії. У 1941 р. лише 26% коман­дирів мали безпосередній бойовий досвід. До 7% скоротилася кількість військових керівників, які мали вищу спеціальну освіту, а чисельність командирів KBO та XBO, які не закінчили навіть середнього військового училища, зросла до 37%. Загалом же з 225 командирів полків Червоної Армії жоден не мав вищої спеціаль­ної освіти, 25 закінчили тільки військові училища, а решта - лише курси молодших лейтенантів. Фашистська Німеччина мала по­вністю відмобілізовану армію, досвід воєнних дій і вела ретельну підготовку до війни з CPCP.

Відчуваючи загрозу війни, сталінське керівництво все ж вважа­ло, що конфлікт з Німеччиною розпочнеться не раніше 1942 р., вра­ховуючи необхідність для Німеччини спочатку досягти перемоги на заході. Швидка поразка Франції була для Сталіна несподіванкою.

Лише в кінці 1940 р. вирішено було збільшити кількість військ, що прикривали західний кордон. Значна частина їх була зосеред­жена в Україні. Як стверджують сьогодні деякі історики, Червона Армія на території України за своїми основними показниками не тільки не поступалася вермахту а в багатьох відношеннях навіть переважала німецькі війська. Але через раптовість нападу, відсутність досвідченого командного складу та грубі прорахунки радянського керівництва ці переваги на початку війни були зве­дені нанівець.

(2) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

/. Які заходи вживалися сталінським керівництвом для зміцнення обороноздатності CPCP?

2. Яким був стан військ Київського Особливого та Харківського військових округів напередодні війни?

<< | >>
Источник: Алексеев Ю. M., Вертегел А. Г., Даниленко В. М.. Історія України: Навч. посіб. - K.: Каравела,2004. - 256 с.. 2004

Еще по теме УКРАЇНА НАПЕРЕДОДНІ ТРАГІЧНИХ. ВИПРОБУВАНЬ 1941-1945 РР. І: