Суспільні сили українства у війні
Політичні організації Наддніпрянської України по- різному поставилися до війни. Більшість із них підтримали політику Романових. Підтримали війну, перш за все, місцеві осередки майже всіх загальноросійських партій.
Аналогічну позицію зайняли і українські політичні партії - ТУП, «Спілка» та інші. УСДРП не змогла виробити єдину платформу; частина її на чолі з С.Петлюрою підтримувала російський царат, прибічники В. Дорошенка - австро- угорсько-німецький блок. Деякі організації і політичні діячі, зокрема В. Винниченко, осудили війну. РСДРП(б) (більшовики) висунули гасло перетворення війни імперіалістичної у війну громадянську.Українські політичні партії Галичини, в свою чергу, підтримали Габсбургів. З початком війни вони створили Головну українську раду на чолі з К. Левицьким. Рада сформувала національну військову організацію - легіон Українських січових стрільців. Вона звернулася до населення із закликом визволити Україну від росіян за сприяння австро-угорських та німецьких військ. Протягом двох тижнів до легіону записалося 30 тис. чол. Перелякані австрійці обмежили кількість добровольчого корпусу 2ма тис. бійців.
Легіон успішно діяв у складі австро-угорської армії. У вересні 1914 р. українські січові стрільці вступили у бої з російськими військами на території Закарпаття. Пізніше вони воювали на Галичині, Поділлі. У 1915 р. було сформовано - полк Українських січових стрільців.
Значна частина України - Закарпаття, Галичина, Буковина, Полісся, Волинь, Холмщина, Підляшшя - перетворилася на район бойових дій. На всіх українських землях було оголошено воєнний стан. Війна негативно вплинула на господарство. За роки війни і на сході, і на заході України скоротилося виробництво товарів народного споживання. З року в рік скорочувалися посівні площі, швидко зростали ціни на продукти харчування. Нестача палива та сировини призводила до згортання виробництва і масового безробіття.
3.