<<
>>

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. Соціальна структура.

2. Господарство.

Джерела

Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів / За заг. ред.

А.П. Коцура, Н.В.

Терес. - Київ; Чернівці, 2008.

Літопис Руський. За Іпатським списком. Переклад Л. Махновця. - Київ, 1989.

Щодра О.М. Практикум з давньої та середньовічної історії України. - Львів, 2003.

Література

Греков Б.Д. Киевская Русь. - Москва, 1953.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ -ХІІІ вв. - Москва, 1982.

Толочко П.П. Древняя Русь. - Киев, 1987.

Толочко П.П. Київська Русь. - Київ, 1996.

Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь (Україна крізь віки). - Київ, 1998. - Т. 4.

Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки соціально-економической истории. - Ленинград, 1974.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - Київ, 2005.

Обов’язковий мінімум інформації для засвоєння

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Bellatores (ті, хто воюють)
Князь Дружина
Верхівка дружини (старші мужі, бояри) - головні посади у військовому командуванні та управлінні державою (тисяцький, воєвода, посадник, соцький, десяцький, тиун, осьмник). Рядові дружинники - посади княжої адміністрації (вірники, рядовичі, мечники, отроки, дворяни, дітські).
Корм - отримане від князя право на користування частиною податків з населення певної території; боярське землеволодіння (держання та отчина)
Oratores (ті, хто моляться)
Митрополит, підлеглий

Константинопольському патріарху

(створення Київської митрополії - між 976-98).

Єпископи (владики)

(16 єпархій на ХІІІ ст.).

Священики та ченці.
Церковна десятина

Десятинна Церква (996);

Києво-Печерська Лавра (заснована Антонієм Печерським у 1050-х; другий ігумен Феодосій (помер 1074) увів чернечий статут Феодора Студита);

Софія Київська (1022/1037); ______ Михайлівський Золотоверхий Собор (1108-13).____________________________ Laboratores (ті, хто працює)

Містячи Селяни
Городяни- ремісники.

Майстри, залежні від князів та бояр.

Вільні ремісники посадів - торгово- ремісничих частин міст.

Купці, об’єднані у корпорації

(торговище - ринковий майдан).

Смерди

(вільні селяни)

(верв - територіальне об’єднання сімейних громад (сіл)).

Ізгої

(раби, що викупилися на волю, але не змогли знайти засобів для прожиття);

задушні люди

(раби і закупи, передані монастирям за заповітом як внесок на поминання душі);

прощеники та пущеники

(злочинці, котрим покарання замінили на довічну працю у церковному господарстві).

Закупи

(напіввільні, котрі змушені відробляти у господарстві феодала позичені гроші).

Холопи (княжі, боярські, чернецькі)

(невільні, раби; джерела рабства - війна, полон, боргове рабство, одруження з рабом/рабинею).

Участь у вічі

Дискусійні запитання

1. Статус соціальних верств Київської Русі за “Руською Правдою”.

<< | >>
Источник: Баран З.А., Барабаш Т.М., Кокотко Н.В., Полещук Т.С., Тарнавський Р.Б.. Електронний навчальний посібник з історії для очно-дистанційного навчання. Секція історії. - Львів, 2010. 2010

Еще по теме СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: