Рапорт радника Корбе київському губернатору про повстання селян с. Турбаїв (8 червня 1789 р.)
Коли розслідування (справи) жителів села Турбаїв, які Правитель- ствуючим сенатом були визнані козаками, було судом закінчено, рішення переписувалось начисто і його лишалось тільки оголосити, вони задумували, як бачимо, інше, до чого вони давно готувались: бо 8 числа цього місяця о 10 годині раптом по всьому селу пролунав крик: «Череду займають!» Я, приймаючи ці слова у прямому їх розумінні, звелів зараз же земському справнику про це дізнатись, угамувати їх крик і запевнити, що вони тут не зазнають ніякої шкоди і що череда їхня буде ціла.
Але замість того раптом, подібно до вихру, ціла вулиця заповнилась добірним народом з різною підготовленою до вбивства зброєю, як-то: піками, косами, дрючками тощо. Число цих заколотників збільшувалось за рахунок жінок і малолітніх обох статей. Як тільки порівнялись з хатою, де знаходився нижчий земський суд, а напроти неї будинок тамтешніх поміщиків, надвірних радників Степана і Івана Базилевських, раптом всі закричали на суд. Вибивши вікна і поспішно ввійшовши в хату, били нещадним боєм усіх канцелярських службовців і усіх, хто не трапився в суді. У цей же самий час друга юрба відокремилась і попрямувала в будинок згаданих поміщиків і раптом, подібно до страшної хмари, обхопила всі житлові покої. Я, знаходячись тут, почав їх вітати козаками і вгамовувати, щоб вони залишили не гідний козаків намір і щоб нікого не вбивали. Вони у відповідь відчутно ударили мене кількома палицями; звеліли взяти під свою варту і вивести з будинку. Надворі натрапив я на їхнього отамана Цапка, якого я там же прохав, посилаючись на ім'я ії імператорської величності, щоб нікого принаймні не забивали, обіцяючи у всьому задовольнити їхні вимоги. Але, на жаль, ці жорстокі вбивці вчинили протилежне (цьому) й жахливе, бо до смерті тиранськими побоями були замучені обидва поміщики, надвірні радники Степан і Іван і їх сестра-дівиця Марія Базилевська. Багатьох, хоча жорстоко побито, але при мені ні один не помер. Крім, цього, багатьох поранено і покалічено. В будинку одне побите, інше пограбоване, і, одним словом, все у порох перетворене. Про це буде докладний рапорт із суду з обдукціями та описом всіх поіменно побитих і поранених. Я був хворий, покалічений та дві доби був триманий під вартою, (тепер) поспішив сюди, щоб донести коротко вашому превосходительству про ці страшні події, які були, нарешті, здійснені за давно підготовленою ними змовою...І. О. Гуржій, Повстання селян в Турбаях (1789—1793), стор. 90—91.
151.
Еще по теме Рапорт радника Корбе київському губернатору про повстання селян с. Турбаїв (8 червня 1789 р.):
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -