Персоналії

Бурмистренко Михайло Олексійович (1902-194) - політичний та державний діяч. Закінчив Московський інститут журналістики. Із січня 1938 р. - другий секретар ЦК КП(б)У, голова ВР УРСР.

загинув у бою 29 вересня 1941 р. в районі Шумейково Полтавської області.

Ватутін Микола Федорович (1901-1944) - генерал армії, Герой Радянського Союзу (з 1965, посм.), командувач військами Воронізького фронту (липень- жовтень 1942 р. та березень-жовтень 1943 р.), Південно- Західного (жовтень-березень 1943 р.), 1-го Українського (жовтень 1943 р. - березень 1944 р.) фронту. 29 лютого 1944 року був тяжко поранений і 15 квітня 1944 року помер. Похований у Києві.

Єроменко Андрій Іванович (1892-1970) - Маршал Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1944), Герой ЧССР (1970). З липня 1941 року заступник командувача Західного фронту, серпень-жовтня 1941 року командувач Брянським фронтом, із серпня 1942 року командувач Сталінградським фронтом, Південним (січень- лютий 1943 р.), Калінінським (квітень-жовтень 1943 р.), 1­м Прибалтійським (жовтень-листопад 1943 р.) фронтами. Другим Прибалтійським (з квітня 1944 р.), 4-м

Українським (з березня 1945 р.) фронтами. Урна з прахом похована у Кремлівській стіні.

Жуков Георгій Костянтинович (1896-1974) -

Маршал Радянського Союзу (1943), Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), Герой МНР (1969). Двічі удостоєний орденом «Перемоги». З червня 1941 р. - член Ставки, із серпня 1942 р. - заступник Верховного Головнокомандувача. У березні-травні 1944 р. - командувач 1-го Українського фронту. З листопада 1944 р. до травня 1945 р. - командувач 1-го Білоруського фронту. Урна з прахом похована у Кремлівській стіні.

Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941) -

генерал-полковник, Герой Радянського Союзу (1940), з січня 1941 року - командувач Київським особливим ВО.

Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) - державний та громадський діяч, один з керівників партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал- майор (1943). В 1941-1942 рр. - командир з'єднання, яке здійснило ряд глибоких рейдів на Правобережну Україну. За 26 місяців з'єднання пройшло понад 10 тис. км, знищивши гарнізони ворога у 39 населених пунктах. З 1947 р. - заступник голови Президії ВР УРСР. На честь героя встановлено пам'ятник у Путивлі.

Кожедуб Іван Микитович (1920-1991) - тричі

Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945). За роки війни здійснив 330 бойових вильотів, збив 62 літаки противника. Обраний депутатом ВР СРСР в 1946-1962 рр. з 1964 р. - заступник командувача авіацією Московського ВО, з 1971 р. - у центральному апараті Військово-Повітряних Сил.

Конєв Іван Степанович (1897-1973) - двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), Маршал Радянського

Союзу, Герой ЧССР (1970), Герой МНР (1971). В 1940­1941 рр. - командувач військами Забайкальського і Північнокавказького ВО. Під час радянсько-нацистської війни - командувач військ 1-го і 2-го Українських фронтів.

Руднєв Семен Васильович (1899-1943) - один із організаторів партизанського руху в Україні. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), генерал-майор (1943). У вересні 1941 року очолив партизанський загін в Сумській області, який у жовтні 1941 р. об'єднався з Путивльським загоном під командуванням С.А. Ковпака. З жовтня 1941 р. був комісаром партизанського з'єднання. Разом із сином Радієм загинув за остаточно нез'ясованих обставин у бою біля Делятина Івано-Франківської області.

Строкач Тимофій Амвросієвич (1903-1963) - один із організаторів партизанського руху в Україні, генерал- лейтенант (1944). Учасник оборонних боїв 1941 р. за Київ і Москву. В 1942-1945 рр. - начальник Українського штабу партизанського руху.

(1946-1956), начальник Головного управління

прикордонних військ, заступник міністра МВС УРСР (1956-1957). Депутат ВР СРСР в 1937-1958 рр.

Хрущов Микита Сергійович (1894-1971) -

державний і партійний діяч, генерал-лейтенант (1943). У 1938-1949 рр. (з перервою у квітні-листопаді 1947 р.) - перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944-1947 рр. - одночасно головою Раднаркому України. Під час Другої світової війни - член Військових рад кількох фронтів.

Найважливіші події:

1939 р.

15 березня - проголошення незалежності Карпатської України;

23 серпня - підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про перерозподіл сфер впливу в Східній Європі;

1, 17 вересня - напад союзних держав Німеччина та СРСР на Польщу. Початок Другої Світової війни;

17 вересня - початок походу Червоної Армії на Захід України;

28 вересня - підписання радянсько-німецького договору про дружбу і кордони;

26-27 жовтня - прийняття Народними Зборами Західної України Декларації про входження до складу СРСР;

1940 р., 28-30 червня - інкорпорація Бессарабії та

Північної Буковини до складу Радянського Союзу;

1941 р.

22 червня - напад Німеччини на СРСР;

23-24 червня - перший танковий бій в Україні біля м. Радехів на Львівщині;

24 червня - заява президента США Ф. Рузвельта про готовність американського уряду надати допомогу Радянському Союзу у війні проти Німеччини;

28 червня - після оборонних боїв радянські війська залишили Рівне;

30 червня - після оборонних боїв радянські війська залишили Львів;

30 червня - проголошення у Львові відновлення

Української держави;

1 липня - після оборонних боїв радянські війська залишили Дрогобич;

2 липня - радянські війська залишили Станіслав (нині Івано-Франківськ);

3 липня - радянські війська залишили Тернопіль;

5 липня-26 вересня - оборона Києва;

8 липня - радянські війська залишили Проскурів (нині Хмельницький);

11 липня - радянські війська залишили Кам'янець- Подільський;

19 липня - радянські війська залишили Ізмаїл;

21 липня - радянські війська залишили Вінницю;

4 серпня - радянські війська залишили Кіровоград;

4 серпня-16 жовтня - оборона Одеси;

17 серпня - після запеклих боїв радянські війська залишили Миколаїв;

19 серпня - радянські війська залишили Херсон;

22 серпня - радянські війська залишили Черкаси;

31 серпня - починають формуватись перші партизанські загони і підпільні групи;

18 вересня - радянські війська залишили Полтаву;

10 жовтня - радянські війська залишили Суми;

30 жовтня-4 липня - оборона Севастополя;

1942 р.

Травень - поразка ЧА під Харковом та в Криму;

20 червня - створення Українського штабу партизанського руху;

17 липня - радянські війська залишили Ворошиловград (нині Луганськ);

22 липня - завершення окупації України;

28 липня - на Чернігівщині створено партизанські з'єднання під керівництвом О. Федорова;

13 вересня - німецькі війська розпочали штурм Сталінграда;

26 жовтня - почався рейд партизанських з'єднань С. Ковпака і О. Сабурова з Брянських лісів на Правобережну Україну;

18 грудня - початок визволення території України;

1943 р.

16 березня - після запеклих боїв радянські війська вдруге залишили Харків;

5 липня-23 серпня - битва на Курській дузі;

23 липня - звільнення Харкова;

Вересень-листопад - битва за Дніпро;

6 листопада - визволення Києва;

1944 р.

24 січня - почалася Корсунь-Шевченківська наступальна операція військ 1-го і 2-го Українських фронтів;

5 березня - розпочалася Умансько-Ботошанська наступальна операція військ 2-го Українського фронту;

9 травня - звільнення Севастополя;

6 червня - відкриття другого фронту у Західній Європі;

26 листопада - рішення І-го з'їзду народних комітетів Закарпатської України про возз'єднання з УРСР;

1945 р.

4-11 лютого - відбулася Кримська конференція глав урядів СРСР, США, Англії;

9 травня - капітуляція Німеччини;

2 вересня - капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни.

Контрольні запитання:

1. Яке мало значення возз’єднання українських земель у 1939-1940 рр.?

2. Чому Червона Армія у початковий період Другої світової війни терпіла поразки?

3. Які плани виношував Гітлер по відношенню до України?

4. Що приніс «новий порядок» в Україну?

5. Як проходив процес визволення України від нацисько-фашистських окупантів?

6. Який внесок України у перемогу над фашизмом і нацизмом у Другій світовій війні?

7. Яка ціна Перемоги? 8 травня - День Пам’яті чи Перемоги?

8. Коли остаточно вирішалось «українське питання»?

Рекомендована література:

1. Безсмертя. Книга Пам’яті України.1941-1945.

- К., 2000.

2. Бушин М.І., Загоріна Р.К., Лисенко А.І. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. та Черкащина. Книга перша. Герої Радянського Союзу і повні кавалери ордену Слави. - Черкаси: «Вертикаль» ПП Кандич С.Г., 2005.

3. Бушин М.І., Березняк Г.І., Лисенко А.І. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. та Черкащина. Книга друга: Братські могили. - Черкаси: «Вертикаль» ПП Кандич С.Г., 2005.

4. Іваненко В.В., Якунін В.К. ОУН і УПА у

Другій світовій війні: проблеми історіографії та

методології. Монографія. - Д.: «Арт-прес», 2006

5. Горб-Дубова Т.П. Україна не стала на коліна.

- Черкаси: «Відлуння-Плюс», 2007.

6. Історія України. Навчальний посібник / Наук. ред. Бушин М.І. - Черкаси: Брама, 2000.

7. Історія України. Навчальний посібник для

студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Бушина М.І. та Гуржія О.І. - Черкаси, 2007.